складних проблем подолання безробіття. Так, з однойменного Фонду протягом жовтня 2002 року на допомогу по безробіттю було витрачено 63,3 млн. гривень. Середньооблікова кількість безробітних, які отримували допомогу продовж зазначеного місяця, становила 650,1 тис. осіб, або дві третини (66,3%) від загальної кількості тих, що мали статус безробітних на 1 листопада 2002 року [17,523].
Так як регулювання ринку праці в Україні здійснюється державними органами влади, то основні завдання такого втручання держави у справи ринкової економіки визначені в указах Президента України від 3 серпня 1999 року "Про Основні напрями розвитку трудового потенціалу на період до 2010 року" та від 24 травня 2000 року "Про Основні напрями соціальної політики на період до 2004 року" [10, 320]. Ці укази сприяли подоланню кризових явищ в економіці, досягненню протягом останніх років позитивної динаміки економічного розвитку, появі позитивних ознак на ринку праці, зростанню попиту на робочу силу та зниження рівня безробіття.
Отже, зі здобуттям незалежності в Україні з'явилася необхідність державного втручання до проблеми працевлаштування населення. Процес формування національного ринку праці виявився важким та повільним, адже він супроводжувався невирішеними справами минулого, економічною та політичною кризами в державі. На сучасному етапі закладено необхідну для ефективного функціонування ринку праці правову базу, але результати залишаються невтішними. Застій у виробництві, нерозвиненість малого та середнього бізнесу негативно впливають на пропозицію робочих місць в той час, коли попит на них постійно зростає. Слід відзначити, що протягом останніх кількох років стали помітними позитивні зрушення на ринку праці України. Проте вони супроводжуються зростанням кількості безробітних, що не дозволяє говорити про стійкі тенденції покращення ситуації на вітчизняному ринку праці.
3.2. Аналіз функціонування ринку праці Волинської області
Після отримання незалежності на ринку праці Волинської області панувала ситуація, характерна для національного ринку праці. В 1990 році на території Волинської області нараховувалося 571,9 тис. осіб, що належать до категорії трудових ресурсів України. До 1997 року включно їх кількість зменшилася на 6,7 тис. осіб, проте протягом наступних трьох років їх чисельність різко зросла і станом на 31 грудня 2000 року становила 581,8 тис. осіб. Причому чисельність зайнятих у всіх сферах економічної діяльності у 1990-2000 роках постійно зменшувалася і становила у 2000 році 440,6 тисяч; чисельність безробітних громадян стрімко зросла з 5,3 тисячі у 1995 році до 37,0 тисяч осіб при тому, що незайняте працездатне населення у працездатному віці становить 59,4 тисячі, а учні у працездатному вщі, які навчаються з відривом від виробництва - 44,8 тисяч осіб [7, 246].
Населення Волинської області надає перевагу роботі в галузі сільського господарства - 135,5 тис. осіб (або 30,7% всіх зайнятих), у промисловості зайнято лише 53,5 тис. осіб (12,1%). В 2000 році найбільша частка зайнятого населення області працювали на підприємствах, установах, організаціях колективної форми власності - 164,7 тис. осіб, 139,8 тисяч - державної і комунальної власності і лише 136,1 тисяч громадян - на приватних підприємствах; хоча саме на підприємствах державної і колективної форм власності протягом 2000 року було звільнено 5074 особи, з них 2497 жінки і 630 молодих людей у віці до 28 років [7,248].
Невід'ємною складовою ринку праці є попит на неї. За даними на 31 грудня 2000 року попит на робочу силу на території Волинської області сягав лише 649 осіб, жінки могли претендувати лише на 146 вакансій, а молодь у віці до 28 років - на 83 вільних робочих місця. Найбільшу кількість працівників потребували галузі промисловості - 180, сільське господарство - 101, а найменшу кількість необхідно було залучити до невиробничих видів побутового обслуговування населення 9 осіб та сфери культури і мистецтва - 7 працівників.
Всього в 2000 році було працевлаштовано на підприємствах Волинської області 12901 особу, зокрема 3792 особи у промисловості, 1334 - в сфері харчування, 867 - в житлово-комунальному господарстві, 750 - в сфері освіти та ін. Слід відмітити, що серед працевлаштованих 5839 жінок та 4991 особи у віці до 28 років (таблиця 3.5).
Таблиця 3.5. Працевлаштування незайнятого населення за формами власності та галузями економіки у 2000 році (осіб)* |
Всього праце-влаш-товано |
3 них на | Із загальної чисельності
Робочі місця | Посади служ-бовців | Місця, які не потре-бують про-фесії, спеці-ально-сті | Жінки | Молодь у віці до 28 років
Всього | 12901 | 6704 | 2769 | 3428 | 5839 | 4991
В тому числі за формами власності
Державна | 4717 | 2380 | 1302 | 1035 | 2258 | 1735
Колективна | 6236 | 3317 | 986 | 1933 | 2679 | 2439
Приватна | 1948 | 1007 | 481 | 460 | 902 | 817
За галузями економіки промисловість | 3792 | 2028 | 773 | 991 | 1531 | 1563
Сільське господарство | 633 | 324 | 91 | 218 | 321 | 209
Лісове господарство | 420 | 290 | 49 | 81 | 101 | 208
Транспорт і зв'язок | 599 | 347 | 174 | 78 | 254 | 253
Будівництво | 536 | 354 | 81 | 101 | 124 | 180
Торгівля і громадське харчування | 1334 | 847 | 203 | 284 | 827 | 558
Матеріально-технічне постачання, збут і заготівлі | 181 | 85 | 40 | 56 | 65 | 36
Інформаційно-обчислювальне обслуговування | 23 | 17 | 6 | 16 | 3
Інші види