цеху по виробництву реагенту КССБ;
2.2 Начальник сторожової охорони;
2.3 Начальник транспортно-механічного цеху;
2.4 Начальник відділу кадрів;
2.5 Економіст з праці та виробництва;
2.6 Юрисконсульт;
2.7 Начальник ПСГ;
2.8 Змінний майстер;
2.9 Начальник відділу маркетингу.
Таким чином, в організаційній структурі ВАТ «Живиця» можна виділити такі відділи:
- адміністрація;
- хімічний цех по виробництву реагенту для буріння КССБ;
- хімічний цех по виробництву клеїв (дільниця по виготовленню піноізолу);
- лабораторія;
- транспортно-механічний цех;
- ремонтно-будівельна дільниця;
- відділ маркетингу;
- господарський відділ;
- техсклад.
Відповідно до штатного розпису, можна виділити такі категорії працівників ВАТ «Живиця» - керівники (адміністрація), спеціалісти та робітники (додатки 4, 5).
Кожен відділ працює відповідно до структури свої повноважень та прав, над поставленими завданнями. Відповідно, кожному відділу потрібна певна інформація, яка ним потім обробляється використовується і узагальнюється, і у формі звітів, доповідних, службових чи пояснюючих записок потрапляє до адміністрації, яка приймає певні відповідні рішення і доводить їх до безпосередніх виконавців.
Схематично рух інформації між відділами ВАТ «Живиця» представлено на Рис. 2.1.:
- адміністрація;
- виробничі відділи;
- відділ маркетингу;
- лабораторія;
- бухгалтерія;
- господарська частина.
З рисунка видно, що цілісність організації передбачає не просту ієрархічну модель руху інформації згори-вниз, знизу-вгору, а складну систему, у якій канали передачі інформації можуть перетинатися, переходити один в одного, з’єднуватися тощо. Таким чином усі підрозділи прямо чи опосередковано зв’язані між собою інформаційними потоками.
Рис. 2.1 Рух інформації на ВАТ «Живиця»
2.2 Інформаційне забезпечення маркетингової діяльності ВАТ «Живиця» для розробки інформаційного товару
На даному етапі розвитку інформаційної сфери постає проблема пошуку інформації – надто багато джерел, ресурсів та даних встигло акумулювати людство, щоб цей етап інформаційної діяльності будь-якого суб’єкта інформаційної сфери проходив «безболісно».
Оскільки інформаційний ресурс поширюється в залежності від інформаційних потреб споживачів, їх участі в управлінні і підготовці управлінських рішень, слід визначити кількісні та якісні параметри сукупності ІР, що розповсюджується і конкретних форм їх відображення. Відділ маркетингу потребує інфоормацію певного характеру, яка відображала б зовнішнє і внутрішнє середовище підприємства з маркетингової точки зору.
Маркетингова інформаційна система на підприємстві – це сукупність процедур і методів, які розроблені для створення, аналізу і розповсюдження інформації для маркетингових рішень.
Для того, щоб відділ маркетингу ВАТ «Живиця» міг здійснювати поставлені перед ним завдання, на кожному етапі прийняття управлінського рішення йому потрібні ті чи інші дані, та чи інша інформація, той чи інший інформаційний рексурс. Уся сукупність цих даних і становить інформаційну потребу відділу маркетингу.
Таким чином, інформаційні потреби відділу маркетингу ВАТ «Живиця» включають такі основні пункти як:
- статистичні дані (економічні показники, обсяги ре-алізації товарів народного споживання, реалізація товарів у натуральних вимір-никах);
- фінансові дані (дебіторська та кредиторська заборгованість, заборгова-ність із зарплатні, використання прибут-ку, рентабельність);
- інформаційно-аналі-тичні дані (довідки, прогнозні розрахун-ки, аналітичні зрізи);
- дані маркетингових досліджень (з сегментації ринку, стиму-лювання збуту, з реклами, з удоскона-лення системи збуту);
- нормативна до-кументація, бібліотечні дані (анотації, бібліографія, виписки, огляди), дані засо-бів масової інформації, листування з виз-начених проблем.
Основним методом забезпечення відповідних інформаційних потреб товариства можна назвати пошук відповідної інформації у довідниках, базах даних, також у голобальній мережі Інтернет. Відділ маркетингу має змогу розробляти, проводити маркетингові дослідження та опрацьовавати їх результати, подаючи адміністрації свої висновки та пропозиції, на основі яких остання приямає рішення.
Для відділу маркетингу ВАТ «Живиця» найбільшим пошуковим джерелом є глобальна мережа Інтернет, адже значення та практичне використання Інтренет-ресурсів у маркетинговій діяльності підприємств зростає – саме завдяки пошуковим серверам можна знайти інформацію про ринок, потенційних постачальників та покупців, зробити рекламу свого товариства і його продукції та послуг (використання одного із сервісів Інтернету – www). Слід зауважити, що питаннями компютерного забезпечення займається відділ технічного забезпечення. На підприємстві нема власного сайту, і у глобальній мережі Інтернет інформація про підприємство, його діяльність та продукцію представлена дуже скупо. Для цього слід скористатися жовтими сторінками (рис. 2.2). Цього звичайно ж не може бути достатньо, особливо на даний час, коли інформація є дуже цінним ресурсом. Цілком прийнятно було б розробити власний веб-сайт, для розробки та підтримки якого було б достатньо знань інженера з комп’ютерних систем відділу технічного забезпечення.
Також часто доводиться використовувати таку послугу Інтернету як електронна пошта (e-mail) – таким чином можна швидко отримати документ в електронному вигляді, переслати зображення чи фотографію тощо.
Система маркетингу, як правило, передбачає:
- вивчення існуючого і потенційного попиту споживачів на інформаційний товар (продукти і послуги) шляхом організації комплексного вивчення стану ринку і перспектив його розвитку;
- організацію роботи щодо створення нових зразків і видів інформаційної продукції;
- планування й організація підготовки продукції на запити споживачів;
- удосконалення системи і методів збуту інформаційної продукції як товару;
- пропаганду, рекламу як свого товару, так і науково-інформаційної діяльності.
Практичний інтерес представляють такі напрями, як: –
можливість використання програмно-цільового методу і комплексного підходу для вирішення проблем інформаційного ринку; –
гнучкість організаційно-управлінських форм НІД і їхня відповідність поставленим цілям і завданням; –
організація систематичного і всебічного вивчення внутрішнього і зовнішнього ринку інформаційної продукції і перспектив її розвитку; –
комплексний підхід до проблем створення нових видів інформаційної продукції; –
методи цілеспрямованого удосконалення реалізаційної діяльності інформаційного органу на внутрішньому і зовнішньому ринках; –
прийоми комплексного впливу на споживачів інформаційних товарів з використанням реклами, виставок, особистих контактів та інших засобів; –
організація комп'ютеризованої системи інформаційних послуг через створення банків і баз даних відповідно до ринкового попиту на цю продукцію.
Рис. 2.2. Інтернет-сторінка з відомостями про ВАТ «Живиця»
Розробка інформаційного товару - процес багатоетапний. Маркетингові дослідження повинні виявити потребу кінцевих споживачів у тому чи