ВСТУП................................................................................................................ | 6

РОЗДІЛ 1. ІНФОРМАЦІЯ ЯК ПРОДУКТ СПОЖИВАННЯ, ТОВАР І ЗАСІБ ВИРОБНИЦТВА ……………………..………….............................. |

11

1.1 Властивості інформації як ресурсу, товару, продукту і засобу виробництва …………………….…..………………......... |

11

1.2 Загальна характеристика ринку інформаційних послуг та продуктів. Сегментація …………………………………………………………………… |

16

1.3 Особливості маркетингової діяльності підприємства на інформаційному ринку ………………………………………………………. |

27

1.4 Нормативно-правова база діяльності підприємства на інформаційному ринку ………………………………..……………………… |

29

РОЗДІЛ 2. РОЛЬ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВАТ «ЖИВИЦЯ» У ПРОЦЕСІ СТВОРЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ТОВАРУ …………………………..………………………………………….. |

33

2.1 Загальні відомості про товариство ……………..…………………… | 33

2.2 Інформаційне забезпечення маркетингової діяльності ВАТ «Живиця» для розробки інформаційного товару …………………………………….… |

36

2.3Шляхи вдосконалення розробки інформаційних продуктів ВАТ «Живиця» та роль маркетингових досліджень у цьому процесі …………….…………………………………… |

43

ВИСНОВКИ....................................................................................................... | 53

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..................................................... | 58

ДОДАТКИ.......................................................................................................... | 63

ВСТУП

Актуальність дослідження. Сучасний етап розвитку цивілізації характеризується повсюдним впровадженням процесів інформатизації, тобто дифузією знань, стрімким проникненням інформаційних та теле-комунікаційних технологій в усі сфери суспільного розвитку і пере-творенням їх на один із найважливіших чинників економічного зростання. Це свідчить про об’єктивність переходу економіки від традиційного індустріального типу до якісно нового – інформаційного.

Світовою практикою доведено, що процеси розвитку сучасного суспільства можуть бути найбільш ефективно реалізовані лише за умов формування і розвитку ринку інформаційних продуктів та послуг, оскільки саме через його функціонування можна максимально адекватно визначити суспільно-економічні потреби, необхідний рівень техніко-технологічного оснащення продуктивних сил, рівень освіти та інформаційної культури населення, а також тенденції розвитку економіки .

В безінформаційному полі людина не може існувати і тим більше займатися будь-якою діяльністю. За тисячі років змінилися інформаційні потреби та способи отримання інформації. Суспільство має два види нематеріальних ресурсів: час, який невпинно спливає, та знання, які тільки нагромаджуються і ніколи не пропадають назавжди і здатні до матеріалізації.

Тому стан розвитку національних інформаційних ресурсів та засобів їхньої активізації визначають потенційні можливості успішного розвитку держави, забезпечення її національних інтересів.

Формування інформаційних ресурсів та використання їх у різних областях відрізняються. Однак можна виділити коло інформаційних та інформаційно-аналітичних задач, які найбільш часто зустрічаються: пошук інформації; класифікація; переклад текстів; реферування текстів; аналіз змісту текстових джерел на сумісність, суперечливість та новизну; формування аналітичних оглядів, довідок та інше. Автоматизація цих задач передбачає наявність розвинутих інформаційних технологій та систем. Інформаційні ресурси, як і інформаційні продукти, з безкоштовних інформаційних послуг поступово перейшли до категорії інформаційного товару і стали предметом купівлі-продажу, тобто стали об'єктами ринку.

Слід зауважити, що середовище у якому створюється інформація, дуже відрізняється від індустріального, яке будується на матеріальних ресурсах. Інформація функціонує у різних формах – від потоків даних, що мають короткострокове значення, до даних довгострокових, накопичених за роки досліджень, які зберігаються у бібліотеках, архівах, у памяті комп’ютерів або фахівців.

Під ринком інформаційних продуктів та послуг розуміють створення різної інформації, баз даних (БД) на машинозчитуваних носіях (дискетах, CD-ROM) та їх реалізація через мережі телекомунікацій, канали телебачення, а також надання телекомунікаційними та комп'ютерними мережами послуг з передавання, отримання, зберігання та обробки електронної інформації.

Основною особливістю при виборі продукту є так звана "некомпетентність" користувача, який не може самостійно визначити необхідний йому продукт, тому що потрібно професійно орієнтуватися в широкій номенклатурі виробів.

Як товар, інформація має низку властивостей товарів – вона є продуктом праці, її продають і купують. Серед її відмінних від традиційних товарів ознак є те, що інформація виготовляється один раз, а далі лише копіюється (кожен товар виробляється окремо), а також те, що після споживання інформація не зникає (товар зникає — споживається, зношується, псується, через певний проміжок часу підлягає утилізації тощо). Інформація має собівартість, вартість і ціну. Собівартість інформації формує ціна носія інформації та вартість самої інформації. Вартість масової інформації становить собівартість плюс прибуток, який повинні отримати виробник та розповсюджувачі (продавці) інформації. Ціна масової інформації включає її вартість, а також ті коливання, які є в попиті на ринку цих товарів. Так, ціна компакт-диску із записами улюбленого ансамблю може бути максимальною в момент його виходу на ринок і поступово спадати. Може бути й навпаки: спершу ціна на компакт-диск маловідомого ансамблю може бути мінімальною, а після його реклами попит на цей компакт-диск може зрости, а, отже, може зрости і його ціна. У деяких випадках (наприклад, при наявності спонсора) ціна масової інформації може бути мінімальною й не перевищувати вартості носія інформації. Можливі випадки, коли масову інформацію розповсюджують на безоплатній основі, що знову ж таки можливо лише при наявності спонсорських капіталовкладень. Таким чином, масова інформація є таким самим товаром, як і будь-який інший.

Тема даної дипломної роботи – «Роль маркетингових досліджень у процесі розробки інформаційного товару (на прикладі відкритого акціонерного товариства «Живиця»)» дає можливість розгляду засобів, механізмів процесу сегментації ринку інформаційних продуктів та послуг, і їх практичне використання підприємством.

Стан наукової розробки даного питання є недостатнім. Це частково пояснюється відносно недавнім виокремленням інформаційного ринку як окремого ринку в Україні. Серед помітних праць слід назвати монографію О.Чубукової «Економіка інформації: ринок продуктів та послуг» [50]. Вона присвячена дослідженню економічних аспектів інформаційної діяльності, економічної та товарної сутності категорії інформації. Розроблені концептуальні засади визначення політики ціноутворення та обчислення цін на інформаційну продукцію. Вперше в Україні розглянуто методологічні питання інформаційного моніторингу та інформаційного маркетингу. Доведено, що в Україні є законодавчо-нормативна та організаційно-економічна база для розвитку інформаційного сектора ринкової економіки.

У статтях О.В. Сосніна «Місце інформаційної діяльності в інноваційній моделі розвитку економіки України» [42], І.Товт «Перспективи