Техогляд | 4 | 4

Сумарний час простоїв у ремонті, год. |

161 |

136,7

Зменшення часу простоїв у ремонті, год. |

- |

24,3

Час роботи насоса, год. | 8599 | 8623,3

Витрати на один ремонт, грн.,

в тому числі:

Капітальний | 948 | 790

Поточний | 735 | 585

Техогляд | 340 | 340

Зменшення витрат на один ремонт, грн., в тому числі:

Капітальний | - | 150

Поточний | - | 145

Техогляд | - | -

Таким чином, з таблиці 3.1. видно, що при застосуванні гайковертної системи НYТОRС можливе зменшення:

тривалості ремонту на 20 год.

часу простоїв преса в ремонті на 24,3 год.

економії витрат на проведення одного ремонту(капітального – на 150 грн., поточного – на 145 грн.).

При зменшенні тривалості ремонту, простоїв та вартості одного ремонту якісний час роботи преса збільшується на 24,3 год.

Для підвищення якості ремонтів та зменшення кількості техоглядів в ремонтному циклі доцільно створити спеціальну бригаду по ремонту роторів. Метою створення даної бригади є зменшення витрат в ремонтному циклі.

У період між двома капітальними ремонтами (2 роки) структура ремонтного циклу мала наступний вигляд:

8 поточних ремонтів,

27 техоглядів.

При незмінній тривалості ремонтного циклу кількість техоглядів можна скоротити до 24. Економічний ефекти від зменшення кількості техоглядів представлений у таблиці 3.2.

Таблиця 3.2.

Обґрунтування доцільності зменшення кількості техоглядів

Показник | До заходу | Після заходу

Тривалість ремонтного циклу (РЦ) насоса |

36000 |

36000

Кількість поточних ремонтів в РЦ | 8 | 8

Кількість техоглядів у РЦ | 27 | 24

Витрати на один поточний ремонт, грн. |

735 |

735

Витрати на один техогляд, грн. | 340 | 340

Тмрп | 4000 | 4000

Тмоп | 1000 | 1125

Загальні витрати ремонтного циклу, грн. |

15060 |

14040

Зменшення витрат у ремонтному циклі |

- |

1020

Таким чином, за рахунок даного заходу підприємство отримає зменшення витрат в ремонтному циклі в розмірі 1020 грн. та зекономить кошти від впровадження заходу:

Таблиця 3.3.

Річна економія коштів на проведення техоглядів

Показник | До заходу | Після заходу

Кількість поточних ремонтів в році | 2 | 2

Кількість техоглядів в році | 8 | 7 (8*24/27)

Витрати на один поточний ремонт, грн. |

735 |

735

Витрати на один техогляд, грн. | 340 | 340

Сукупні витрати на поточні ремонти і техогляди, грн. |

4190 |

3850

Економічний ефект, грн. | - | 340

Таким чином, на підставі наведених розрахунків можна побачити, що зменшення кількості техоглядів в ремонтному циклі преса для пресування ДСП є досить ефективним заходом і може принести певний ефект:

річний – 340 грн.,

протягом ремонтного циклу – 1020 грн.

Загальновідомо, що економічна діяльність підприємств в Україні відбувається в умовах обмеженості інвестиційних ресурсів, що обумовлює необхідність раціонального використання наявних у них основних засобів. Отже, перед підприємствами стають завдання домогтися підвищення використання наявних основних засобів і насамперед їх активної частини, в часі і за потужністю, тобто мова йде про підвищення рівня інтенсивноcті їх використання. Для вирішення цього завдання та отримання відчутних результатів у діяльності підприємства повинні бути розроблені конкретні засади, спрямовані на поліпшення використання основних засобів, практичне застосування яких дасть змогу використовувати наявні на підприємствах резерви підвищення їх ефективності. На досліджуваному підприємстві таким можливим заходом є реконструкція лінії по виробництву ламінованої деревостружкової плити.

Пріоритетне значення серед таких заходів повинно відводиться:

своєчасній заміні і мобілізації морально застарілого устаткування,

організації прискореного введення в експлуатацію придбаної нової техніки;

удосконаленню організації матеріально-технічного забезпечення підприємств та технічного обслуговування сучасних систем машин;

запровадження прогресивних форм організації виробництва і праці;

застосування сучасних ефективних систем матеріального стимулювання робітників та інженерно-технічних працівників;

залучення інвестиційних ресурсів вітчизняних і зарубіжних інвесторів для модернізації матеріально-технічної бази підприємств;

застосуванню лізингових операцій.

Практична реалізація окреслених заходів на підприємствах позначається на їх економічній діяльності і сприяє підвищенню інтенсивності виробництва. Зокрема, на підприємстві складаються широкі можливості для прискорення переорієнтації підприємств на випуск продукції, яка користується підвищеним попитом у споживачів.

Поряд з тим, підвищення інтенсивності використання основних засобів підприємства є важливою передумовою збільшення обсягів випуску продукції, яка користується попитом на ринку без додаткових капітальних вкладень, що особливо важливо в умовах обмеженості інвестиційних ресурсів.

Інтенсифікація використання основних засобів підприємств дає змогу:

значно знизити витрати, пов'язані з моральним зносом машин і устаткування,

прискорити їх оновлення, що в кінцевому результаті позитивно позначається на фондоозброєності праці працюючих та зростанні її продуктивності,

покращити фондовіддачу.

Однак в умовах ринку більш важливо обчислювати реальний, а не відносний ефект. Визначення економічної ефективності нової техніки засновано на обчисленні не тільки витрат, але і всіх можливих корисних результатів.

Економічний ефект заходів науково-технічних досягнень розраховується на всіх етанах реалізації і за весь період здійснення цих заходів і визначається як різниця між вартісною оцінкою результатів і вартісною оцінкою витрат ресурсів за даний період.

У залежності від задач, що ставляться, економічний ефект може обчислюватися в одній із двох форм:

загальний ефект в умовах використання нововведень;

комерційний (госпрозрахунковий) ефект, що окремо одержує розроблювач, виробник і споживач нової чи оновленої техніки.

Загальний ефект обчислюється шляхом порівняння результатів по місцю використання нової техніки, інших нововведень і усіх витрат на їхню розробку, виробництво і споживання.

Комерційний економічний ефект визначається на окремих стадіях "життєвого циклу" нововведення (розробка, виробництво, експлуатація) і дає можливість оцінити ефективність нової техніки з урахуванням економічних інтересів окремих проектно-конструкторських організацій, підприємств-виробників і підприємств-споживачів.

Перша форма економічного ефекту застосовується на стадії обґрунтування доцільності розробки і вибору найкращого варіанта проектного рішення, друга форма - у процесі реалізації заходів, коли відомі ціни на нову науково-технічну продукцію, обсяги її виробництва, умови і терміни застосування.

На стадії техніко-економічного обґрунтування і вибору кращого варіанта, при формуванні планів наукових