розряд виконуваних робіт | 6 | 6 | 6
Ефективний фактичний відпра-цьований час одним робітником, год | 1670,3 | 1640,7 | 1646,5
Максимально можливий фонд робочого часу, год | 1767,7 | 1749 | 1748,5
Внутрізмінні втрати часу, год | 30 | 29,5 | 31,5
Цілоденні втрати робочого часу, год | 48 | 48 | 36
Тривалість зміни, год | 7,8 | 7,9 | 7,8
Плановий фонд робочого часу одного робітника, год | 1973,4 | 1998,7 | 1973,4
Кількість робітників, що порушили трудову дисципліну | 0 | 0 | 0
Результати розрахунків показників рівня організації праці Бориславського НГВУ наведені в таблиці 3.3.4.
Таблиця 3.3.4 – Показники рівня організації праці НГВУ за 2004 – 2006 рр.
Показники | Рік | Значення | Абсолютний приріст
ланц. | Баз.
Коефіцієнт використання робітників за кваліфікацією | 2004
2005
2006 | 1
1
1 | -
-
- | -
-
-
Коефіцієнт використання робочого часу | 2004
2005
2006 | 0,94
0,93
0,94 | -
-0,1
0,1 | -
-0,1
-
Проаналізувавши дані таблиці 3.1.4, можна зробити ряд висновків. Зокрема, коефіцієнт використання робітників за кваліфікацією є незмінним протягом аналізованого періоду і дорівнює 1. Така стабільність свідчить про стовідсоткову відповідність кваліфікаційного розряду робітників розряду виконуваних ними робіт протягом 2004-2006 рр.
Коефіцієнт використання робочого часу на підприємстві є доволі високим. Так, в 2004 році його значення становило 0,94; в 2005 р. даний показник знизився на 0,1, проте, уже наступного року коефіцієнт зріс і досягнув рівня базисного року. Високі значення аналізованого коефіцієнта свідчать про ефективне використання робочого часу на підприємстві в порівнянні з максимально можливим фондом робочого часу.
Що ж стосується показника трудової дисципліни, то слід відмітити, що його значення неможливо розрахувати за відсутності робітників, які б допускали такі порушення, бо система оплати праці заохочує працівників підприємства ефективно використовувати фонд робочого часу.
Заходи удосконалення елементів виробництва на підприємстві «Бориславське НГВУ»
4.1. Впровадження технології підвищення продуктивності свердловин шляхом впливу на привибійну зону порошкоподібними кислотами.
Приведемо результати розрахунку економічного ефекту від впро-вадження заходу нової технології в 2005 році на підприємстві.
Впровадження даної технології дозволить підвищити ефективність свердловин через збільшення середньомісячного дебіту за рахунок очистки порових каналів, що дозволяє покращити приплив флюїду до вибою свердловини. Основні показники для підрахунку економічного ефекту приведено в таблиці 4.1.1.
Таблиця 4.1.1 – Основні показники для підрахунку економічного ефекту.
Технологія кислотної обробки привибійної зони пласта здійснюєть-ся шляхом застосування суміші порошкоподібної азотної і соляної кислоти з добавками поверхнево-активних речовин (ПАР).
Ефективність технології заключається в наступному:
азотна кислота і її суміш з соляною кислотою розчиняє карбонафти, алевроліти, аргіліти порід пласта і утворює водорозчинні азотокислоти;
азотна кислота і продукти її реакції понижують в’язкість нафти, деемульгують обводнену пластову нафту;
суміш азотної і соляної кислоти в привибійній зоні виділяє додаткове тепло.
Дія на привибійну зону пласта здійснюється азотно-соляним кислотним складом при наступному співвідношенні компонентів:
соляна кислота – 10-20%;
порошкова азотна кислота – 5-10 %;
вода – решта.
За базу порівняння при впровадження даної технології дії на привибійну зону свердловини прийнято розрахунковий видобуток нафти за період роботи свердловини з підвищеним дебітом нафти, визначе-ний по вхідних дебітах нафти свердловин перед використанням нової технології.
Вихідні дані для підрахунку економічного ефекту від даного заходу приведені в таблиці 4.1.2.
Таблиця 4.1.2 – Вихідні дані для підрахунку економічного ефекту.
Розрахуємо за даними попередніх таблиць економічні показники ефективності впровадження заходу (таблиця 4.1.3).
Таблиця 4.1.3 - Розрахунок економічних показників.
За даними таблиці 4.1.3 розрахуємо:
Річний економічний ефект:
Ре = (90,68-23,88)*317806-(90,68-23,88)*305386 = 829,6 тис. грн.
Зміна експлуатаційних витрат по нафті:
Сн = (23,88-23,88)*317806 = 0 тис .грн.
Приріст валової продукції:
Y = 90,68*12420 = 1126,2 тис. грн.
Приріст прибутку – економічний ефект від провадження даного заходу:
Пп = 829,6 тис .грн.
Число умовно-вивільнених працівників через продуктивність праці до і після впровадження заходу:
В1 = (90,68*305386)/936 = 29,6 тис .грн.
В2 = (90,68*317806)/936 = 30,8 тис. грн.
Ч = (90,68*317806)/30800-(90,68*317806)/29600 = - 38 чол.
Отже, як видно із розрахунків захід дозволить додатково видобути 12240 т. нафти. Це призведе до збільшення прибутку на 829,6 тис. грн., що є рівним економічному ефекту від впровадження даного заходу. Приріст валової продукції складе 1126,2 тис. грн., що є дуже добрим результатом і при цьому дасть змогу умовно вивільнити 38 чол.
Розглянемо вплив даного заходу на показники, що характеризують ефективність організації підготовки виробництва на даному підпри-ємстві. Оскільки з допомогою заходу було додатково видобуто 12240 т. нафти, то це збільшило показник видобутку нафти з ви-користанням різних методів інтенсифікації, що покращило коефіцієнт ефективності робіт по інтенсифікації видобутку нафти на 0,002 оди-ниці.
Оскільки за рахунок заходу було умовно вивільнено 38 чоло-вік, то це збільшило машиноозброєність праці на 0,54 одиниці, яка становитиме тепер 50,4тис. грн. Занесемо розраховані показники в таблицю 4.1.4.
Таблиця 4.1.4 - Вплив заходу на показники матеріальної підготовки виробництва на підприємстві «Бориславське НГВУ»
Розрахуємо економічну ефективність від покращення технічної підготовки виробництва на даному підприємстві для порівняння її з вище приведеним заходом, який характеризує вдосконалення технології виробництва.
4.2. Впровадження відцентрових газових сепараторів із дисперсійною газовою камерою для глибинно-штангових насосів.
Основні показники для підрахунку економічного ефекту приведені в таблиці 4.2.1.
Таблиця 4.2.1 – Показники для підрахунку економічного ефекту.
По даних попередніх таблиць розрахуємо економічні показники ефективності впровадження 2 заходу.
Таблиця 4.2.2 – Розрахунок економічних показників.
Застосування відцентрових газових сепараторів підвищує ефектив-ність сепарацій газу на прийомі насосів за рахунок центрофугування всмоктувальної рідини. За базу порівняння при впровадженні заходу прийнято розрахунковий видобуток рідини за період роботи свердловин з підвищеним дебітом рідини, визначений по вхідних дебітах рідини, коли в свердловині спущені газові якорі конструкції АзНДІ. Вихідні дані для підрахунку