Так, в Криму туристичний сезон 2007 року був рекордним - на курортах автономії відпочили 5,8 млн. туристів. В 2008 році очікується, що Крим перетне 6-мільйонний рубіж, що пояснюється не тільки подорожчанням відпочинку у Туреччині та Єгипті, але й закриттям частини курортів в Сочі у зв'язку з підготовкою до Олімпіади 2014 [9, с. 40].

В 2007 році кількість пансіонатів і санаторіїв в Криму збільшилась на 21% - до 213. Рівень наповненості становить 48% - на 3,2% менше, ніж в 2006 р. [68, с. 38].

У Карпатському регіоні туристична інфраструктура до літнього сезону також була добре підготовлена. Сьогодні туристів приймають понад 95% всіх оздоровчих і рекреаційних закладів Закарпатської, Івано-франківської, Львівської і Чернівецької областей. Приватні заклади цих регіонів працюють на

100%) своїй потужності, тому і результати вражають. Скажімо, тільки в Івано-Франківській області за 7 місяців 2007 р. відпочили 502 тис. туристів, що в два рази більше, ніж за аналогічний період минулого року (у 2006 р. за 7 місяців -218 тис).

Івано-Франківщина посідає перше місце в Україні за обсягами внутрішнього туризму, а за іншими показниками у сфері туристичної галузі входить в трійку кращих.

Галузь туризму у цій області вийшла за межі кабінетів і є плановою, а не стихійною. Важливо і те, що Івано-Франківщина - єдина в державі область, яка має план розвитку туризму і прийняла минулого року 1 мільйон туристів [83].

Санаторно-курортний комплекс України налічує близько 3,3 тисяч закладів. У приватній власності знаходяться 68% закладів, у державній - 23%, у комунальній - 9%. В період максимального розгортання санаторно-курортні заклади налічують 482 тисячі місць.

Протягом 2007 року в санаторно-курортних закладах України оздоровлено понад 3,3 млн. осіб (це на 11,3 тис. осіб більше порівняно з 2006 роком), в тому числі 15% оздоровлених складають іноземні громадяни.

В найбільш вигідній ситуації виявився приватний сектор (25-60 грн. на 1 людину), а також пансіонати дешевої цінової категорії (60-150 грн.), які за рахунок гнучкої цінової політики залучили найбільш чисельну частину українських туристів, що вибрали дешевий відпочинок [38, с. 93-95].

Цікаво, що високим попитом користуються елітні заклади. Так, у Ялті практично неможливо знайти дорогі номери в відомих пансіонатах, оскільки заможні клієнти не звертають уваги на політичні і економічні катаклізми, все одного їдуть до Криму.

На відміну від Криму, відпочинок в Карпатах виявився менш залежним від російського фактору і тут у розпал курортного сезону загальна кількість туристів збільшилась на 10-15%). Туристів у Карпатах цікавить зелений туризм і комбінація відпочинку з лікуванням на бальнеологічних курортах. І якщо раніше провідні позиції на пострадянському просторі посідали відомі курорти

Трускавця і Моршину, то за останні 2-3 роки популярності набувають і іншу курорти, які стрімко розвиваються. Наприклад, в Закарпатті курорти "Синяк", "Карпати", "Теплиця", "Перлина Карпат", "Квітка Полонини", "Сонячне Закарпаття", "Поляна", "Сонячна долина" завантажені майже на 90%. Значною мірою зростанню відомоЬті послужила зміна механізму продажу путівок через єдиний інформаційний центр. Апробований на курорті "Синяк". По суті, цей механізм не тільки дозволяє зайти до електронних книг готелів через Інтернет, але й дає санаторіям змогу продати свої путівки через спільну комп'ютеризовану системи та знизити витрати на рекламу.

Зростанню кількості карпатських курортів сприяв і високий попит на оздоровлення за меншою, порівняно з Кримом, вартістю розміщення (60-150 грн. на 1 особу). А досвід недешевих курортів "Синяк" і "Буковель" довів, що зменшення сезонної завантаженості і збільшення середньорічної відвідуваності санаторіїв і баз відпочинку до 80-90% можливо здійснити за пропозиції на традиційних лижних курортах різноманітних літніх видів активного відпочинку.

Цей сезон навчив місцеві готелі і пансіонати, що потрібно здійснювати гнучку цінову політику і шукати нових партнерів серед профспілок, корпоративних клієнтів, вітчизняних і зарубіжних тур операторів. Очевидно, що розраховувати на російських туристів у наступні роки не варто, а тому туристичний ринок може бути пере орієнтований на вітчизняних туристів і громадян дальнього зарубіжжя, що призведе до сегментації туристичних послуг, необхідності будівництва дешевих готелів, відновленню інфраструктури і приведення цінової політики в належний стан.

Загальним недоліком більшості всіх курортних регіонів можна вважати відсутність єдиної державної стратегії комплексного розвитку. А тому курорти забудовуються хаотично, не розвивається необхідна інфраструктура, яка здатна привабити і втримати іноземних клієнтів. У підсумку, не дивлячись, що санаторії Трускавцю заповнені на 100%, в них частка туристів з Росії, Польщі, Німеччини зменшилась в середньому на 10%.

Безвізовий в'їзд в Україну з країн ЄС не забезпечує суттєвої зміни структури туристичного потоку, оскільки якість послуг не задовольняє очікувань туристів з країн Євросоюзу.

Необхідно відзначити, що держава не залишає без уваги питання розвитку галузі. Яскравим прикладом тому є Державна програма розвитку туризму на 2002-2010 роки, в якій відмічено, що «пріоритетний напрям розвитку в'їзного і внутрішнього туризму є важливим чинником підвищення якості життя в Україні, створення додаткових робочих місць, поповнення валютних запасів держави і підвищення його авторитету на міжнародній арені».

Ще одним документом, спрямованим на розвиток туристичної галузі наший країни, є Указ Президента «Про основі напрями розвитку туризму в Україні до 2010 року». Експерти підкреслюють, що реалізація цих напрямів стимулюватиме туристичну діяльність в Україні, підсилить взаємозв'язок туризму з іншими пріоритетними сферами соціального, економічного і культурного розвитку окремих регіонів і всієї країни, Що, у свою чергу, посприяє зростанню авторитету України на світовому ринку туристичних послуг, зміцненню економіки держави, наповненню держбюджету, створенню могутньої