кодом.
Господарськими товариствами визнаються торговельні підприємства та інші суб’єкти господарювання, створені юридичними осо-бами та або громадянами, шляхом об’єднання їхнього майна та участі в торговельній діяльності товариства з метою одержання прибутку.
До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.
Найпоширенішою організаційною формою господарювання в роздрібній торгівлі є підприємство. Залежно від форм власності, передбачених законодавством України, діють такі види підприємств роздрібної торгівлі:
приватне торговельне підприємство, що діє на засадах приватної власності громадян чи суб’єкта господарювання (юридичної особи);
торговельне підприємство, що діє на засадах колективної власності (підприємство колективної власності);
державне торговельне підприємство, що діє на засадах державної власності;
торговельне підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об’єднання майна різних форм власності).
Якщо в статутному фонді підприємства не менше десяти відсотків становить іноземна інвестиція, воно називається підприємством із іноземними інвестиціями. Торговельне підприємство, в статутному фонді якого іноземна інвестиція становить сто відсотків, вважається іноземним підприємством. Структуру підприємств розд-рібної торгівлі України за формами власності (див. додаток 1).
Залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного фонду в Україні діють унітарні та корпоративні торговельні підприємства.
Унітарне торговельне підприємство створюється одним заснов-ником. Корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками на підставі спільного рішення (договору). Підприємства, залежно від кількості працюючих та обсягу валового доходу від реалізації товарів, можуть бути віднесені до малих, середніх або великих підприємств. Згідно із Господарським Кодексом України, малими (незалежно від форми власності) визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує п’ятиде-сяти (в роздрібній торгівлі — п’ятнадцяти) осіб, а обсяг валового доходу від реалізації товарів (послуг) за цей період не перевищує суми, еквівалентної п’ятистам тисячам євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні.
Великими підприємствами визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік перевищує тисячу осіб, а обсяг валового доходу від реалізації товарів (послуг) за рік перевищує суму, еквівалентну п’яти мільйонам євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні. Решта підприємств визнаються середніми).
Підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розклад. Існує кілька типів побудови організаційної структури підприємств роздрібної торгівлі (див. додаток 2). Разом із тим, незалежно від типу організаційної структури, підприємство роздрібної торгівлі складається із торговельних структурних підрозділів (відділів, цехів, дільниць тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (відділ бухгалтерського обліку та звітності, фінансовий, кадрів тощо).
Підприємства роздрібної торгівлі мають забезпечити:
відповідність виробничого приміщення (місця) чи будівлі для здійснення торговельної діяльності необхідним екологічним і санітарно-гігієнічним умовам, а технічного стану приміщення, будівлі та устаткування торговельно-технологічного обладнання, які будуть використані для торговельної діяльності — вимогам нормативних документів щодо зберігання, виробництва та продажу відповідних товарів та охорони праці;
постійний розвиток матеріально-технічної бази підприємст-ва, оснащення його сучасною технікою і обладнанням;
застосування прогресивних форм торговельного обслуговування населення;
наявність на видному місці в торговельному приміщенні асортиментного переліку товарів, чинних санітарних і ветеринар-них правил, правил продажу товарів та іншої необхідної нормативно-технічної документації й дотримання встановлених у них вимог;
продаж товарів громадянам чистою вагою і повною мірою;
наявність державного повірочного тавра та проведення в установленому порядку повірки засобів вимірювання, що використовуються в торговельній діяльності для розрахунків із покуп-цями;
наявність правильно оформлених цінників товарів, що надійшли для продажу; на вимогу покупця надати йому повну інформацію про виготовлювача, основні споживчі якості товару і його ціну, забезпечити належний рівень обслуговування.
На фасаді торговельного приміщення підприємства роздрібної торгівлі має бути вивіска із зазначенням його назви та власника або уповноваженого ним органу. Біля входу до цього приміщення на видному місці розміщують інформацію про режим роботи.
Роздрібний торговець до початку роботи має поповнити товар-ні запаси у місці продажу, обновити викладку товарів (оформлення вітрин), перевірити наявність правильно оформлених і завірених цінників, а також відповідного інвентаря та пакувальних матеріалів, виконати інші роботи для забезпечення належного обслуговування покупців.
Усі товари у суб’єкта господарювання мають бути із відповідними документами, наявність яких передбачена чинним законодавством (товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, прибутково-видаткові накладні, сертифікат відповідності державної системи сертифікації або копія зазначеного сертифіката, завірена суб’єктом господарювання, що відпустив товар, який підлягає обов’язковій сертифікації, тощо).
Підприємство роздрібної торгівлі реалізує товари лише за наявності документів, які засвідчують їхню якість.
У пунктах дрібнороздрібної торговельної мережі на товари, одержані для продажу, в обов’язковому порядку мають бути:
товарно-транспортні накладні, прибутково-видаткові нак-ладні, приймальні акти, заборні листи тощо із зазначенням назви, гатунку, кількості, ціни та загальної вартості товару;
копії сертифіката відповідності або свідоцтв про визнання іноземного сертифіката в державній системі сертифікації, завірені печаткою суб’єкта господарювання, від якого одержані товари, що підлягають обов’язковій сертифікації;
копії гігієнічних висновків, завірені печаткою суб’єкта господарювання, від якого одержані ці товари, стосовно товарів, що не підлягають обов’язковій сертифікації відповідно до зат-вердженого Міністерством охорони здоров’я України переліку;
документи, що засвідчують відповідність якості товарів вимогам нормативних документів.
Перед початком торгівлі товари, що надійшли до продажу, розпаковують і розкладають на прилавках і полицях стаціонарних пунктів дрібнороздрібної мережі, а також у розвозках і розносках.
Перевіряється справність ваговимірювальних приладів, електронних контрольно-касових апаратів та інвентаря.
Зразки товарів ярликами цін (цінниками), що є у продажу, треба виставити у видному для покупців місці.
Товари мають відпускатися покупцям повною мірою і вагою за готівку.
Покупці мають право вільно оборати товар, перевіряти його якість, міру, вагу й ціну. Працівники дрібнороздрібної торговельної мережі зобов’язані надати покупцям повну можливість відібрати товар, ознайомитися з його особливістю, якістю та правилами користування.
1.1.1.