3.Інші прямі витрати, до них відносять:

відрахування на соціальні заходи працівників, заробітна плата яких включається до прямих витрат;

плата за оренду земельних і майнових паїв

амортизація

ініші витрати, які можна безпосередньо віднести до конкретного виду продукції.

4.Загальновиробничі витрати, які включають:

витрати на управління виробництвом

амортизація основних засобів та нематеріальних активів загально виробничого призначення

витрати на удосконалення технології й організації виробництва

інші витрати.

Слід зауважити, що конкретний перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості (робіт, послуг) установлюються підприємством самостійно.

Для формування виробничої програми з найменшими витратами обчислюється собівартість виробництва кожного виду продукції, яка є критерієм нижнього рівня цін. Тому важливо знати і враховувати особливості формування собівартості за статтями калькуляції.

У табл. 2.2 наведено калькуляцію собівартості продукції ТОВ «Сандерс-Виноградів». Методика, використана при укладанні калькуляції, базується на традиційному підході, викладеному в Типовому положенні по плануванню, обліку і калькулюванню собівартості продукції.

Таблиця 2.2 - Калькуляція собівартості матрасу типу “CLIMABAL”

№

п/п | Стаття витрат | Сума, грн.

1. | Матеріали | 95,85

2. | Заробітна плата | 10,94

3. | Нарахування на заробітну плату | 2,03

4. | Накладні витрати | 1,35

5. | Повна собівартість | 110,17

Основним завданням обліку витрат на виробництво та обліку готової продукції є контроль за ходом виробництва і результатами господарської діяльності. Спочатку розглянемо документування процесу виробництва. Одним з основних документів при обліку виробництва є виробничий звіт. Він складається за календарний місяць. Затверджується виробничий звіт керівником під-приємства. Основними даними цього документа є обсяг виробленої продукції та дані використаної сировини. У виробничому звіті також можуть показувати залишки го-тової продукції по кожному її виду на початок і на кінець періоду, обсяг виробленої і відвантаженої за цей період продукції, кількість затраченої сировини і напівфабри-катів по кожному виду із зазначенням на виробництво якої саме продукції вони за-трачені. Якщо ведеться облік напівфабрикатів власного виробництва, то показують також обсяги вироблених і відвантажених напівфабрикатів і кількість використаної на їх виробництво сировини по кожному напівфабрикату. На вироби, що залиша-ються на кінець місяця у незавершеному виробництві, складають окремі виробничі звіти із зазначенням операцій, виконаних над ними протягом місяця. Загальна форма виробничого звіту не регламентована нормативними документами і кожне промислове підприємство користується своїми власними формами цього документа.

Нарахування заробітної плати, яка включається до витрат виробництва, може проводитися в різних формах, кожна з яких має свої особливості при документаль-ному оформленні. У відрядній формі можуть використовуватися такий первинний документ, як рапорт про виробіток та приймання робіт за зміну. При погодин-ній формі оплати праці основним документом, який служить для нарахування заро-бітної плати, є табель використання робочого часу. Ці первинні документи є підставою для нарахування заробітної плати. Всі зазначені первинні докуме-нти передаються в бухгалтерію для подальшої обробки і складання розрахунково-платіжної відомості.

Для обліку амортизаційних відрахувань, які відносяться на витрати виробницт-ва, в бухгалтерії ведеться відомість нарахування амортизації.

Витрати, які включають у виробничу собівартість продукції, обліковують на рахунку 23 „Виробництво". Цей рахунок призначений для уза-гальнення інформації про витрати на виробництво продукції. Аналітичний облік за рахунком 23 ведеться за видами виробництв, за статтями витрат і видами або групами виготовлюваної продукції. На великих виробництвах аналітичний облік витрат може вестися за підрозділами підприємства та центрами витрат і відповідальності.

ТОВ«Сандерс-Виноградів» не використовує рахунок 91“За-гальновиробничі витрати”, тому всі накладні витрати списуються безпосередньо на рахунок 23 “Незавершене виробництво”.

На багатьох підприємствах, що займаються виготовленням продукції, напри-кінці звітного періоду є продукція, обробку якої або не завершено, або вона не пройшла випробування, приймання чи комплектацію згідно з умовами договорів із замовниками. Така продукція належить до незавершеного виробництва. Залишок незавершеного виробництва відображається по дебету рахунку 23 „Виробництво".

Для бухгалтерського обліку незавершеного виробництва необхідно визна-чити його кількість та здійснити його оцінку. Кількість можна визначити шляхом інвентаризації або теоретично. Облікову політику щодо оцінки незавершеного виробництва підприємство обирає самостійно, тому що стандартом бухгалтерсь-кого обліку 9 „Запаси" не регламентовано порядок визначення і оцінки незавер-шеного виробництва, використовуючи ті ж статті і методи, що і в обліку витрат виробництва.

Таблиця 2.3 - Типові бухгалтерські проведення з обліку витрат на виробництво

№ п/п | Зміст господарської операції | Кореспонденція

Дебет | Кредит

Списано на виробництво продукції:

1 | Прямі матеріальні витрати | 23 | 20,022

2 | Прямі витрати на оплату праці | 66

3 | Прямі витрати на соціальні заходи | 65

4 | Нараховано амортизацію основних засобів, що використовуються у виробництві | 23 | 131

5 | Оприбутковано залишки незавершеного виробництва, виявлені при інвентаризації | 23 | 71

Надійшли з виробництва та здані на склад:

1 | Відходи виробництва | 209 | 23

2 | Готова продукція | 26

4 | Повернуто невикористані у виробництві матеріальні цінності | 201 | 23

5 | Відображено втрати від невиправленого браку | 24 | 23

7 | Відображено виявлену при інвентаризації недостачу матеріальних цінностей і незавершеного виробництва в цехах | 947 | 23

Готовою продукцією вважаються конкретні ви-роби, що пройшли всі стадії технологічної обробки на цьому підприємстві та відповідають затвердже-ним стандартам або технічним умовам, договору, прийняті технічним контролем підприємства і здані на склад або замовникові-покупцеві відповідно до діючого поряд-ку прийняття продукції. Готова продукція становить основну частину товарної продукції підприємства.

Залежно від виду відпуск готової продукції з виробництва оформляється та відображається в обліку по-різному. Продукція, яка має кількісні, якісні та вар-тісні характеристики, може бути здана на склад, а звідти відбуватиметься її відва-нтаження та реалізація. Водночас можливий інший підхід (на дрібних підприємст-вах), коли готова продукція не передається на