Прибуток від експортно-імпортних операцій зріс за рахунок того, що прибуток від експорту зріс в порівнянні з базовим періодом на 6469,048 грн. і 37% та прибутку від імпорту, який теж збільшився на 1294,098 грн. та 11%.

Зменшення експортно-імпортних витрат відбулося за рахунок зменшення витрат на експорт, які становлять менше на 7265,008 грн. та 88 % в порівнянні з базовим роком та зменшення витрат на імпорт – 2283,444, що в порівнянні з базовим роком склало 87%.

Прибуток від експорту в аналізованому році збільшився на 6469,048, що в порівнянні з базовим роком склало 37%. Прибуток від експорту зріс за рахунок того, що виручка від експорту за готівку збільшилась на 1487,484 грн. і 2%, а також витрат на експорт, які зменшились на 4981,564 грн., що в порівнянні з базовим роком склало 88%.

Прибуток від імпорту зріс лише на 1294,089 грн. та 11%. Це зумовлено тим, що виручка від імпорту знизилась на 989,355грн. та 96%. І зниженням витрат на імпорт на 87% в порівнянні з базовим роком.

Витрати на експорт зменшились на 4981,564 грн., що в порівнянні з базовим роком складає 88%. Витрати зменшились за рахунок зменшення на 5020,23 грн. та 86% виробничої собівартості і підвищенням позавиробничих витрат на 38,666 грн. і 0,6% в порівнянні з базовим роком.

Витрати на імпорт теж зменшились на 2283,44 грн., що становить в порівнянні з базовим роком 87%. Витрати зменшились за рахунок:

контрактної вартості сировини – на 86% ;

накладних витрат – на 98% ;

акцизних зборів – на 0,6% ;

мита і митних зборів, які в порівнянні з базовим роком становлять 8%.

Виручка від експорту за готівку збільшилась на 1487,484 грн., і 2% в порівнянні з базовим роком, це зумовлено збільшенням виручки від експорту за умов надання комерційного кредиту на 2282,56 грн. і 3% та збільшенням коефіцієнту кредитного впливу, який становить 0,6% в порівнянні з базовим роком.

Виручка від імпорту зменшилась на 989,355 грн. і 96%, причиною тому було зменшення кількості імпорту на 2185,18 грн. і 91% та невеликим збільшенням середньої ціни імпорту на 5% в порівнянні з базовим роком.

Накладні витрати зменшились на 98% за рахунок транспортних, вантажно-розвантажувальних, складських, експедиторських, страхових.

Отже, провівши розрахунки ефективності ЗЕД фірми, ми побачили, що кількість експортованої продукції СП «Промінь-Галичина» збільшилась, що є позитивним для підприємства. В загальному, ефективність ЗЕД фірми збільшилася. Виручка від експорту за готівку збільшилась завдяки збільшення виручки від експорту за умов надання комерційного кредиту та збільшенням коефіцієнту кредитного впливу.

2.3. Дослідження чинників, що впливають на ефективність

зовнішньої торгівлі

У факторному аналізі використання сгохастичних моделей зумов-люється необхідністю вивчення впливу факторів, яким притаманна невизначеність, приблизність, за якими неможливо створити жорстко детерміновану модель, які неможливо об'єднати в одній і тій самій де-термінованій моделі, які не можуть бути виражені одним кількісним показником (наприклад, рівень плагіжної дисципліни). Кореляційний (стохастичний) зв'язок — це неповна, імовірна залежність між показ-никами, що виявляється лише в сукупності спостережень. Застосу-ванням методів кореляційного аналізу можна розв'язувати такі задачі:

Передумови використання стохастичних моделей:

а) наявність сукупності факторів;

б) достатній обсяг спостережень; кількість спостережень має у 6-8
разів перевищувати кількість факторів;

в) випадковість і незалежність спостережень; спеціальні статистичні
методи дають змогу виключити взаємно пов'язані ознаки;

г) однорідність результатів спостережень; критерієм однорідності
може бути коефіцієнт варіації — його значення не повинно пере-
вищувати 33 %;

д) наявність розподілу ознак, близького до нормального;

є) наявність спеціального математичного апарату з арсеналу ме-тодів математичної статистики та відповідного програмного про-дукту.

Послідовність створення стохастичної моделі:

значно поглиблюється аналіз завдяки встановленню місця й ролі кожного фактора у формуванні рівня досліджуваних показників; поглиблюються знання про явища, що вивчаються; визначаються закономірності їх розвитку і в підсумку точніше обґрунтовуються управлінські рішення, неупередженіше оцінюються результати діяльності підприємств і повніше визначаються внутрішньогоспо-дарські резерви.

Серед стохастичних моделей у практиці фінансового аналізу най-поширенішими є лінійні моделі, що реалізуються такими методами:

а) простого динамічного аналізу;

б) багатофакторного регресійного аналізу;

в) аналізу за допомогою авторегресійних залежностей.

Етапи багатофакторного кореляційного аналізу