Строк поставки пiд заказ у рiзних фiрм - вiд 20 до 45 днiв. Це залежить вiд складностi заказу, налагодження транспортного коридору, можливостей пiдприємства - виробника.

Однак, лише 3 - 5% меблiв ввозяться в зiбраному видi. Це як правило, досить дорогi меблi, якi виготовленнi по iндивiдуальному замовленню i є бiльше витвором меблевого мистецтва, нiж мiсцем зберiгання бiлизни.

Успiх збуту меблiв визначають їх якiсть, вiдомiсть марки, фiрми i продумана схема власного збуту.

В даний час ринок меблiв стає бiльш цивiлiзованим порiвняно з ситуацiею 2-3 -рiчної давностi. Сьогоднi на ньому представлений широкий асортимент, який перекриває максимум запитiв покупцiв. Зараз трейдери мають на метi закрiпитись на ринку, представляють клiентам рiзноманiтнi гарантiї якостi продукцiї i послуги - ведуть боротьбу за клiента.

Як бачимо розмір ринку меблів є вражаючим. Проте, у західному регіоні виробництвом меблів займаються, як правило, суб’єкти малого підприємництва. Налагодженим серійним виробництвом меблів займається лише Тернопільська меблева фабрика.

На сьогоднiшнiй день дуже складно забезпечити високу якiсть продукцiї на традицiйних вiтчизняних мебелевих виробництвах. Причини - їх об’ємна iнфраструктура, застарiле обладнання i досить слабкий творчий потенцiал.

Основним у сучасних ринкових умовах для будь-якого товару є співвідношення його ціни і якості. Оптимальне співвідношення таких двох величин може дати лише те виробництво, яке використовує сучасні технології, лінії, обладнання. Для виготовлення меблів із використанням сучасних матеріалів, устаткування та кваліфікованої праці необхідний капітал. У цьому напрямку підприємство веде активну інвестиційну політику та заключає договори з іноземними фірмами (Австрія, Німеччина).

Для споживача основними критерiями якостi є вихiдний матерiал, вiдповiдний дизайн, який задовiльняє потреби щодо кольору, форми, комплектностi, i надiйностi в експлуатацiї.

Для виробникiв поняття якостi меблiв дещо ширше. Воно включає в себе якiсть вихiдних матерiалiв, технологiї i квалiфiкацiю виробничого персоналу, тобто в даному випадку мова вже йде про систему якостi.

Специфікою західного регіону країни є прагнення жителів до постійного покращення добробуту (що зумовлене близькістю до європейських країн, де працевлаштована більша половина населення). Це стосується і осель, і магазинів, і офісів. Тому з впевненістю можна сказати, попит на меблі практично усіх видів буде не лише сталим, а й зростатиме.

Попит у регіоні формують такі чинники:

покращення стану соціального забезпечення,

розширення можливостей працевлаштування,

розширення меж споживчого кредитування,

близькість до Європи,

державні гарантії прав споживачів,

зростання життєвого рівня населення.

Поряд із зазначеними перевагами бізнес має певні проблеми і загрози, зокрема:

так зване «кустарне» виробництво меблів, яке у регіоні є досить поширеним,

відсутність спеціалізованого магазину підприємства,

зменшення обсягів виробництва меблів з натуральної деревини (масова вирубка лісів може призвести до екологічної катастрофи),

впровадження ресурсозберігаючих технологій.

Правління ЗАТ СП «Промінь Галичина» упродовж 2004-2007 рр. працює над:

поглибленням процесу реструктуризації акціонерного товариства;

пошуком шляхів росту ефективності виробництва;

залученням інвестицій;

забезпеченням активного функціонування підрозділів, спільних підприємств в ринкових умовах.

2.2. Дослідження та оцінка ефективності експортної діяльності

СП «Промінь Галичина»

Аналізуючи товаровипуск за період 2004-2006 рр. бачимо, що експорт продукції дедалі скорочується:

в 2004 році експорт становив 98 тис. дол. (рис. 2.2.);

в 2005 році ця цифра досягла рівня 48 тис. дол. (рис. 2.3.);

в 2006 році від експортовано продукції на суму 25 тис. дол. (рис 2.4.)

Географічна структура експорту ЗАТ СП «Промінь-Галичина» за 2004р.

Рис. 2.2. Географічна структура експорту ЗАТ СП «Промінь-Галичина» за 2004р.

Рис. 2.4. Географічна структура експорту ЗАТ СП «Промінь-Галичина» за 2006р.

Загальну географічну структуру експорту товарів СП «Промінь-Галичина» за 2004-2006рр. показано на рис. 2.5. (додаток А).

Починаючи з 2007 року експортна діяльність практично призупинена із введенням ліцензійного законодавства.

Загальна оцінка фінансового стану підприємства контрагента проводиться за допомогою системи спеціальних коефіцієнтів. Більшість фінансових коефіцієнтів на зарубіжних підприємствах розраховується за даними двох основних форм звітності – бухгалтерського балансу (Додаток Б) та звіту про прибутки/збитки (Додаток В). Основними напрямками фінансового аналізу на спільних підприємствах є:

Аналіз структури активів підприємства та їх джерел за статтями бухгалтерського балансу.

Вертикальний аналіз виручки від реалізації продукції.

Аналіз фінансових коефіцієнтів рентабельності, ліквідності, платоспроможності, ринкових індикаторів.

Одним з найважливіших показників рівня ефективності діяльності підприємства за певний період є економічна структура виручки, яка надходить від

покупців. Структура виручки вивчається в рамках так званого вертикального аналізу, який проводиться за даними звіту про прибутки (збитки) шляхом розрахунку питомої ваги кожного економічно змістовного компонента в загальній вартості продаж.

В нашому випадку результати вертикального аналізу виручки наведені у додатку Г.

Результати вертикального аналізу виручки за її складовими дозволяють робити висновки про напрямок і силу впливу прибутку, що накопичується (капіталізований), а також таких важливих груп факторів, як прямі та непрямі витрати, амортизація і податки. Напевно, зниження частки чистого прибутку у виручці підприємства СП Промінь Галичина було пов'язано із зростанням прямих матеріальних та трудових витрат, а також відсотків, що виплачуються банкам по короткострокових кредитах.

Вертикальний аналіз проводиться також за даними бухгалтерського балансу для оцінки структурної динаміки активів підприємства і джерел його утворення. Для цього визначається питома вага кожної балансової статті в загальному підсумку. Розрахунки, як правило, оформлюють в таблиці (Додаток Г, Д).

Вертикальний аналіз структури балансу дозволяє робити висновки про перерозподіл вкладень в різні види майна і про зміни джерел фінансування активів підприємства. За період, що аналізується, СП Промінь Галичина збільшило загальну балансову вартість своїх активів 246042,8дол. (548997,1-302954,3) або на 81 % (246042,8 : 302954,3 х 100) Це збільшення відбулося за рахунок нарощування інвестицій, що повинно спричинити позитивний вплив на виробничий потенціал підприємства. Можна говорити про покращання фінансового стану підприємства за звітний рік, оскільки загальний приріст майна на 95,6 % був забезпечений за рахунок власних джерел (табл.. 2.1.):

Табл. 2.1.

Загальний