наявності на підприємстві тільки податкового обліку під час складання звітності. Тому на теперішній час керівництво віддає перевагу показникам прибутку податкового обліку. Підприємства практично позбавлені можливості вибору облікової політики, не дотримуються принципу порівняння під час складання показників звітності, оскільки такі вимоги лише формальність. Сучасний механізм формування показників прибутку не дає уявлення про деякі важливі для проведення дослідження показники, наприклад, суму торгових націнок, постійні та змінні витрати та т.ін. [36, с.221].
Наведемо запропоновану характеристику всіх видів комунікацій, опис використання інформації та пропозицію системи роботи з документами на даному підприємстві (Табл. 3.1).
Табл. 3.1
Пропозиції для ЗАТ СП «Промінь-Галичина»
Види комунікацій |
Характеристика окремих видів комунікацій |
Приклади використання інформацій при різних видах комунікацій | Приклади застосування документів при здійсненні різних видів комунікацій
Зовнішні |
Телефонні переговори
Факсимильні перекази
Почта
ДНЛ– термінова почта
Кур’єрська пе-ріодична та спон –танна разова
Преса |
Вирішення адміністративних питань
Погодження відряджень
Передача специфікацій, замовлень на лаки, фарби
Передача контрактів та фінансових документів
Зйом інформації про пропозиції на ринку конкурентів
Передача декларацій в податкову інспекцію
Робота з банками та державними чиновниками всіх рівней | Текуча інформація та погодження спільних дій в комерційній та кадровій політиці
Передача запрошень на оформлення віз
Оперативне рішення проблем техобслуговування окремих специфічних агрегатів
Документи для розрахунків через банки
Фактури для митниці
Роздрукування новинок проспектів для ро боти з клієнтами
Декларації в ДПА
Декларації для мит-ниці
Платіжні доручення для банку.
Нові закони і постанови всіх рівнів влади.
На даному підприємстві не забезпечено належного механізму розрахунків за зобов’язаннями. Неконтрольованість процедур повернення коштів, як з боку підприємств, так і держави, створює реальні можливості користування ними неналежними особами чи структурами без подальшої відповідальності за це.
Щодо інвестування діяльності підприємства, то, вийшовши на вищий рівень, вона не має потреби у довгостроковому інвестуванні, забезпечення здійснюється переважно короткостроковими кредитами банків.
Показниками економічного зростання визначено рентабельність активів і умовно-постійні витрати в структурі повної собівартості продукції.
Основними можливостями досягнення більшого значення рентабельності активів є збільшення чистого прибутку, ефективно використовуючи кошти фірми; зменшувати обсяг активів фірми. Проте другий варіант вирішення недоцільний, окрім того, коли фонди є застарілими. Розглянемо перший варіант.
Напрями інтенсифікації відтворення та напрями ефективного використання основних фондів підприємства:
збільшення екстенсивного навантаження в межах календарного фонду часу:
скорочення простоїв транспортних засобів, приладів, інвентарю, іншого обладнання;
зменшення частки недіючого та виведення з експлуатації зайвого устаткування;
підвищення інтенсивного навантаження (продуктивності за одиницю часу:
впровадження нових схем забезпечення діяльності (напр., постачання), інтенсифікація процесів;
застосування прогресивних форм і методів організації діяльності;
освоєння у стислі терміни проектних експлуатаційних показників уведених в дію нових об’єктів нової техніки;
застосування дієвої системи індивідуальних і колективних стимулів ефективного використання основних фондів.
Ефективніше використання оборотних фондів має передбачати конкретні завдання (заходи) з економії усіх видів матеріальних ресурсів на підприємтсві. При цьому розрізняють джерела та напрями економії ресурсів. Якщо джерела економії показують, за рахунок чого можна досягнути економію ресурсів, то напрями економії – яким чином, за допомогою яких заходів можна заощаджувати ті чи інші види матеріальних ресурсів [33, с.35].
Основні джерела економії матеріальних ресурсів на підприємствах:
1) зменшення маси, кількості упакування продукції;
2) зниження питомої витрати ресурсів;
3) скорочення відходів і втрат сировини та матеріалів;
4) використання відходів і побічних продуктів.
Основні напрями економії матеріальних ресурсів:
1) виробничо-технічні заходи:
застосування ресурсозберігаючої технології;
запровадження безвідходної технології;
2) організаційно-економічного спрямування:
вдосконалення матеріальних нормативів;
поліпшення організації матеріального забезпечення;
упорядкування системи ціноутворення;
застосування дієвої системи економічного стимулювання.
Оборотні кошти торгових підприємств становлять значну частину фінансових ресурсів. Для аналізу та оцінки ефективності функціонування оборотних коштів суб’єктів господарювання застосовують певну систему економічних показників.
Напрями підвищення ефективності використання оборотних коштів підприємства:
оптимізація запасів ресурсів і незавершеного виробництва;
скорочення тривалості виробничого циклу;
поліпшення організації матеріально-технічного забезпечення;
пришвидшення реалізації товарної продукції.
Одним з основних напрямів підвищення ефективності використання оборотних коштів підприємства є оптимізація виробничих запасів. За наявними розрахунками, якщо частка виробничих запасів становить 50 % від розміру оборотних коштів, а скорочення запасів сировини та матеріалів – лише одну чверть, що цілком реально за умови належного матеріально-технічного забезпечення підприємства, вивільнюється з обороту майже 15 % від загальної величини оборотних коштів. На середніх за розміром підприємствах зменшення тривалості виробничого циклу всього на один день дозволяє зменшити обсяг незавершеного виробництва на значну суму. Якщо пришвидшити реалізацію продукції також на один день, то можливе вивільнення оборотних коштів становитиме приблизно третину обсягу залишків готової продукції на складі підприємства.
Результати аналізу діяльності підприємства і досліджень тенденцій її розвитку свідчать про існування позитивних характеристик, як постійний ріст обсягів реалізованої продукції, загальне розширення діяльності фірми. Недоліками в роботі є розпорошення функцій, що стосуються зовнішньоекономічної діяльності, між різними підрозділами фірми, наявність значних розмірів дебіторської та кредиторської заборгованостей.
Доцільно створити на фірмі відділ зовнішньоекономічної діяльності, об’єднавши з відділом зберігання та митного забезпечення у зв’язку з послідовністю та поєднанням завдань, пов’язаних із зовнішньоекономічною діяльністю. Для цього потрібно найняти нового працівника, який займався б підготовкою проектів зовнішньоторгових контрактів, роботою з іноземними контрагентами та виконанням інших функцій, пов’язаних із ЗЕД; також – маркетолога для досліджень внутрішнього ринку збуту товарів.
Ще одним заходом щодо подолання виявлених недоліків є зміна системи розрахунків із клієнтами, а саме – введення договірної системи розрахунків з гуртовими покупцями, надання знижок при оплаті в зазначений невеликий термін, часткова передоплата товарів.
Згідно отриманого завдання рекомендовані заходи повинні забезпечити зростання рентабельності активів на 7,33 % до 7,62 %. Сформуємо структурно-логічну схему досягнення заданого значення рентабельності активів (рис. 3.1).
Розглянемо саме поняття активів. Активи – це все те, що утворює майно підприємства і має вартість. Поділяються на поточні (ліквідні) і постійні
1) Аналіз фактичних значень рентабельності