За допомогою таблиці 2.5. визначимо фактори, які мають суттєвий вплив на нашу результуючу ознаку. Такими факторами будуть фактори Х1, Х3, Х4, оскільки значення коефіцієнтів часткової кореляції цих факторі є більшим від 0,6, тобто -0,73737, 0,626507 та 0,852434 відповідно. Таким чином вище наведені фактори увійдуть в економіко-математичну модель. Фактор Х1 (виручка від реалізації продукції) має обернений зв’язок до аналізуючої ознаки.

Таблиця 2.5.

Вихідні дані для визначення коефіцієнтів рівняння регресії

Рік | Квартал | Y | Х1 | Х2 | Х4 | Фактична | Розрахункова

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8

2004 | 1 | 14823 | 0,53 | 0,03 | 26,06 | 4823 | 6259,152433

2 | 14918 | 0,53 | 0,04 | 26,06 | 4918 | 9682,924789

3 | 15031 | 0,53 | 0,02 | 26,06 | 5031 | 8982,26176

4 | 15353 | 0,53 | 0,00 | 26,01 | 5353 | 10482,80875

2005 | 1 | 14612 | 0,54 | 0,02 | 26,01 | 4612 | 10246,73364

2 | 14711 | 0,54 | 0,01 | 25,92 | 4711 | 10266,43091

3 | 14829 | 0,55 | 0,00 | 25,97 | 4829 | 10262,80467

4 | 15098 | 0,54 | 0,01 | 25,92 | 5098 | 10266,43091

2006 | 1 | 14021 | 0,55 | 0,00 | 25,88 | 4021 | 10213,27408

2 | 14118 | 0,55 | 0,01 | 25,83 | 4118 | 10119,28093

3 | 14260 | 0,57 | 0,00 | 25,92 | 4260 | 10042,8006

4 | 16378 | 0,56 | 0,00 | 25,88 | 5101 | 10115,65469

2007 | 1 | 13211 | 0,57 | 0,00 | 23,54 | 3211 | 8730,239923

2 | 13114 | 0,58 | 0,00 | 23,63 | 3114 | 8682,151125

3 | 13009 | 0,57 | 0,01 | 23,58 | 3009 | 8685,777359

4 | 13296 | 0,58 | 0,00 | 23,58 | 3296 | 8657,385829

2008 | 1 | 13451 | 0,57 | 0,00 | 24,62 | 3451 | 9324,607021

2 | 13556 | 0,57 | 0,01 | 24,62 | 3556 | 9255,379162

3 | 13624 | 0,58 | 0,00 | 24,62 | 3624 | 9226,987633

4 | 14131 | 0,58 | 0,00 | 24,62 | 4909 | 9226,987633

Аналізуючи отримані результати можна сказати, що наша економіко-математична модель буде мати вигляд:

У=-4140,72-9761,94*Х1-6922,79*Х3+550,34*Х4.

Коефіцієнт Фішера розрахований нами становить 15,099133. Коефіцієнт множинної регресії становить 0,85964, що вказує на тісний зв’язок між факторами, які ввійшли в економіко-математичну модель (Х1, Х2, Х4). Коефіцієнт детермінації становить 0,73898.

Так як критерій Фішера розрахунковий (15,099133), є більшим від табличного критерію Фішера (3,95593394), то дана економіко-математична модель є адекватною.

Табличний критерій Фішера був розрахований з ймовірністю 0,05 та степенем свободи 14 та 6.

Таблиця 2.6.

Вихідні дані для побудови графіка порівняння

Уі | Усер | (Уі-Усер)^2 | Утеор | (Уі-Утеор)^2

1 | 2 | 3 | 4 | 5

14823 | 14252,25 | 325755,5625 | 26,0550 | 23010681,3330

14918 | 443223,0625 | 26,0550 | 23931125,8830

15031 | 606451,5625 | 26,0550 | 25049474,4530

15353 | 1211650,5625 | 26,0100 | 28376822,4601

14612 | 129420,0625 | 26,0100 | 21031304,2801

14711 | 210451,5625 | 25,9200 | 21949974,6064

14829 | 332640,5625 | 25,9650 | 23069145,2112

15098 | 715293,0625 | 25,9200 | 25725995,5264

14021 | 53476,5625 | 25,8750 | 15961023,7656

14118 | 18023,0625 | 25,8300 | 16745855,3089

14260 | 60,0625 | 25,9200 | 17927433,4464

16378 | 720376,5625 | 25,8750 | 25756893,7656

13211 | 1084201,5625 | 23,5350 | 10159933,1262

13114 | 1295613,0625 | 23,6250 | 9550417,6406

13009 | 1545670,5625 | 23,5800 | 8912732,5764

13296 | 914414,0625 | 23,5800 | 10708732,6564

13451 | 642001,5625 | 24,6150 | 11740114,1682

13556 | 484764,0625 | 24,6150 | 12470680,0182

13624 | 394698,0625 | 24,6150 | 12955572,3782

14131 | 431320,5625 | 24,6150 | 23857216,8282

Разом  | 11559505,75  | 368891129,4

Таблиця 2.7.

Фактичне значення Y та резерви його росту

Фактичне значення У | Хі | Хі сер | Резерви росту | Упл | Зміна функції,%

14909,000000 | 0,5800 | 0,5560 | -234,2865 | 4674,7135 | 95,2274

0,3000 | 0,5805 | -1941,8415 | 2967,1585 | 60,4432

24,6150 | 25,2135 | 329,3784 | 5238,3784 | 106,7097

Рисунок 2.3. Графічне порівняння розрахованих величин з фактичними.

Таким чином, розглядаючи нашу економіко-математичну модель, можна зробити такий висновок, що якщо управлінське рішення буде відхилятись у ході його виконання від плану, то рівень ефективності його виконання зменшиться на 4140,72 одиниці. Якщо величина виручка від реалізації імпортної продукції (сировини) збільшиться на одиницю, то рівень ефективності використання даного ресурсу зменшиться на величину - 6269,79. Якщо величина прибутку від реалізації імпортної продукції зросте на 1%, то ефективність використання одиниці даного ресурсу зросте на величину 550,34.

РОЗДІЛ ІІІ. Шляхи підвищення ефективності зовнішньої торгівлі підприємства

3.1. Напрями підвищення ефективності діяльності

ЗАТ СП «Промінь-Галичина»

Зовнішнє середовище діяльності підприємств характеризується екстремальною нестійкістю і призводить до нестабільності внутрішнього середовища окремого підприємства. Важливо є розглянути якомога більше чинників впливу на діяльність, зокрема зовнішньоекономічну діяльність, на механізми діяльності.

Спершу зосередимось на чинниках зовнішнього середовища, основними з яких є фінансові (методи оцінки діяльності на місцях; системи оподаткування “де факто” і “де юре”; терміни здійснення розрахунків з дебіторами, постачальниками та кредиторами; потреба в інвесторах тощо), маркетингові (вартість одержання та доступність даних по ринках; методи та видатки розподілу; характер конкуренції; державне регулювання цін, рекламної діяльності), політичні та інші.

Постійна зміна системи обліку та звітності результатів діяльності підприємств протягом останнього десятиріччя сприяла