Шляхи підвищення ефективності зовнішньої торгівлі підприємства

ЗМІСТ

Вступ 4

І. РОЗДІЛ ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ

ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ В ПРИЙНЯТТІ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ

Сутність зовнішньої торгівлі та основні форми її організації на

підприємстві 6

Методи оцінки ефективності зовнішньої торгівлі 20

Роль оцінки ефективності зовнішньої торгівлі в прийнятті

управлінських рішень 30

ІІ. РОЗДІЛ оцінка ефективності зовнішньої торгівлі

ЗАТ СП «Промінь-галичина»

2.1. Організаційно-управлінська структура і характеристика господарської

діяльності підприємства ЗАТ СП «Промінь-Галичина» 47

2.2. Аналіз ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства 58

2.3. Обґрунтування управлінських рішень щодо підвищення ефективності

ЗАТ СП «Промінь-Галичина» 67

2.4. Розробка рекомендацій з формування відділу зовнішньої діяльності 71

3. Шляхи підвищення ефективності зовнішньої торгівлі підприємства

3.1. Цінова стратегія як засіб підвищення ефективності зовнішньої

торгівлі підприємства 77

3.2. Акредитивна форма розрахунків як гарантія оплати зовнішньо-

торговельних операцій 93

3.3. Дослідження чинників, що впливають на механізм зовнішньоекономічної діяльності служби зовнішньоекономічної діяльності підприємства 101

Висновки та пропозиції 115

Список використаної літератури 120

Додатки 124

Вступ

За умов ринкової економіки підприємствам і організаціям необхідно швидко реагувати на зміни зовнішнього середовища і адаптувати ці організаційні структури до цих змін. Тому дана тема детально розроблена в спеціальній літературі, де викладено загальну характеристику організаційних структур, їх види, значна увага приділена новим формам адаптивних структур, питанню вибору і вдосконаленню організаційних структур управління.

В рамках структури управління протікає управлінський процес (рух інформації і прийняття управлінських рішень), між учасниками якого розподілені задачі і функції управління, а отже - права і відповідальність за їх виконання. З цих позицій структуру управління можна розглядати як форму розподілу і кооперації управлінської діяльності, в рамках якої відбувається процес управління, направлений на досягнення наміченої цілі менеджменту.

Метою дослідження у рамках даної дипломної роботи є визначення теоретико-методичних засад оцінки ефективності зовнішньої торгівлі в прийнятті управлінських рішень та обґрунтування пропозицій щодо підвищення ефективності зовнішньоторговельних операцій ЗАТ СП «Промінь Галичина».

Об’єктом дослідження виступає зовнішньоторговельна діяльність ЗАТ СП «Промінь Галичина».

Предметом дослідження є механізм оцінки ефективності зовнішньоторговельних операцій.

У ході здіснення досліджень та виконання роботи були поставлені наступні завдання:

- показати знання економічної сутності зовнішньої торгівлі та форм її організації на підприємстві;

- визначити методи оцінки ефективності зовнішньої торгівлі;

- дослідити роль оцінки ефективності зовнішньої торгівлі в системі прийняття управлінських рішень;

- охарактеризувати організаційно-управлінську структуру ЗАТ СП «Промінь Галичина»;

- виконати аналіз ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства;

- дослідити вплив оцінки ефективності зовнішньоекономічної діяльності на прийняття управлінських рішень;

- обґрунтувати рекомендації з формування відділу зовнішньої діяльності на підприємстві.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ В ПРИЙНЯТТІ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ

1.1. Сутність зовнішньої торгівлі та основні форми її організації

на підприємстві

Зовнішня торгівля є основним напрямом господарської діяльності суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Зовнішньоторговельні операції складають 80 % усіх зовнішньоекономічних операцій. Тому можна сказати, що у зовнішній торгівлі і розкривається основний зміст господарської діяльності суб’єктів міжнародних економічних відносин. Конкретний зміст зовнішньої торгівлі проявляється у діяльності різних суб’єктів світового господарства.

Зовнішня торгівля – це:

частина міжнародної торгівлі, яка становить специфічну форму обміну товарами між продавцями і покупцями з різних країн,

відносини між суб’єктами міжнародних економічних відносин з приводу купівлі-продажу товарів, капіталів, робочої сили та послуг.

Розвиток цивілізації викликає постійне залучення окремих держав у міжнародні господарські зв'язки, що веде до створення єдиної світової економіки. Усі країни світу розвиваються за загальними економічними законами, що обумовлює пріоритет економічного характеру міжнародних відносин.

Постійно ускладнюється структура потреб, рідкісність та віддаленість ресурсів вимагають усе більш ефективних засобів обміну не тільки між регіонами всередині окремої держави, а й між самими державами та світовими регіонами.

Економічний розвиток та приріст населення в різних регіонах світу відбуваються нерівномірно, що також викликає необхідність розширювати міжнародні обміни, які сприяють розвитку нових ринків (товарів, послуг, праці, інформації фінансових та ін.). імпорту сировини, технологічному й інформаційному обміну, науковим, науково-технічним, виробничим, культурним і іншим зовнішньоекономічним зв'язкам.

Механізмом реалізації світогосподарських зв'язків є світовий ринок як сфера усталених економічних відносин, що ґрунтуються на міжнародному розподілі праці. Господарські зв'язки на світовому ринку проявляються через форми міжнародних економічних відносин — міжнародну торгівлю, міжнародну міграцію робочої сили, міжнародний рух капіталу, а також валютно–кредитні відносини (рис. 1.1).

Рис. 1.1. Форми міжнародних економічних відносин та їх складові

Форми міжнародних економічних відносин тісно пов'язані між собою, впливають одна на одну, створюючи додаткові стимули для взаємного розвитку. Так, торгівля створює умови для міжнародного інвестування, а міграція капіталу, в свою чергу, стимулює торговельні зв'язки та міграцію робочої сили. Однак основною і центральною ланкою світогосподарських зв'язків завжди була і є міжнародна торгівля. За оцінками Джефрі Сакса, міжнародна торгівля становить на сьогодні 80 % усіх міжнародних економічних відносин.

Міжнародна торгівля як обмін товарами і послугами є не тільки зовнішньою ознакою існування світового ринку, а й матеріальною основою міжнародних економічних відносин, що забезпечує зростаючу інтеграцію світового господарства. Вона — форма зв'язку між товаровиробниками і споживачами різних країн, який виникає на основі розвитку міжнародного поділу праці. Показники розвитку торгівлі між країнами демонструють їх взаємну економічну залежність. При цьому темпи зростання світового експорту виявилися більшими за зростання показників валового внутрішнього продукту в середньому по країнах світу.

В умовах докапіталістичних формацій, які базувалися на натуральному господарстві, існували лише деякі елементи міжнародного поділу праці, що були пов'язані в основному з особливостями природних умов в окремих країнах. Відповідно до міжнародної торгівлі залучалась невелика частина виробленої в країні продукції, а сам обмін здійснювався переважно між сусідніми землями і не завжди був усталеним. Поява розвинутих форм міжнародного