Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності України та іноземні суб'єкти господарської діяльності при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності керуються такими принципами:

- принципом суверенітету народу України у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, що полягає у:

- виключному праві народу України самостійно та незалежно здійснювати зовнішньоекономічну діяльність на території України, керуючись законами, що діють на території України;

- обов'язку України неухильно виконувати всі договори і зобов'язання України в галузі міжнародних економічних відносин;

- принципом свободи зовнішньоекономічного підприємництва що полягає у:

- праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності добровільно вступати у зовнішньоекономічні зв'язки;

- праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснювати її в будь-яких формах, які прямо не заборонені чинними законами України;

- обов'язку додержувати при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності порядку, встановленого законами України;

- виключному праві власності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності на всі одержані ними результати зовнішньоекономічної діяльності;

- принципом юридичної рівності і недискримінації, що полягає у:

- рівності перед законом всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, незалежно від форм власності, в тому числі держави, при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності;

- забороні будь-яких, крім передбачених цим Законом, дій держави, результатом яких є обмеження прав і дискримінація суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, а також іноземних суб'єктів господарської діяльності за формами власності, місцем розташування та іншими ознаками;

- неприпустимості обмежувальної діяльності з боку будь-яких її суб'єктів, крім випадків, передбачених цим Законом;

- принципом верховенства закону, що полягає у:

- регулюванні зовнішньоекономічної діяльності тільки законами України;

- забороні застосування підзаконних актів та актів управління місцевих органів, що у будь-який спосіб створюють для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності умови менш сприятливі, ніж ті, які встановлені законами України;

- принципом захисту інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, який полягає у тому, що Україна як держава:

- забезпечує рівний захист інтересів всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності на її території згідно з законами України;

- здійснює рівний захист всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України за межами України згідно з нормами міжнародного права;

- здійснює захист державних інтересів України як на її територіі, так і за її межами лише відповідно до законів України, умов підписаних нею міжнародних договорів та норм міжнародного права;

- принципом еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу при ввезенні та вивезенні товарів.

Суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є:

фізичні особи - громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають цивільну правоздатність і дієздатність згідно з законами України і постійно проживають на території України;

юридичні особи зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України (підприємства, організації та об'єднання всіх видів, включаючи акціонерні та інші види господарських товариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торговельні доми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні об'єднання, організації та інші), в тому числі юридичні особи, майно та/або капітал яких є повністю у власності іноземних суб'єктів господарської діяльності;

об'єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно з законами України, але які мають постійне місцезнаходження на території України і яким цивільно-правовими законами України не заборонено здійснювати господарську діяльність;

структурні одиниці суб'єктів господарської діяльності республік Союзу РСР, іноземних суб'єктів господарської діяльності, які не є юридичними особами згідно з законами України (філії, відділення, тощо), але мають постійне місцезнаходження на території України;

спільні підприємства за участю суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України;

інші суб'єкти господарської діяльності, передбачені законами України.

Зовнішньоекономічна діяльність підприємств залежить від таких основних напрямків регулювання, як [18. с. 255] :

законодавче забезпечення та організаційне оформлення виходу на зовнішній ринок;

експортно-імпортні поставки товарів (послуг);

валютно-фінансові операції;

міжнародний маркетинг;

моніторинг внутрішньої економічної політики і світогосподарських економічних зв’язків.

Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності повинно забезпечити:

захист економічних інтересів України і законних інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності;

створення однакових можливостей для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності з ціллю розвитку всіх видів підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, використання доходів і здійснення інвестицій;

розвиток конкуренції і ліквідацію монополізму.

Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні здійснюється за допомогою:

законів України;

передбачених в законах України актів тарифного і нетарифного регулювання, які видаються державними органами України в межах їх компетенції;

економічних методів оперативного регулювання (валютних, фінансово-кредитних операцій та ін.) в рамках законів України;

рішень недержавних органів управління економікою, які приймаються згідно їх установчих документів в рамках законів України;

договорів, які заключаються суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності і не суперечать законам України.

Нормативно-правове регулювання ЗЕД здійснюється Законами Постановами Президента України, Декретами, постановами Кабінету Міністрів тих країн, на території яких функціонують господарські суб’єкти, а також інструкціями, листами положеннями Міністерства зовнішньо-економічних зв’язків, Головною державною податковою інспекцією, Національного Банку і деяких інших органів, уповноважених здійснювати відповідні функції такого регулювання.

На Україні в якості важливих нормативно-правових документів, що направлені на регулювання ЗЕД і його обліку є:

Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16.04.1991р. №959-ХІІ;

Закон України “Про вказані інвестиції” від 13.03.92р.

Закон України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23.09.1994р.

Указ Президента України “Про міри по забезпеченню валютного та експортного контролю” від 07.09.1995р. №504/94.

Указ Президента України “Про застосування Міжнародних правил інтеграції комерційних термінів” від 04.10.1995р. №567/94.

Указ Президента України “Про регулювання бартерних (товарообмінних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності” від 27 січня 1995р. №84/95.

Закон України “Про єдиний митний тариф” від 5.02.92р. та єдиний митний тариф від 11.01.93р. №4/93.

Указ Президента України “Про індикативні ціни на товари при здійсненні суб’єктами ЗЕД України експортно-імпортних операцій” від 18.11.1994р. №691.

Декрет Кабінету Міністрів України “Про