якостей, чесність, інтелект економічна освіта, здоровий глузд, почуття гумору | Ситуаційний, в за-лежності від кон-кретного моменту
Стилі керівництва | Демократичний з делегуванням пов-новажень, широко використовує принцип самоуправління і ініціативу підлеглих до рішення спільних цілей. | Авторитетний з ви-користанням вина-город. Зосереджений на роботу, без виді-лення персоналій.
Оцінюємо можливість застосування конкретних підходів до ефективного керівництва і вибору найбільш результативного. Результати заносимо в табл. 2.5.
Таблиця 2.5.
Характеристика і обгрунтування застосування підходів
до ефективного керівництва
Підходи до ефектив-ного керівниц-тва | Загальна характер-ристика | Переваги застосування в організації | Недоліки застосування в організації | Обгрунту-вання вибору ефектив-ного керівниц-тва
Ситуацій-ний підхід
Шлях - ціль
Мітчела і Хауса | Керівник направляє підлеглих на досягнення в роботі через вплив на шляхи досяг-нення мети |
Виникнення нової ніші в сервісі по-требує залучення інтелекту і нових рівнів знань: кіль-кість мов, комп’ю-тер, тобто автори-тет досягнув рівня компетентності в конкретних вико-навчих функціях і досягнення цілі потрібно гармо-нійно залучити, і відкрити ініціати-ву і розум підлег-лої молоді. | Критична еко-номічна ситуа-ція в країні не дає керівнику основного сти-мулу – матері-ального, а пер-спективи росту по службі в СП обмежені. Є не-безпека виник-нення синдрому типу “досить вчити собі шефа”. | Ця сама кри-за в еконо-міці не дає інших шан-сів вижити, як вірити що нині йдемо по шляху до цілі жити краще.
Ще одним зі шляхів вдосконалення управління експортною діяльністю є необхідність реклами про наявність підприємства, його можливості та переваги перед конкурентами. Оцінку реклами на даному підприємстві потрібно проводити згідно таких етапів:
Виникнення проблеми:
низька динаміка продаж.
Діагноз проблеми :
слаба проінформованість потенційних покупців;
низька платоспроможність суспільства;
відсутність регіональних джерел інформації;
законодавчі обмеження для розвитку.
Вимоги до інформації – достовірність, всесторонність факторів впливу,
конфіденційність.
Збір і обробку інформації пропонується проводити згідно таких етапів:
Збір інформації:
підбірка друкованої реклами в т. ч конкурентів;
аналіз аналогічногоматеріалу за кордоном;
записи вербальної реклами;
оцінка варіантів рухомого самомаркування на бортах
транспортних засобів.
Оцінка інформації:
по глибині проникнення до фінального споживача;
по швидкодії;
по затратах на її впровадження
по сезонності застосування;
по адресності впливу.
3. Критерій обмежень:
по оптиму затрат і результату;
по кількісних можливостях підприємства;
по об’єму бюрократичних бар’єрів.
Підготовка, оптимізація і ухвалення рішення є чи не найголовнішим шляхом вдосконалення управління діяльністю підприємства
Вибір оптимального варіанту:
авто, як дорогий товар подати в престижних виданнях в
кольоровому виді;.
наглядну рекламу подати в активному рухомому виді на бортах
службових машин та міському транспорті.
2. Оформлення вибраного варіанту:
друкована реклама в виді кольорового фото однієї або гами
машин на фоні салону сервісу та продаж;
наглядна в виді фірмового символу на фоні кольорів фірми з поданням адреси, контактних телефонів.
Процес виробки раціонального управлінського рішення на підприємстві дуже складний, адже від управлінських рішень залежить показник діяльності підприємства в цілому.
3. Визначення резервів (шляхів) підвищення ефективності експортних операцій
3.1. Аналіз ефективності експорту товарів
При експорті товарів підприємство продає товари за кор-дон з метою одержання прибутку. У цьому випадку підприємство несе такі витрати:
собівартість експортованого товару,
транспортні витрати,
організаційні витрати.
Під собівартістю товару розуміють витрати на вироб-ництво товару підприємством. Транспортні витрати містять у собі витрати на транспортування товару, що несе підприємство-експортер. Ці витрати залежать від ціни кон-тракту (СІР, РОВ і т.д.). При експорті прийнято використову-вати ціну РОВ товару. Організаційні витрати — це витрати підприємства на укладання контракту, мита і збори під час пе-ревезення товару через митний кордон і т.д.
Таким чином, експортні витрати дорівнюють сумі собівар-тості товару, транспортних витрат та організаційних витрат.
Експортний доход підприємства від експорту товарів — це валютний виторг, що надходить на розрахунковий рахунок підприємства. У більшості випадків експортний доход має бу-ти представлений у гривневому еквіваленті. Перерахунок у гривні може здійснюватися або за курсом Національного бан-ку України на день одержання валютного виторгу або на день укладання контракту (це залежить від умов контракту), або за курсом продажу іноземної валюти на центральних біржах Ук-раїни.
Для того, щоб експорт товару був ефективний, необхідно, щоб експортний доход перевищував експортні витрати. Однак ця умова не є достатньою. Експорт товару доцільний, якщо ек-спортний прибуток перевищує внутрішній прибуток підприємства від продажу товару усередині країни. Експорт-ний прибуток дорівнює експортному доходу за винятком екс-портних витрат, а внутрішній прибуток — внутрішньому дохо-ду за винятком собівартості товару. При цьому внутрішній дохід — це гривневий виторг від продажу товару, призначено-го на експорт, в Україні.
Якщо підприємство збирається надалі здійснювати опе-рації з іноземною валютою, наприклад операції імпорту або інвестування, то для нього дуже важливим є питання про те, чи є сенс продавати валюту, отриману при експорті, і викори-стовувати отримані гривневі кошти для вкладення їх у банк під відсотки, пуску їх в обіг, інвестування і т.д. Альтернативою продажу валюти може слугувати розміщення валюти на ва-лютному рахунку у банку.
При операціях імпорту товарів підприємство прагне вигідно закупити товари за кордоном з метою їхнього подаль-шого використання у своїй країні. У зв'язку з цим призначен-ня товарів має велике значення. Підприємство може закупити товари для їхнього подальшого продажу на території України. Такі товари ми класифікуємо як товари споживання (ТС). Підприємство може також придбати товари для їхнього вико-ристання у власному виробничому циклі (устаткування, сиро-вина тощо). Такі товари ми класифікуємо як товари вироб-ництва (ТВ).
У випадку імпорту товарів споживання підприємство несе такі витрати:
вартість товару,
транспортні витрати,
організаційні витрати.
Вартість товару — це контрактна ціна імпортованого това-ру. Транспортні й організаційні витрати є аналогічними до ек-спортних, транспортних та організаційних витрат.
Імпортні витрати дорівнюють сумі вартості товару, транс-портних і організаційних витрат.
Імпортний дохід — це гривневий виторг за імпортований товар.
Як і у випадку з експортом товару, імпорт товару