16. Гнучкість. Керівникові немає необхідності зосереджуватися в кожен даний момент на єдиній проблемі: він може вирішувати одночасно кілька задач і, коли це необхідно, переключатися з одного напрямку діяльності на інше.  

17. Стійкість до стресу. Лідер уміє піклуватися про своє здоров'я, як тілесне, так і психічне, і справляється зі стресами. Він розуміє, що для цього необхідно вести збалансований спосіб життя, і керує своїм життям і своїм часом. Успішно діючий керівник не дозволяє обставинам і часові керувати собою. Він добре почуває себе при такому способі життя і з задоволенням смакує усе, що чекає його перед щодня. Почуваючи дію стресу, він знає, що почати, щоб уникнути втрат для здоров'я.  

18. Наявність мети. Лідер має тверді переконання і ясну мету. Прокидаючись зранку, він не просто чекає, що піднесе йому новий день. Наявність мети припускає планування, і щодня наближає лідера до досягнення поставленої мети. Метою звичайно є здійснення мрії: мрії про те, чим стане його корпорація; мрії про те, чим стане все його життя. Лідер любить і вміє - часто філософськи - говорити про свою мрію. Однак погляди керівника не повинні бути окостенілими: мрія повинна розвиватися, як і зв'язана з її здійсненням ціль.

19. Керівництво співтовариством. Керівник використовує свою владу і вплив на благо суспільства. Він відповідально відноситься до відповідальності, покладеної на нього, наприклад, з охорони навколишнього середовища. Лідер віддає свій час, сили й енергію поліпшенню життя людей і розвиткові суспільства, використовуючи для цього всі наявні в його розпорядженні ресурси.  

20. Почуття гумору. Найбільшого успіху домагаються керівники, що володіють почуттям гумору. Вони здатні бачити гумористичну сторону там, де інші бачать тільки трагедію. Вони не дозволяють невдачам гнітити себе, здатні знайти в ситуації щось веселе. Вони легко знаходять різноманітні можливості. Зробивши помилку, вони визнають її і готові посміятися над собою, а не звалюють провину на інші.

21. Цілісність особистісного ідеалу. Лідер добре уявляє собі, який він, до чого прагне, як живе - у всіх змістах слова. Він послідовний і постійно докладає зусиль для того, щоб його слово не розходилося з ділом, щоб відповідати своєму особистісному ідеалові. Наслідком збігу цього ідеалу і фактичної поведінки є те, що лідер живе у світі із самим собою, з ним легко спілкуватися, люди, що його оточують, почувають себе з ним невимушено, незалежно від їхньої посади або суспільного становища. Люди не відчувають страху й охоче довіряють йому свої прикрості і турботи, тільки особистісна цілісність лідера робить це можливим.