Відповідно до закону «Про рекламу» [7], законодавство про рекламу в Україні складається з цього закону та інших нормативних актів, які регулюють відносини у сфері реклами. Також зазначається, що якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України про рекламу, застосовуються правила міжнародного договору.

У Законі України «Про захист від недобросовісної конку-ренції» [2] визначається, що неправомірним є використання без дозволу вповноваженої на те особи чужого імені, фірмового найме-нування або товарних знаків, а також запозичення оформлення упаковки товарів, назв літературних, художніх творів чи періо-дичних видань, назв місць походження товару в тому разі, коли це може спричинитись до плутанини стосовно діяльності іншого об'єкта господарювання (підприємця), котрий має пріоритет на використання названих елементів. Проте використання у фірмо-вій назві власного імені фізичної особи кількома фір-мами не вважається неправомірним, коли до нього додається будь-який пояснюючий елемент, що запобігає плутанині. Зако-ном забороняється також неправомірне використання товару ін-шого виробника, тобто запровадження в господарський обіг то-вару іншого виробника під власною маркою (назвою) зі зміною чи зняттям марки (назви) цього виробника без дозволу вповно-важеної на те особи.

Ще одним важливим нормативно-правовим актом є Закон України «Про охорону прав на товарні знаки для товарів та послуг», прийнятий 15 грудня 1993 року. Цим законом регулюються відносини, що виникають у зв'язку з придбанням та здійсненням права власності на товарний знак, встановлюються засади правової охорони знаків, порядок одержання свідоцтва, а також права та обов’язки, що витікають з даного свідоцтва.

Україна є членом багатьох міжнародних організацій. Верховна Рада України законодавче закріпила пріоритет міжнародного за-конодавства над українським, а тому норми міжнародного права діють в Україні беззаперечно.

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ:

Інформація грає усе більш важливу роль у бізнесі і як ресурс, і як товар. За останні тридцять років різко зріс обсяг доступної фірмам інформації, а з упровадженням нових комунікаційних технологій швидкість доступу до інформації збільшилася в багато разів. Однак цей ріст не завжди супроводжувався відповідним поліпшенням якості інформації.

Інформаційний ринок утворюється системою економічних, правових і організаційних відносин для торгівлі інформаційними продуктами, послугами та технологіями, яка визначає умови і механізми їх представлення та ціни. Предметом продаж і обміну є інформаційні технології і системи, ліцензії, пакети, товарні знаки, ноу-хау, інженерно-технічні послуги, інформація та різноманітні види інформаційних послуг. Споживачами цього ринку є фізичні та юридичні особи.

Структура інформаційного ринку безпосередньо пов'язана з інформаційними потребами і відбиває можливості інформаційних технологій різних років. В наш час до 80% продажу інформаційних товарів припадає на бізнесовий світ - маркетингові служби промислових фірм і фінансових установ.

Наша і зарубіжна практика показує, що стабільна ефективна діяльність підприємств здійснюється тільки в умовах поступового переходу до ринкових відносин, закріплених законодавством. Засоби управління, як і форми власності, повинні трансформуватися поступово.

Підсумовуючи відмітимо наступне: сучасні маркетингові стратегії підприємств галузі інформаційних технологій передбачають керування маркетинговими каналами. Специфіка галузі полягає у відсутності часу на побудову власних маркетингових каналів і виправлення маркетингових помилок. Саме швидкий розвиток галузі спонукає компанії, які працюють на цьому ринку, якомога повніше використовувати маркетингові інструменти та будувати відносини зі споживачами на основі їх потреб та можливостей.

РОЗДІЛ 2. РОЛЬ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВАТ «ЖИВИЦЯ» У ПРОЦЕСІ СТВОРЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ТОВАРУ

2.1 Загальні відомості про товариство

Відповідно до статуту (додаток 3), відкрите акціонерне товариство «Живиця» було засноване рішенням Регіонального відділення фонду державного майна України в Івано-Франківській області шляхом перетворення державного підприємства Вигодського лісохімзаводу у відкрите акціонерне товариство, виконуючи Указ Президента України «Про заходи щодо забезпечення прав громадян на використання приватизаційних майнових сертифікатів» від 26 листопада 1994 року №699/94.

Предметом діяльності підприємства є виробництво хімічної, лісохімічної та іншої продукції (карбамідних смол, розчинників, клеєвих композицій), а також універсального утеплювача - піноізолу.

Для бурових підприємств з видобутку нафти та газу завод виробляє таку продукцію як реагент-стабілізатор бурового розчину КССБ, реагент-розріджувач бурового розвину ФХЛС, піногасник бурового розчину МАС-П, полімер для зменшення водовіддачі ППАН, сульфонольно-неонольну суміш СНС (іоногенну споверхнево-активну речовину для збільшення видобутку нафти і газу), касети вібросит для очищення бурового розчину і промислових стоків.

Для деревообробної та меблевої галузі, виробництва плит ДСП та фанери завод виробляє карбомідно-формальдегідні смоли марок КФМ-ТУ та КФ-Ж.

Для будівельної галузі – універсальний утеплювач піноізол (недорогий теплоізоляційний матеріал нового покоління з високими теплоізоляційними властивостями та високою стійкістю до дії мікроорганізмів та гризунів). Це – екологічно чистий продукт, не виділяє токсичних речовин, термін його придатності щонайменше 45 років, конкурентноздатний за ціною та якістю перед пінопластом та мін ватою.

Для екологічної безпеки та чистоти довкілля завод розробив за власним ноу-хау та налагодив виробництво адсорбенту КОГ та флотореагента СКАВПОЛ. Адсорбент марки КОГ використовують для знешкодження нафтових забруднень як на поверхні землі, так і на поверхні водойм, а універсальний флотореагент СКАВПОЛ – для збирання нафтоорганіки та вловлювання пульпи в гірничорудній промисловості. Вказані продукти пройшли промислову апробацію на нафтових підприємствах України.

Товариство самостійно здійснює зовнішньоекономічну діяльність у будь-якій сфері, пов’язаній із предметом його діяльності. При здійсненні зовнішньоекономічної діяльності Товариство користується повним обсягом прав суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності, відповідно до чинного законодавства України.

Організаційну структуру підприємства можна представити так:

1. Правління:

1.1 Голова правління;

1.2 Заступник голови правління;

1.3 Головний бухгалтер.

2. Управління:

2.1 Начальник