ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………....3

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ ФІНАНСОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ У ТУРИСТИЧНІЙ ГАЛУЗІ.

1.1 Зарубіжний досвід використання фінансових інновацій у міжнародній економіці …………………………………………………………………………5

1.2 Види інноваційних фінансових інструментів …………………………….12

1.3 Особливості застосування фінансових інновацій в туризмі ……………..23

Висновки до розділу І …………………………………………………………..33

РОЗДІЛ ІІ. АНАЛІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ПРАКТИКИ ВИКОРИСТАННЯ ФІНАНСОВИХ ІННОВАЦІЙ У ТУРИСТИЧНІЙ ГАЛУЗІ.

2.1 Оцінка використання фінансових інновацій при управлінні ризиками організацій ………………………………………………………………………36

2.2 Аналіз сучасних тенденцій розвитку фінансових інновацій на ринку туристичних послуг …………………………………………………………….45

Висновки до розділу ІІ …………………………………………………………59

РОЗДІЛ ІІІ. НАПРЯМИ АДАПТАЦІЇ ЗАРУБІЖНОГО ДОСВІДУ ВИКОРИСТАННЯ ФІНАНСОВИХ ІННОВАЦІЙ У ТУРИСТИЧНІЙ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ.

3.1 Формування системи підготовки кадрів для туристичної галузі ………..61

3.2 Організація спільних проектів з фінансовими інститутами щодо використання фінансових інновацій ……………………………………….…..69

Висновки до розділу ІІІ ……………………………………………………...…79

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………..…82

ДОДАТКИ………………………………………………………………….……84

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….91

ВСТУП

Нововведення є одним із пріоритетних напрямів у політиці уря-ду, адже це основа національної незалежності й економічно-го розвитку. Формування й реалізація інноваційної політики держави базується на створенні такої системи, яка дає мо-жливість ефективно використовувати на виробництві інте-лектуальний і науково-технічний потенціал цієї держави. В умовах загострення міжнародної конкурентної боротьби, пов'язаної в залученням міжнародних інвестицій для фінансування інноваційних процесів, державі необхідно застосовувати різні механізми державної підтримки з метою економічного стимулювання інноваційної активності туристичного бізнесу.

Ураховуючи тенденцію ускладнення формування інноваційних систем, необхідно поряд з визначенням як пріоритетних напрямків інноваційного розвитку використовувати широкий спектр заходів з підтримки інновацій. Саме таке комплексне використання набору інструментів державної підтримки інновацій повинно лежати в основі сучасної інноваційної політики кожної держави.

Метою даного дослідження є аналіз інструментів стимулювання інноваційного процесу та їх комплексне застосування в туристичній галузі.

Держава повинна створювати сприятливі умови для інноваційної діяльності, що зумовлювало б розвиток усіх суб'єктів інноваційної сфери. Кожна країна шукає для себе оптимальне співвідношення форм державної підтримки інновацій, яке залежить від багатьох чинників: рівня розвитку національної економіки, стану науково-технічної сфери, правової бази тощо.

Для досягнення цієї мети потрібно вирішити наступні завдання:

- вивчити специфіку і природу інновацій у туристичних послугах;

- вивчити особливості розвитку інновацій у наданні туристичних послуг;

- дослідити ринок туристичних послуг;

- зробити оцінку ринку туристичних послуг України;

- зробити аналіз туристичних послуг;

- провести аналіз каналів розподілу туристичних послуг;

- проаналізувати ціноутворення послуг на курорті;

- дати аналіз інфраструктури туристичної діяльності.

Об'єктом дослідження виступають інноваційні фінансові інструменти.

Предметом дослідження є запровадження інновацій у туристичній діяльності.

Методологічною і теоретичною базою дослідження послужили фундаментальні положення системного підходу, загальної теорії економіки і маркетингу. В процесі дослідження застосовувалися як теоретичні, так і емпіричні методи: методи системного і порівняльного аналізу. Інформаційною базою дослідження послужили наступні дані про обсяги споживання послуг туристичної галузі на території України, забезпечені внутрішніми та міжнародними потоками відвідувачів;

Упроваджуючи ті чи інші механізми державної підтримки інновації Україні слід враховувати власні специфічні умови (рівень розвитку економіки, стан науково-технічної сфери, правову базу та iн.). Підтримка інновацій повинна стати одним з пріоритетів державної політики, адже на сьогодні інновації є ключовим фактором підвищення конкурентоспроможності економіки.

Обсяг та структура роботи. Дана робота складається зі вступу, трьох розділів, дев’яти підрозділів, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг роботи - 97 сторінок. Робота містить 2 таблиць, 5 додатків і список використаних джерел із 84 найменувань.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ ФІНАНСОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ У ТУРИСТИЧНІЙ ГАЛУЗІ

ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ВИКОРИСТАННЯ ФІНАНСОВИХ ІННОВАЦІЙ У МІЖНАРОДНІЙ ЕКОНОМІЦІ

Можливості висококонкурентного розвитку національних економік передусім визначаються чинниками, що створюють передумови інноваційного зростання та технологічної модернізації. Зміцнення технологічної конкурентоспроможності країн з перехідною економікою пов’язується з формуванням нових механізмів інноваційного розвитку та технологічного удосконалення національної економіки, які відповідатимуть реаліям ринкової економіки, за одночасної адаптації та вдосконалення існуючих, сформованих адміністративною системою, механізмів. Підсумковим результатом розвитку науки та високотехнологічних галузей в ХХ столітті стало формування в економіках провідних країн світу нового механізму саморозвитку – національних інноваційних систем, в рамках яких зароджуються і реалізуються інновації. Незважаючи на національні відмінності, загальною рисою усіх без винятку національних інноваційних систем є лідерство у забезпеченні трьох пріоритетів розвитку: науки, освіти та наукоємного виробництва.

Ефективність державної політики саме у сфері управління інноваційними процесами визначає конкурентоспроможність національної економіки. У розвинених країнах до 90 відсотків приросту валового продукту забезпечується за рахунок впровадження нових технологій. При цьому роль держави в даному процесі значно вагоміша, ніж при регулюванні звичайної економічної діяльності.

Інноваційна політика, що здійснюється в Україні характеризується непослідовністю у проведенні, невисокою результативністю, наслідком чого є наростання технологічного відставання України від розвинених країн, зниження конкурентоспроможності економіки, нерозвиненість внутрішнього ринку високотехнологічної продукції.

Для зміни негативних тенденцій в цій сфері необхідно здійснити комплекс заходів, спрямованих на удосконалення державного управління сферою інновацій, що обумовлює нагальну потребу вивчення та використання передового світового досвіду.

Державна політика в інноваційній сфері передових країн світу спрямовується переважно на вдосконалення нормативно-правової бази, адміністративно-організаційної структури управління науково-технологічною та інноваційною сферами, розвитку їх інфраструктури, а також, здійснення заходів, спрямованих на належне фінансове забезпечення та створення пільгових умов для інноваційного розвитку.

Можна виділити, зокрема, наступні загальні риси міжнародного досвіду управління інноваційною діяльністю, використання яких сприяло б поліпшенню ситуації в зазначеній сфері в Україні:

а) системний розподіл функцій державних органів в сфері інноваційної діяльності та створення нових структур, що засновані на системному характері інновацій;

Ряд країн (Великобританія, Німеччина) змінили функції міністерств або створили нові міністерства, що займаються питаннями інноваційної політики. Так у Фінляндії, Рада з наукової та технологічної політики, яку очолює прем’єр-міністр, несе відповідальність за стратегічний розвиток і координацію цієї політики, а також інноваційної системи в