У конкурентній системі рівність попиту та пропозиції приводить до рівноваги на всіх ринках. І все-таки рівноважна ціна може змінюватися (точка рівноваги зміщується в ту чи іншу сторону). Деякі впливи на ринкову рівновагу цін передбачити неможливо, вплив інших врахувати важко, оскільки вони лише переміщають точку рівноваги, не порушуючи законів попиту та пропозиції. До числа останніх впливів відноситься, наприклад, оподатковування.

Податок виступає одним з економічних важелів регулювання ринку. Зміщаючи точку рівноважної ціни, податок не порушує законів попиту та пропозиції.

Цінове втручання, чи контроль над цінами, здійснює держава на законодавчій основі, але його здатні здійснювати й інші монопольні структури. Втручання такого роду здатні блокувати ринковий механізм конкурентного ціноутворення на основі рівноваги попиту та пропозиції. Любий контроль над цінами не тільки порушує, але і руйнує механізм ринкового ціноутворення на основі законів попиту та пропозиції. Прикладом цього є командна модель економіки, а також будь-які способи примусового встановлення ціни, які можуть бути застосованими монопольними силами з боку держави і окремих, явних чи прихованих, економічних структур.

Державне втручання в ринкове ціноутворення найчастіше зводиться до примусового встановлення ціни на рівні нижче ринкової рівноваги. Мотивацією такого втручання виступають, як правило, соціальні проблеми: різна для тих чи інших груп населення ступінь доступу до ресурсів чи споживчих благ; нерівність у доходах і т.д. Однак ще ніколи не вдавалося вирішити хоча б одну з цих проблем методом втручання в механізм ціноутворення. Наслідки контролю над цінами можуть бути різноманітними, але всі вони, як правило, мають негативний ефект у соціальній і економічній сфері. Наслідки контролю над цінами чи будь-якого втручання в ринкову конкурентну рівновагу знайдуть себе в товарному дефіциті, недостачі і недовиробленні товарів, що негативно позначиться на всьому суспільстві через недоспоживання. Чи вирішена проблема соціально незахищених груп суспільства, яких уряд намагався захистити, встановивши примусово низькі ціни? Ні, не вирішена, оскільки недовироблення і дефіцитність «ведуть» навіть наявні товари в тіньові спекулятивні сфери. Виникають тіньові ринки, де дефіцитні товари продаються за цінами ще більш високими, ніж колишня рівноважна ринкова ціна, оскільки тепер ця ціна містить у собі ще і спекулятивну надбавку. Соціально незахищеним групам суспільства ці товари і ціни стали ще більш недоступні, а число неплатоспроможних громадян зросло.

Державне втручання, контроль над цінами приводить також до таких економічних наслідків, як скорочення виробництва, виникнення тіньової економіки в різних сферах. Як відомо, особливістю тіньових структур економіки є те, що вони «невловимі», особливо для офіційного, державного оподатковування. Отже, вони скорочують реальні можливості для соціального захисту соціально незахищених груп і шарів суспільства, оскільки не платять податки в бюджет.

Неважко передбачати, що в подібній ситуації підсиляться криміногенні, мафіозні компоненти соціально-економічного середовища суспільства.

Зовнішніми, найбільш очевидними наслідками зруйнованої рівноваги ринкового ціноутворення стануть черги споживачів за товарами, соціальна напруженість і загальне невдоволення. Будуть потрібні такі урядові міри, як нормування, раціонування споживання відсутніх, дефіцитних товарів, їхній розподіл у продаж по картках, талонам і іншим адміністративним «регуляторам» суспільного споживання.

На рис. показано схему державного втручання в ринковий ціновий механізм, чи контроль над цінами, з його основними негативними наслідками.

Р D S

D1

PE E -

E1

P1

S D1 D

O Q1 QE Q

Втручання в ринкову рівновагу: примусове «понижуюче» ціноутворення

Примусове встановлення ціни Р1 на рівні нижче ринкової зміщає криву попиту до рівня соціально незахищених груп населення. Перетинання кривої пропозиції SS із кривої попиту, що змістилася, D1D1 дає точку нової ринкової рівноваги Е1, розташовану на більш низькому рівні. Порушення законів попиту та пропозиції відбулося, насамперед, через те, що сукупний попит не обмежується попитом соціально незахищених шарів населення, до якого примусово «приведений» рівень ціни Р1. Однак цей штучно зміщений попит викликав «понижуючу» тенденцію в пропозиції товарів через їх примусово низькі ціни. Виробники не зацікавлені випускати і поставляти на ринок товари по зниженим, які не відшкодовують витрати цінам Р1. Відбувається зниження обсягів виробництва QEQ1, відзначене уздовж відповідної осі. Однак ще більш хворобливим і болючим для суспільства буде розмір товарного дефіциту.

Виробича функція в загальному вигляді

У сучасному суспільстві абсолютна більшість продуктів є результатом вироб-ничої діяльності. Використовуючи обмежені ресурси, фірма організовує виробництво певного обсягу продукції та постачає її на ринок.

Виробництво — важлива сфера бізнесової діяльності, основні джерело отримання благ, які необхідні для життя людини забезпечення її зростаючих потреб. Там, де люди створюють! якийсь продукт, існує виробництво. Всі фірми прагнуть отримувати максимальний прибуток, для чого змушені ефективної вести виробництво, тобто використовувати такі методи, які були б вигідними які технологічно, так і економічно.

Для здійснення виробничої діяльності фірмі необхідні фактори виробництві які протягом виробничого циклу трансформуються у вихідну або готову продукцію Наявність певної визначеної кількості факторів виробництва є необхідно» умовою початку виробництва. Відсутність деяких із них у процесі ведення виробничої діяльності призводить до зупинки виробництва.

Виробнича функція виражає функціональну залежність між вхідними ресурсами і ви-ходом готової продукції (обсягом виробництва); вона підкреслює, що вихід продукції є лише функцією кількості вхідних факторів, які використовуються у виробничому процесі.

Теорія виробництва базується на використанні факторних моделей, що пов'язують величину результату виробництва з обсягами виробничих факторів, які обумовили цей результат. Найпоширенішим видом таких факторних моделей є виробничі функції. В загальному вигляді виробнича функція може бути предста-влена формулою:

Q= f (L,K,M,…),

де L, К, М —