століть. У наш час ці два напрями взаємопов'язані і тісно переплітаються, хоча чітко простежується провідна роль принципу вільної торгівлі.
Ефективність організації зовнішньоекономічних зв'язків і механізму управління ними багато в чому визначається кла-сифікацією зв'язків.
Під класифікацією зовнішньоекономічних зв'язків слід розуміти розподіл цих зв'язків па конкретні групи за певними ознаками для досягнення поставлених цілей. Класифікаційна система зовнішньоекономічних зв'язків складається з видів та форм зв'язків.
Вид зовнішньоекономічних зв'язків — це сукупність зв'язків, об'єднана однією спільною ознакою, наприклад на-прямком товарного потоку і структурною ознакою.
Класифікаційна ознака, пов'язана з напрямком товарного потоку, визначає рух товару (послуг, робіт) з однієї країни в іншу, тобто відображає вивезення товару з країни або ввезення його в цю країну. За цією ознакою зовнішньоекономічні зв'язки поділяються на експортні, пов'язані з продажем і вивозом това-ру, та імпортні, пов'язані з купівлею та ввезенням товару.
Зовнішньоторговельна діяльність являє собою підприємницьку діяльність в царині міжнародного обміну то-варами, роботами, послугами, інформацією, результатами інтелектуальної діяльності, у тому числі виключними правами на них (інтелектуальна власність). При цьому під товаром ро-зуміють будь-яке рухоме майно (включаючи усі види енергії) і віднесені до нерухомого майна повітряні, морські судна, суд-на внутрішнього плавання та космічні об'єкти, що є предметом зовнішньоторговельної діяльності. Транспортні засоби, вико-ристовувані при договорі про міжнародне перевезення, товарами не вважаються.
У сучасних умовах демонополізації зовнішньоекономічної діяльності підприємство – основна ланка зовнішньоекономічного комплексу країни. Відповідно до чинного законодавства підприємство – це самостійний суб’єкт господарювання, створений у визначеному порядку для виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг з метою задоволення суспільних потреб і одержання прибутку. Відповідно до чин-ного законодавства підприємство має право самостійно визна-чати форми, методи й обсяги роботи на зовнішньому ринку.
Для ефективного управління зовнішньоекономічною діяльністю на рівні підприємства потрібна адекватна умовам його роботи структура управління. Організаційна структура управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства визначається, насамперед, тими цілями і завданнями, які вона покликана вирішувати.
Найбільший досвід управління зовнішньоекономічною діяльністю накопичено у спеціалізованих зовнішньоторго-вельних організаціях (ЗТО).
Провідною структурною одиницею ЗТО є фірма, яка спеціалізується на торгівлі певними товарами за групою країн. Очолюють фірму директор і залежно від обсягу роботи — кілька його заступників [37, c. 202].
Функціональні відділи і служби, що сприяють роботі спеціалізованих фірм і ЗТО, можна поділити на три групи:
1. Група відділів і служб, що здійснюють планування:
планово-економічний відділ — планування зовнішньоторго-вельної діяльності і контроль виконання плану, аналіз госпо-дарської діяльності ЗТО;
валютно-фінансовий відділ — валютне планування та кон-троль за банківськими валютними, кредитними та розрахун-ковими операціями, дотримання інтересів ЗТО при зовнішньоторговельних операціях;
транспортний відділ — планування та забезпечення пере-везень експортних і імпортних вантажів;
бухгалтерія ЗТО - облік і звітність, розрахунки з банками, постачальниками і сторонніми організаціями, розрахунок і ви-плата заробітної плати, аналіз (разом із плановим відділом) результатів фінансової діяльності по об'єднанню та рекомен-дації з її поліпшення.
2. Група відділів, що займаються безпосередньо маркетин-гом:
відділ кон'юнктури та цін — дослідження попиту, пропо-зиції, динаміки цін, структури ринків, систематизація кон'юнктурних матеріалів, координація роботи фірм із спільними іноземними агентами, методичне керівництво та контроль правильності розрахунків і застосування цін фірма-ми при підготовці і укладанні контрактів, інша робота з дослідження кон'юнктури ринків;
відділ реклами та виставок займається рекламною діяльністю ЗТО, організує участь спеціалізованих фірм у міжнародних виставках і ярмарках;
інженерно-технічний відділ — вивчення чинних на світово-му ринку технічних вимог до товарів та інформування про них безпосередніх виробників товарів, аналіз технічного рівня та якості продукції, її конкурентноздатності, що відповідають вис-новкам та рекомендаціям спеціалізованих фірм з цих питань;
відділ спільних підприємств — координація, планування та контроль діяльності спільних підприємств, створених за учас-тю іноземного капіталу на території України, і змішаних това-риств, які створені за участю об'єднання за кордоном, створен-ня нових змішаних товариств за кордоном та їх ліквідація;
відділ технічного обслуговування та запчастин — ор-ганізація гарантійного та післягарантійного технічного обслу-говування експортованих об'єднанням товарів у закордонних країнах, забезпечення технічних центрів та закордонних агентів об'єднання необхідними запасними частинами, ре-монтним устаткуванням та транспортом.
3. Група відділів, що забезпечують прийняття і виконання управлінських рішень:
відділ розвитку — удосконалювання організаційної струк-тури об'єднання;
відділ АСУ (ОЦ) — автоматизація розрахунків, впровад-ження економіко-математичних методів та ЕОМ у практику роботи об'єднання і фірм, створення разом з іншими відділами та фірмами баз даних і ведення їх;
відділ кадрів — питання добору і розміщення кадрів, веден-ня особистих справ працівників;
відділ закордонних відряджень — оформлення відряджень за кордон;
канцелярія — реєстрація і контроль організаційно-розпо-рядницької документації і листування;
адміністративно-господарський відділ — постачання не-обхідними для роботи об'єднання матеріалами й устаткуван-ням, відповідальність за експлуатацію будівлі, інша госпо-дарська робота;
юридичний відділ — допомога у складанні умов контрактів та угод, консультація фірм із питань претензій і рекламацій, розбіжностей, захист інтересів ЗТО в судах і арбітражах, пра-вове забезпечення діяльності ЗТО;
протокольний відділ — виконує доручення керівництва ЗТО та фірм з організації прийомів представників іноземних фірм, що прибули з діловими цілями.
Іноді юридичний та протокольний відділи, а також бух-галтерія і відділ кадрів підпорядковуються безпосередньо ди-ректору ЗТО, виконуючи в цілому ті ж функції.
Створення такої розгалуженої структури управління ЗЕД характерне для підприємств (організацій) незалежно від їхньої організаційно-правової форми, якщо їхня діяльність цілком зосереджена на зовнішніх ринках. Однак кількість та-ких підприємств, природно, є меншою, ніж кількість підприємств, що займаються виробництвом. На промислових підприємствах, що активно беруть участь у зовнішньоеко-номічній діяльності, зовнішньоторговельний апарат існує в основному у двох формах: як частина внутрівиробничої струк-тури у вигляді зовнішньоекономічного відділу і як відносно самостійний підрозділ у вигляді зовнішньоторговельної фірми [5,