і середні комп'ютерні фірми, наприклад збирачі ПК, що свідомо завищують кількісні показники результатів своєї діяльності з метою створення іміджу більш солідної й ефективно працюючої компанії, чим насправді, і в такий спосіб прагнуть домогтися розташування споживачів, дистриб'юторів, вендорів. У свою чергу, українські дистриб'ютори і фірми, що займаються зовнішньоекономічною діяльністю, іноді неправильно інформують вендорів, сподіваючись одержати від них більш сильну маркетингову підтримку (особливо в тих випадках, коли виробник тільки виходить на ринок або змінює основного партнера) і виділитися серед конкурентів. Іноземні фірми і, насамперед, їхні українські представництва можуть оперувати дещо перебільшеними даними щодо ємності локального ринку і своєї частки на ньому, щоб одержувати великі маркетингові фонди в батьківської компанії, і помиляючись щодо реальної ємності ринку, нав'язують дистриб'юторам свідомо нездійсненні плани продажів. У свою чергу, дослідницькі організації (і преса), спираючись на всі ці дані, роблять хибний висновок про ємність того або іншого ринкового сегмента, на який, зрештою, орієнтуються в плануванні місцеві фірми.
У реальному житті усе набагато складніше, проте ця схема адекватна до того, що відбувається. Результат таких помилок - затоварювання складів дистриб'юторів, демпінг, збитки, руйнування каналів.
Безумовно, згодом компанії набувають досвіду, пристосовуються до планування в умовах дефіциту об'єктивної інформації, самостійно займаються дослідженням ринку, поступово приводять у відповідність прибутки і витрати.
З проблемою нестачі достовірної маркетингової інформації зштовхуються резиденти не тільки українського, але і російського комп'ютерного ринку, що завжди вважався більш розвинутим. І там компанії також змушені розробляти і застосовувати власні методи одержання інформації та її оцінок, незважаючи на те що IDC і Dataquest працюють у Росії набагато більш активно.
Наприклад, LG Electronics для оцінки українського ринку використовує дані маркетингових досліджень, які щорічно проводяться незалежними організаціями за замовленням деяких її партнерів [15]. У компанії "Merisel-Україна" планування засноване на статистиці продажів і на прогнозах дилерів. «Квазар-Микро» має власну маркетингову службу, але при плануванні менеджери користуються не тільки її даними, але і різною непрямою інформацією (наприклад, при оцінці ринку ПК аналізуються продажі процесорів і жорстких дисків). Аналогічним способом діють у «Мдм-Сервис», ASBIS-Ukraine і в ряді інших великих фірм.
Досить цікава й ефективна схема збору інформації й оцінки ринків ПК існує в Microsoft. Від менеджерів по підтримці OEM-партнерів на всіх локальних ринках (у Microsoft біля 400 таких співробітників) у штаб-квартиру постійно надходять дані про збирачів ПК (у компанії вони називаються System Builder). При цьому враховуються місцеві умови, оцінюються обсяги випуску ПК кожним збирачем, загальний потенціал і динаміка росту ринків. На підставі цих даних плануються обсяги продажів на рік вперед і відповідно до них - витрати на рекламу і маркетинг. Причому відповідальність за точність прогнозу цілком лежить на менеджерах, відповідальних за розвиток бізнесу у визначеному регіоні, що вимагає від них детального знання ринку. За помилки можна навіть поплатитися роботою в компанії (якщо план завищений) або (у протилежному випадку) опинитися з надто малими ресурсами, що не відповідають потенціалу ринку і недостатніми для стимулювання продажів.
Через свою специфіку журналістика комп’ютерних видань акумулює величезну кількість різного роду інформації про ринок, думки фахівців (експертів), оцінки незалежних компаній, що потім можна аналізувати, зіставляти отримані результати з відкритою статистикою й у такий спосіб поступово наближатися до істини. Вони - один з можливих способів одержання реальних ринкових оцінок, якими можна користуватися [22, с.19].
З усіх факторів, що впливають на ринок ІПП України, можна виділити основні фактори, які позитивно впливають на ринок ІПП і економіку підприємств, що використовують обчислювальну техніку і програмне забезпечення:
динамічні зміни в середовищі користувачів ІПП;
в нових умовах ощадливо відносяться до коштів, що виділяються на комп'ютеризацію, відмовляються від нерентабельних і дорогих робіт і послуг; раніше цілеспрямовано виділені кошти повинні були витрачені в повному обсязі, а зараз вони формуються за рахунок власних джерел. Звідси відмова користувачів від послуг обчислювальних центрів (ОЦ);
масове використання ПК, які змінили структуру парку ЕОМ, номенклатуру робіт і послуг і прикладного ПЗ;
великий вибір пакетів прикладних програм (ППП) для ПЕОМ, що орієнтуються на користувачів - непрофесіоналів, дав можливість колишнім користувачам ОЦ вирішувати задачі на своїх робочих місцях. Дуже зріс попит на ППП комплексної обробки текстової і графічної інформації.
Народжується цивілізований ринок програмних продуктів і послуг, конкуренція між виробниками. Але поки що в основному, на ринку переважає перепродаж обчислювальної техніки, оргтехніки і ПЗ.
На український ринок ІПП негативно впливають такі фактори [29]:
Падіння промислового виробництва, інфляція, низький курс конвертації. Західним країнам вигідні:
дешеві трудові ресурси з високим професійним рівнем;
нестача інвестицій, тому вони відкривають свої представництва, заключають спільні контракти (з відносно низьким рівнем заробітної плати) і, власно кажучи, вкладають гроші в свої підприємства;
зниження витрат для західних виробників для прикладного ПЗ, а не обчислювальної техніки. Конкуренція є тільки на ринку ПЗ (штучний інтелект, експертні системи, CASE-технології).
Невідповідність між матеріальним рівнем користувачів і цінами на нові технічні і програмні засоби. Ціни заважають застосовувати їх всюди. Купівля ПК розглядається як вкладення грошей, що запобігає впливу зовнішнього середовища, його вибір – міркування престижу.
Загальна економічна відсталість:
погіршення надання кредитів;
відсутність можливості комплексно досліджувати ринок ОТ і ПЗ;
відсутність бюджетного фінансування;
відсутність спонсорів;
Відсутність інфраструктури ринку:
не всі можуть організувати супровід своїх продуктів (тільки реалізація, без супроводу);
немає єдиної методики супроводу і тестування однотипних продуктів
5. Недотримання авторських прав на інтелектуальну власність. Немає методики визначення сум позову до осіб, що порушують авторські права. Незважаючи на захист ПЗ від копіювання "спеціалісти"