Ринкові відносини
Основним координуючим механізмом капіталістичної економіки служить ринкова система, або система ціноутворення. Капіталізм — це ринкова економіка. Рішення, що приймаються покупцями і продавцями, реалізуються через систему ринків. Суть ринкової системи полягає у функціонуванні ринкових відносин, основними принципами яких є :
Економічна свобода – вона тримається на приватній власності і вільній підприємницькій діяльності. Приватна власність надає приватним особам право користуватися і розпоряджатись доходами і ресурсами. Свобода підприємництва полягає у можливості здійснювати будь-які угоди, використовувати будь-які ресурси і реалізовувати створені товари і послуги, виходячи з власних інтересів.
Конкуренція – це змагання за можливість повніше реалізувати власний інтерес. Конкуренція виконує роль такого механізму, який дає змогу раціонально розподіляти ресурси між окремими галузями та виробництвами і швидко орієнтувати виробництво на задоволення потреб споживачів.
Автоматизм регулювання. Ринкова економіка є системою надзвичайно складних зв’язків з великою кількістю дійових осіб (суб’єктів). Кожен із них керується власним інтересом, приймає власні рішення, що врівноважуються та узгоджуються автоматично. Таке врівноваження й узгодження відбувається завдяки конкуренції та вільному ціноутворенню. Ринкові ціни коливаються, їх збільшення або зменшення надає виробникам і споживачам найнеобхіднішу інформацію: виробництво яких товарів і послуг збільшити, а яких – зменшити; які ресурси використовувати, а які – ні; як розподілити доходи на різні споживчі витрати; від чого потрібно відмовитись, а що можна спожити в більшій кількості. Ті, хто керується інформацією, що її надають ціни, і вчасно переорієнтовується, мають певні вигоди, інші втрачають майно, капітал і доходи. (1)
Ринкові відносини включають в себе товарно-грошові відносини (система форм відносин вторинного привласнення, економічний, механізм реалізації власності).
Важливим при вивченні ринкових відносин є поняття самого ринку.
Кожен вчений-економіст розглядає поняття ”ринок ” по-своєму і дає йому конкретне визначення. Так прослідкувавши за тлумаченням самого терміну ”ринок” від початку становлення економічної думки і до сьогодення можна частково осягнути еволюцію не тільки політичної економії як науки, а й еволюції людського розуму і становлення нового суспільного виду – ”людини економічної”.
Вперше наукове визначення ринку дав французький економіст О. Курно, який зазначив, що ”ринок – це будь-який район, на якому взаємовідносини покупців і продавців настільки вільні, що ціни на одні і ті самі товари мають тенденцію легко і швидко вирівнюватися”.
У ”Економікс” ринок розглядають як ”інститут або механізм, який зводить покупців і продавців окремих товарів і послуг”.
Тлумачний словник дає таке визначення ринку, - це організована структура де зустрічаються виробники і споживачі, продавці і покупці, де в результаті взаємодії попиту споживачів і пропозиції виробників встановлюються і ціни товарів, і обсяги реалізації.
Можна виділити ще одне розуміння ринку – як суспільної форми організації і функціонування економіки, при якій забезпечується взаємодія виробництва і споживання без посередницьких інститутів, регулюючих діяльність виробників і споживачів, пряму і зворотну дію на виробництво і споживання.
Суть ринкових відносин зводиться до відшкодування витрат продавців (товаровиробників і торговців) і отримання ними прибутку, а також задоволенню платоспроможного попиту покупців на основі вільної, взаємної угоди, еквівалентності і конкурентності. Саме це і складає родові, сутнісні риси ринку.
Ключовим поняттям, ринкових відносин є поняття конкуренції (competition), про яку вже згадувалось вище. Зараз розглянемо її більш детально, так як конкуренція є надзвичайно важливим елементом ринку. Конкуренція - це центр тяжіння всієї системи ринкового господарства, тип взаємин між виробниками з приводу встановлення цін і об'ємів пропозиції товарів на ринку. Конкуренція існує не тільки між виробниками товарів і послуг, а й між, споживачами проявляється вона як взаємовідношення з приводу формування цін і об'єму попиту на ринку. Стимулом, спонукаючи людину до конкурентної боротьби, є прагнення перевершити інших.
Конкуренція виконує ряд функцій, серед них:
Функція регулювання. Для того, щоб встояти в боротьбі, підприємець повинен пропонувати вироби, які віддає перевазі споживач (суверенітет споживача ) . Звідси і чинники виробництва під впливом ціни прямують в ті галузі, де в них існує найбільша потреба.
Функція мотивації. Для підприємця конкуренція означає шанс і ризик одночасно: - підприємства, які пропонують кращу за якістю продукцію або проводять її з меншими виробничими витратами, отримують винагороду у вигляді прибутку ( позитивні санкції ). Це стимулює технічний прогрес; - підприємства, які не реагують на побажання клієнтів або порушення правил конкуренції своїми суперниками на ринку, отримують покарання у вигляді збитків або витісняються з ринку ( негативні санкції ) .
Функція розподілу. Конкуренція не тільки включає стимули до вищої продуктивності, але і дозволяє розподіляти дохід серед підприємств і домашніх господарств відповідно до їх ефективного внеску. Це відповідає пануючому в конкурентній боротьбі принципу винагороди по результатах.
Функція контролю. Конкуренція обмежує і контролює економічну силу кожного підприємства. Наприклад, монополіст може призначати ціну. В той же час конкуренція надає покупцеві можливість вибору серед декількох продавців. Чим досконаліша конкуренція, тим справедливіша ціна.
Основною метою конкурентної боротьби між виробниками товарів і послуг є отримання якнайбільшого ступеня влади над ринком.
В залежності від методів суперництва на ринку, розрізняють цінову і нецінову конкуренцію. При ціновій конкуренції суперництво відбувається за допомогою цін, а при неціновій конкуренції – за допомогою реклами з одночасним наданням товарам певних особливостей, яких не мають аналогічні товари інших виробників. (2)
Відповідно до різного ступеня влади над ринком, розрізняють чотири типи ринкових структур : досконала (чиста) конкуренція, недосконала (монополістична) конкуренція, олігополія і монополія
За досконалої конкуренції – велике число продавців і