існуючого попиту та вивчення можливостей розвитку на підставі проведення даних або інших досліджень, які додатково аналізуються;

необхідних джерел фінансування проекту в розрізі капіталу та поточних витрат;

аналіз та оцінка необхідних матеріальних ресурсів, робочої сили тощо.

Методика (схема) дослідження можливостей під сектора економіки

Місце та роль під сектора в галузі.

Розміри, структура та темпи зростання під сектора.

Розміри та темпи росту попиту на імпортовану та не імпортовану продукцію

Наближені прогнози оцінки попиту за окремими видами продукції.

Виявлення дефіцитної продукції.

Дослідження в загальних рисах наявної місцевої сировини.

Визначення можливостей під сектора на основі попередньої інформації та інших факторів (див. попередню схему).

Схема дослідження можливостей розвитку на основі природних ресурсів

Характеристика природного ресурсу, прогнозовані та діючі запаси, темпи зростання та можливості розвитку.

Роль даного природного ресурсу в національній економіці, використаний попит та імпорт.

Галузі, які на сучасному етапі базуються на даних природних ресурсах, їх структура та перспективи розвитку.

Основні обмеження та умови розвитку галузей, які базуються на даному ресурсі.

Орієнтоване зростання попиту та перспективи експорту продукції, для виробництва якої використовується даний природний ресурс.

Дивитися методику дослідження інвестиційної привабливості регіону.

Модуль 2

Методологія проектного аналізу

Тема 5: Управління структурою витрат

1. Структура витрат проектів.

2. Критерії та методи оцінки інвестиційних проектів.

При управління проектами важливе значення приділяють управлінню структурою витрат проекту, оскільки надійні оцінки витрат проекту – це основа проектного аналізу.

У проектному аналізі традиційно виділяють поділ витрат на:

капітальні (інвестиційні);

поточні.

Управління структурою витрат (аналіз) дозволяє встановити невідповідність та незбалансованість структури витрат. У разі помилкових або недостатніх оцінок витрат може виникнути потреба перевірки прогнозованих оцінок за допомогою інших джерел інформації.

Важливе значення має релевантність інформації: релевантними називаються витрати та доходи, які можна змінити (відкоригувати) внаслідок прийняття управлінського рішення.

Важливе значення при управлінні витратами виконує розрахунок «запасу міцності» на підставі точки беззбитковості.

Запас міцності – це величина, на яку фактичний обсяг реалізації перевищує критичний обсяг реалізації.

Аналіз витрат проектів використовує окремі показники ефективності, зокрема, комерційну ефективність, бюджетну ефективність та економічну ефективність.

Основними критеріями оцінки ефективності проектів є:

1. Формальні критерії, коли використовуються математичні формули для розрахунку показників.

2. Неформальні показники та методи, що використовують різноманітні евристичні підходи.

Серед основних формальних критеріїв виділяють показник чистої поточної вартості (чиста наведена вартість) або чиста наведена цінність або дисконтні чисті вигоди.

Даний показник є абсолютним показником ефективності проекту, основною перевагою якого є те, що прогнозні оцінки здійснюються на основі прогнозування грошових потоків. Проте, основний недолік, що робиться припущення про постійність ставки дисконту.

Проект вважається ефективним, якщо NPV>0.

Наступний показник ефективності – внутрішня норма рентабельності (внутрішня ставка рентабельності або внутрішня ставка доходу або внутрішня норма прибутковості).

Даний показник характеризує ставку дисконту, при якій сумарні дисконтова ні доходи (вигоди) дорівнюють сумарним дисконтова ним витратам, тобто це показник, при якому NPV=0.

Особливість використання даного показника полягає в наступному: використання його завжди призводить до вибору одного того самого проекту, проте вибір за критерієм NPV залежить від ставки дисконту.

Коефіцієнт співвідношення вигід та витрат проекту або індекс прибутковості, які являють собою відносний показник, тобто відношення дисконтованих доходів та витрат проекту. Показник має бути більше 1, використовується він в комплексі з іншими показниками, тому що основний недолік: не годиться для використання взаємовиключних проектах.

Перелічені показники завжди посилюються розрахунком терміну окупності проекту.

Тема 6: Управління проектними ризиками

1. Причини виникнення та класифікація проектних ризиків.

2. Аналіз ризиків проекту.

3. Способи зниження проектних ризиків.

Ризик – це імовірнісна категорія, яка характеризується потенційною загрозою втрати ресурсів або недоодержання доходів, недосягнення цілей управління проектами.

Класифікація ризиків:

1. В залежності від можливості економічного результату поділяються на 2 групи:

чисті;

спекулятивні.

2. В залежності від причин виникнення ризиків:

природні (ризик втрат внаслідок дії стихійних сил природи);

екологічні (ймовірність втрат або додаткових витрат, пов’язаних із забрудненням довкілля);

політичні;

виробничі (ймовірність збитків або додаткових витрат, пов’язаних із збоями або затримкою технології виробництва, низькою якістю сировини, виконання робіт і послуг);

транспортні (ймовірність втрат, пов’язаних, наприклад, з неефективним вибором транспортних засобів);

фінансові, пов’язані із ймовірністю фінансових витрат або втрат фінансових ресурсів і поділяються на:

ризики, пов’язані з купівельною спроможністю грошей (інфляційний або валютний);

ризики, пов’язані із вкладенням капіталу (інвестиційні), які включають:

систематичний ризик – це ризик погіршення кон’юктури ринку в цілому (фондового, валютного, нерухомості) і він не пов'язаний з конкретним об’єктом інвестування;

несистематичний або селективний ризик – це, наприклад, ризик втраченої вигоди внаслідок невірного вибору об’єкту інвестування;

ризик ліквідності;

кредитний ризик;

регіональний та галузевий.