2. Форма власності. Незалежний роздрібний торгівець має лише один магазин і пропонує персональне обслуговування, зручне місце розташування, безпосередній контакт із споживачем. Оскільки ця діяльність не потребує значних інвестицій і особливої кваліфікації, вона приваблює багатьох. Але внаслідок високого рівня конкуренції і недостатньої фаховості значна частина з них терпить крах.

Торговельні мережі (ланцюги) передбачають спільне володіння декількома магазинами. В них використовуютьсистему централізованих закупівель і прийняття рішень. Потужні мережі можуть мати добре відоме фірмове ім'я (приміром, мережа «Сірз» у СІЛА).

Роздрібні франчайзи (інакше — організації власників привілеїв) найбільше поширені серед ресторанів, закусочних швидкого обслуговування («Макдональдс») тощо. Вони ґрунтуються на договірних відносинах між виробником, оптовиком і роздрібним торговцем. При тому фірма-франчайзер надає роздрібникам право використовувати свою добре відому марку, унікальну технологію, набір правил тощо.

Орендований відділ — це найчастіше відділ в універмазі, який здають в оренду третій стороні. Керівник такого відділу відповідає за всі аспекти його діяльності і виплачує частку від доходу у вигляді орендної плати.

3. Характер торгового обслуговування.

Самообслуговування характерне для магазинів типу «універсам». Ці підприємства з вільним вибором товарів мають менші експлуатаційні витрати і тому часто надають покупцям знижки. Обмежене обслуговування характерне для магазинів, де продають товари попереднього вибору і споживачам потрібно більше інформації.

Торговельний персонал працює із споживачами індивідуально. Крім того, у таких магазинах часом пропонують додаткові послуги у вигляді продажу товарів у кредит тощо. Експлуатаційні витрати цих магазинів вищі. Повне обслуговування, притаманне фешенебельним магазинам, передбачає розмаїття товарів особливого попиту (ювелірні вироби, відеотехніка, модний одяг). Серед послуг, що їх надають такі магазини,—демонстрації моделей одягу, «доведення» товару, використання різних схем кредитування, забезпечення безоплатної доставки покупок тощо. Відповідно вони мають найвищі експлуатаційні витрати.

4. Цінова політика. Середній рівень цін. Більшість магазинів пропонує товари саме за середніми цінами і відповідно середньої якості та середнього рівня послуг.

Магазини високих цін, пропонуючи своїм покупцям товари і послуги вищої якості, керуються принципами: «Ви пам'ятатимете товари довго і після того, як забудете їх ціни». Такі магазини орієнтуються на покупців із високим рівнем доходів, в яких серед спонукальних мотивів переважають не ціни, а престижність і висока якість товару. Низький рівень цін.

Магазини низьких цін торгують стандартними товарами за порівняно низькими цінами для масового споживача. При зниженій нормі прибутку на одиницю товару вони забезпечують прибутковість за рахунок збільшення обсягів збуту.

Різновидом таких магазинів є магазини-склади — роздрібні підприємства з дуже скромним інтер'єром, обмеженим обсягом послуг. Це, приміром, продовольчі магазини, що працюють прямо з контейнерів. Досить поширені меблеві магазини-склади, розміщені, як звичайно, у приміських районах із низькою орендною платою. Покупець вибирає товар і оформляє замовлення, вибраний товар доставляють транспортом магазину за зазначеною адресою.

1.2.2. Позамагазинна роздрібна торгівля.

Існують також форми позамагазинної роздрібної торгівлі. Є три різновиди позамагазинної торгівлі: пряма роздрібна торгівля, персональний продаж і продаж через автомати.

Позамагазинна торгівля дає змогу споживачам вибирати і купувати товари без залежності від місця продажу, оскільки товари доставляються покупцю за замовленням.

Пряма роздрібна торгівля заснована на тому, що покупці спочатку знайомляться з товаром за допомогою масових засобів інформації, а потім замовляють їх телефоном або поштою. Залежно від використовуваних засобів передачі інформації розрізняють кілька видів такої торгівлі. Торгівля за каталогами заснована на поштових послугах, торгівля за допомогою телебачення здійснюється на телеканалах, в інтерактивній електронній торгівлі використовують комп'ютери і кабельне телебачення.

Торгівля за каталогами користується попитом серед жителів віддалених регіонів. Успіх каталожних компаній визначає володіння ними великих масивів інформації, складними комунікаційними і розподільними мережами. Деякі роздрібні торгівці використовують каталожну торгівлю як доповнення до традиційних роздрібних точок.

Телевізійна торгівля використовує спеціальні телевізійні канали, на яких практично цілодобово рекламує різноманітні товари. Споживач має можливість замовити такий товар телефоном, чекаючи потім на доставку за зазначеною адресою. Головною проблемою телевізійної торгівлі є те, що зайняті споживачі, які є потенціальною групою, практично не дивляться телевізор, особливо спеціалізовані "шопінг-канали". Крім того, асортимент товарів, які пропонують "телемагазини", дуже специфічний і може зацікавити тільки незначну групу покупців.

Існує також система віртуального роздрібного продажу, яка дає змогу споживачам, використовуючи систему Інтернету, робити закупівлю товарів, не виходячи з дому чи не покидаючи робоче місце.

Загальним для зазначених форм торгівлі є використання потужних комунікаційних технологій і комунікаційних мереж – телевізійних і телефонних каналів, супутникове і кабельне телебачення, мережу Інтернету.

Торгові автомати – це механічні пристрої, за допомогою яких здійснюють продаж нескладних продуктів харчування, особливо солодощів, прохолоджувальних напоїв, морозива. Перевага використання торгових автоматів – можливість організації цілодобової торгівлі в людних місцях і відсутність людини-продавця.

Торговельні автомати, конструкцію яких постійно вдосконалюють. Сучасні автомати за можуть приймати монети чи паперові гроші, видавати здачу. Через автомати продають сигарети, цукерки, безалкогольні напої, газети тощо. Вони забезпечують цілодобовий продаж товарів і самообслуговування. Водночас це досить дорога форма роздрібної торгівлі.

Автомати потребують інтенсивного обслуговування унаслідок постійного оновлення запасів, частих поломок, крадіжок. Торгівля на рознос за принципом «у кожні двері» — одна з найдавніших форм роздрібної торгівлі. Вона задовольняє потреби клієнтів з огляду на зручність при дбання та прояв уваги до їхньої особистості. Це також дорогий вид роздрібної торгівлі, але він має своїх прихильників серед фірм-виробників.

Торгівля на замовлення товарів поштою або телефоном. Інформацію про товар можна надавати у вигляді оголошень у газетах, журналах,