- у морських і річкових пунктах пропускання - у залах митного огляду, на суднах під час їх контролю, на контейнерних терміналах та в інших місцях, які визначено у портах для оформлення вантажів та пасажирів.

У пунктах на митному кордоні, які є кордонами спеціальних митних зон, митниця самостійно визначає території зон митного контролю.

За умов здійснення контролю на об‘єктах можуть встановлюватися тимчасові зони митного контролю. Такі зони встановлюються на строк, необхідний для проведення митного контролю в повному обсязі.

При організації спільного митного контролю з митними органами сусідніх країн зони митного контролю можуть бути розташовані у пунктах пропускання на території суміжних держав відповідно до укладених угод.

Крім сплати мита обов‘язковим платежем при переміщенні вантажів через митний кордон є митні збори. Вони нараховуються за вантажною митною декларацією.

Це платежі за:

митне оформлення товарів; .

митне оформлення у разі транзиту іноземних товарів;

митне оформлення у разі ввезення на митний ліцензійний склад;

митне оформлення майна (крім майна іноземних фірм);

митне оформлення майна (крім майна іноземних фірм), тимчасово вивезе-ного з України;

митне оформлення ввезеного в Україну чи вивезеного з України майна іноземних фірм;

перебування товарів та інших предметів під митним контролем.

Важливим інструментом регулювання зовнішньоекономічної діяль-ності є акцизний збір - непрямий податок на високорентабельні товари (продукцію).

Перелік товарів, на які встановлюється акцизний збір, затверджується Кабінетом Міністрів. Платниками акцизного збору при експорті чи імпорті товарів є суб’єкти ЗЕД.

1.3. Оцінка ефективності експортних операцій

Одним із найбільш важливих напрямків підвищення ефективності виробництва та економіки країни є розвиток зовнішньоекономічної діяльності її підприємницьких структур. Однак визначення ефективних напрямків діяльності підприємств у сфері зовнішньоекономічної діяльності неможливе без ретельного аналізу її стану.

Аналіз експортних операцій включає:

визначення виконання зобов’язань за вартістю, фізичним обсягом та ціною експортованих товарів;

визначення виконання зобов’язань за термінами їх поставок та якістю;

встановлення факторів і величин їх впливу на економічні показники;

з’ясування причин недовиконання зобов’язань за тими чи іншими позиціями.

При аналізі експортних операцій необхідно оцінити раціональність використання оборотного капіталу підприємства [8. с. 455].

Ефективність - це максимум продукції при мінімумі витрат.

У ЗЕД ефективність проявляється у максимізації при-бутку при мінімальних витратах, пов'язаних із здійснен-ням зовнішньоекономічних операцій.

Загальні показника ефективності ЗЕД:

Часткові показники ефективності ЗЕД;

1. Збільшення питомої ваги у експортному виробництві тих його видів, що функціонують на умовах угод про міждержавну спеціалізацію і кооперування виробництва.

2. Зростання рівня автоматизації, механізації вироб-ничих процесів, пов'язаних із ЗЕД.

3. Зростання питомої ваги іноземного інвестування в загальному обсязі інвестицій.

4. 3ростання кількості прогресивних форм міжнародної економічної інтеграції, що діють на мікрорівні (наприклд, чисельність СП).

На практиці економічна ефективність ЗЕД розрахо-вується по конкретному виду зовнішньоекономічних опе-рацій.

Найбільш загальним в цьому відношенні є визначення ефективності від зовнішньоторговельних операцій та найбільш поширених форм ЗЕД [14. с. 208].

Ефективність основних форм ЗЕД можна розрахувати, зокрема, використовуючи наступні формули:

1. Ефективність експорту =

= Прибуток, отриманий від експорту х 100. (1.1.)

Загальні витрати, пов'язані з експортом

2. Ефективність імпорту =

= прибуток від імпорту . (1.2.)

витрати, пов’язані з імпортом

3. Ефективність імпорту =

Нац.витрати, пов'язані з імпортом – Витрати реальні, пов’язані з імпортом х 100 (1.3.)

Витрати реальні пов’язані з імпортом

4. Ефективність зовнішньоторговельного обороту.

Езто = ЕЕ + Еі (1.4.)

де: Езто - ефективність зовнішньоторговельного обороту;

ЕЕ - ефективність експорту;

Еі - ефективність імпорту.

5. Ефективність зовнішньоторговельного обороту.

Е зто = Прибуток від ЗТО х 100. (1.5.)

Витрати, пов'язані з ЗТО

Коефіцієнти ефективності експорту товару:

Експорт товару ефективний, якщо експортний дохід пере-вищує експортні витрати.

Це відбиває базовий коефіцієнт ефективності експорту:

Ебе = Ве / (Ст + Тв + Ов) (1.6.)

де: Ебе — базовий коефіцієнт ефективності експорту;

Ве — виторг від експорту;

Ст — собівартість товару;

Тв — транспортні витрати;

Ов — організаційні витрати.

Якщо Ебе >1, експорт ефективний.

Чим вищий цей коефіцієнт, тим вища ефективність експорту. Як уже зазначалося вище, для визначення ефективності експорту розрахунку лише базового коефіцієнту ефективності експорту недостатньо. Необхідно з'ясувати, чи є експорт това-ру більш вигідною операцією, ніж продаж цього товару всере-дині країни. Для цього використовують альтернативний ко-ефіцієнт ефективності експорту:

Еае = (Ве – Ст – Тв – Ов) / (вв – Ст) (1.7.)

де: Еав — альтернативний коефіцієнт ефективності експорту;

Ве — внутрішній виторг (виторг від продажу товару усере-дині країни);

Якщо Еае >1 експорт є ефективним.

Таким чином, для визначення ефективності експорту не-обхідно розрахувати коефіцієнти Ебе та Еае. При цьому слід пам'ятати, що усі виторги і витрати мають бути представлені в гривневому еквіваленті. У випадку, якщо обидва вони більші за одиницю, експорт товару є ефективним.

Якщо Ебе <1, а Еае >1, то в цьому випадку експорт є неефективним, тому що експортні витрати перевищують експортний доход.

Якщо Ебе >1, Еае <1, то й у цьому випадку експорт також є неефек-тивним, тому що прибуток від продажу товару усередині країни буде вищим, ніж від його експорту. У разі, якщо обид-ва ці коефіцієнти менші за одиницю, то експорт товару не-ефективний по вищенаведених причинах.

1.4. Управління зовнішньоторгівельними операціями підприємства

Управління зовнішньоекономічною діяльністю країни і регулювання зовнішньої торгівлі та фінансових потоків на міжнародному рівні набувають усе більшого значення в процесі інтернаціоналізації господарського життя і зростання економічної взаємозалежності країн.

Від виникнення перших систематизованих поглядів Адама Сміта і Давида Рікардо на зовнішню торгівлю до появи системи державного управління зовнішньоекономічною