товарів за кордоном або ж їх вигідніше закупити усередині країни. Якщо імпортний прибуток переви-щує внутрішній прибуток, то імпортувати товари вигідно. Імпортний прибуток являє собою різницю імпортного доходу й імпортних витрат. Внутрішній прибуток, відповідно, — різниця внутрішнього доходу і внутрішньої вартості товару. Оскільки припускається, що ціни на імпортний і вітчизняний аналогічний товар є однаковими, імпортний дохід дорівнює внутрішньому доходу, а внутрішня вартість — це оптова ціна на цей товар усередині країни.
При імпорті товарів виробництва ситуація ускладнюється. У такому випадку необхідно враховувати дохід, який одержа-ло підприємство від використання імпортованого товару, а та-кож витрати, пов'язані з використанням цього товару. Таким чином, дохід від товару виробництва дорівнює гривневому ви-торгу від продажу товарів, зроблених з використанням товарів виробництва (без витрат на реалізацію). Витрати на товар виробництва — це сума вартості сировини й енергії, витрати на обслуговуван-ня і робоча сила. У випадку, якщо товар є не устаткуванням, а сировиною чи запчастинами, необхідно як витрати і доходи від товару виробництва взяти частки, що припадають на нього, від загальних витрат і доходу від виробництва товарів з вико-ристанням імпортованого товару виробництва. [24, c. 303]
Доход від товару виробництва додається до імпортного доходу, а витрати на товар виробництва — до імпортних вит-рат. Подальші розрахунки аналогічні до розрахунків при імпорті товару споживання.
Як у випадку експорту, так і у випадку імпорту витрати на збереження товару, його подальший розподіл по території країни, реалізацію тощо не враховуються. При необхідності вони можуть бути враховані в експортних витратах та імпорт-них витратах відповідно. При цьому ці ж витрати необхідно врахувати і у внутрішніх витратах, тобто в собівартості товару при експорті та його внутрішній вартості при імпорті.
На підставі цих теоретичних положень розроблено ко-ефіцієнти ефективності експорту й імпорту товарів, наведені нижче.
Коефіцієнти ефективності експорту товару:
Експорт товару ефективний, якщо експортний дохід пере-вищує експортні витрати. Це відбиває базовий коефіцієнт ефективності експорту:
Ебе = Ве / (Ст + Тв + Ов) (1.1)
Де: Ебе — базовий коефіцієнт ефективності експорту;
Ве — виторг від експорту;
Ст — собівартість товару;
Тв — транспортні витрати;
Ов — організаційні витрати.
Якщо Ебе >1, експорт ефективний.
Чим вищий цей коефіцієнт, тим вища ефективність експорту. Як уже зазначалося вище, для визначення ефективності експорту розрахунку лише базового коефіцієнту ефективності експорту недостатньо. Необхідно з'ясувати, чи є експорт това-ру більш вигідною операцією, ніж продаж цього товару всере-дині країни. Для цього використовують альтернативний ко-ефіцієнт ефективності експорту:
Еае = (Ве – Ст – Тв – Ов) / (вв – Ст) (1.2)
Де: Еав — альтернативний коефіцієнт ефективності експорту;
Ве — внутрішній виторг (виторг від продажу товару усере-дині країни);
Якщо Еае >1 експорт є ефективним.
Таким чином, для визначення ефективності експорту не-обхідно розрахувати коефіцієнти Ебе та Еае. При цьому слід пам'ятати, що усі виторги і витрати мають бути представлені в гривневому еквіваленті. У випадку, якщо обидва вони більші за одиницю, експорт товару є ефективним.
Якщо Ебе <1, а Еае >1, то в цьому випадку експорт є неефективним, тому що експортні витрати перевищують експортний доход.
Якщо Ебе >1, Еае <1, то й у цьому випадку експорт також є неефек-тивним, тому що прибуток від продажу товару усередині країни буде вищим, ніж від його експорту. У разі, якщо обид-ва ці коефіцієнти менші за одиницю, то експорт товару не-ефективний по вищенаведених причинах.
Коефіцієнти ефективності імпорту товару:
Як уже зазначалося вище, при розгляді ефективності імпорту важливе значення має призначення імпортованого то-вару. На початку розглянемо коефіцієнти ефективності імпор-ту товарів споживання.
Для того, щоб імпорт товару споживання був вигідний, не-обхідно, щоб імпортний дохід перевищував імпортні витрати. Це відбиває базовий коефіцієнт ефективності імпорту товарів споживання:
Ебітс = Ві / (Віт + Тв + Ов) (1.3)
де: Ебітс — базовий коефіцієнт ефективності імпорту то-варів споживання;
Ві — внутрішній виторг від продажу імпортованого товару;
Віт — вартість імпортованого товару;
Тв— транспортні витрати;
Ов — організаційні витрати.
Якщо Ебітс >1, імпорт товару ефективний.
Як і у випадку з експортом товару для визначення ефек-тивності імпорту необхідно також розрахувати альтернатив-ний коефіцієнт ефективності імпорту товарів споживання:
Еаітс = (Ві – Віт – Тв – Ов) / (Вв - Вав) (1.4)
де: Еаітс — альтернативний коефіцієнт ефективності імпор-ту товарів споживання;
Вав — вартість вітчизняного товару, аналогічного імпорт-ному.
Якщо Еаітс >1, імпорт товару є ефективним.
Методика визначення ефективності імпорту товару спо-живання є аналогічною методиці визначення ефективності ек-спорту.
Тепер перейдемо до розгляду ефективності імпорту то-варів виробництва.
При імпорті товарів виробництва необхідно враховувати вартість їхнього обслуговування та використання у вироб-ництві підприємства, що імпортує ці товари.
Базовий коефіцієнт ефективності імпорту товарів вироб-ництва буде виглядати так:
Ебітв = Втв / (Віт + Тв + Ов + Ввтв) (1.5)
де: Ебітв – базовий коефіцієнт ефективності імпорту то-варів виробництва;
Втв — виторг від використання товару виробництва;
Ввтв — витрати на використання товару виробництва.
Якщо Ебітв >1, імпорт товару є ефективним.
Необхідно також розрахувати альтернативний коефіцієнт ефективності імпорту товарів виробництва:
Еаітв = (Ввтв – Віт – Тв – Ов - Втпр) / (Втпр – Вв - Зтпр) (1.6)
де: Еаітв – альтернативний коефіцієнт ефективності імпорту товарів виробництва.
Якщо Еаітв >1, імпорт товару є ефективним.
Методика аналізу ефективності імпорту товарів вироб-ництва є аналогічною до методики аналізу ефективності імпорту товарів споживання.
Методологія аналізу (МА) зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) передбачає пізнан-ня реальних об'єктивних процесів її розвитку та наукове обґрунтування перспектив їх еволюції.
Методологія — це сукупність інструментів, методів наукового пізнання економічних явищ і процесів.
Наука, наукові знання — це ті,