3.3. Підвищення конкурентоспроможності туристичної послуги

через забезпечення безпеки туристів

Турист, як фізична особа, поряд із власне туристськими має потреби в самозбереженні — збереження свого життя, здоров'я та працездатності. Вони переважно визначають географію туристичних поїздок. Наприклад, тури до регіонів зі стабільним суспільно-політичним та економічним станом мають більший попит.

Деякі держави розробляють відповідні рекомендації з відвідування певних країн та регіонів світу. Так, держдепартамент СІЛА регулярно публікує список країн, поїздки до яких не рекомендовано або заборонено. Міністерство зовнішніх зв'язків Німеччини 1996 р. опублікувало список 80 країн світу, які є небезпечними для поїздок [66, с.327].

Як свідчить міжнародна практика, подорожі за кордон стають дедалі ризикованішими. Кожний п'ятий турист, який виїжджає з країн Європи за кордон, або занедужує, або потрапляє в ситуацію, яка становить загрозу його життю та здоров'ю. За статистикою Угорщина, Польща, ПАР, Марокко, Гамбія, Ізраїль та Італія — найнесприятливіші з цих причин країни [43, с.119].

Нині глобальною проблемою у світі є тероризм. Для мандрівників иайризикованішим є перебування у небезпечному для життя та здоров'я місці у невизначений час. Адже жодна країна не захищена від тероризму та пов'язаних з ним катастроф, що може спричинити також значні втрати доходів від туризму.

За даними Всесвітньої туристської організації, після подій 11 вересня 2001 р. надходження від міжнародного туризму зменшилися на 1%. У подальшому на це впливала загроза нових терористичних актів та конфлікт в Іраку. Несприятливі умови призвели до зрушення в попиті в бік внутрішнього туризму, а також пасажирських перевезень наземними видами транспорту. Скорочення надходжень від туризму в США у 2002 р., порівняно з 2000 р., становило 20% [84]. Це лише один приклад впливу терористичних актів на сферу туризму окремої країни. Тут варто нагадати також про безпеку держави, суб'єктів господарювання та обсяг завданих їм збитків.

З огляду на обсяг та структуру страхових резервів, передбачених для відшкодування збитків від терористичного акту 11 вересня 2001 р., за даними на вересень 2002 р. [88], можна дійти висновку про високий рівень опосередкованих збитків, яких було завдано господарюючим суб'єктам, а також державі через несплачені до бюджету податки та погіршення загальної політичної ситуації в країні.

Щоб визначити ступінь ризиків, пов'язаних з тероризмом, ВІЛ та війною в Іраку, консалтингова компанія «Harris Interactive» (США) провела опитування по Інтернету у травні 2003 р. За одержаними нею даними, 26% респондентів зазначили, що ризики для американських туристів значно зросли, порівняно з 2000 р.; 17% — відмовилися від подорожей за межі США через війну в Іраку та акти тероризму; 19% — не подорожуватимуть до Європи; 20% — до інших частин світу; 16% — планують відпочивати в США; 12% — зменшать кількість мандрівок літаком у межах США; 10% — витрачатимуть якомога менше часу па відпочинок далеко від постійного місця проживання; 7% — не подорожуватимуть узагалі. Результати опитування показують, що суспільно-політичні чинники у безпеці туризму відіграють значну роль [85].

Складовою безпеки туризму є також заходи зі збереження життя та здоров'я тих, що подорожують. За статистичними даними страхової компанії «Росстрах», найбільша кількість страхових випадків (майже 40%) припадає на простудні захворювання, 20%) — на травми та 12% — шлунково-кишкові захворювання. Сезонна динаміка страхових випадків визначається специфікою туризму — 60%) із них припадає на липень і серпень. Найризикованішими щодо вірогідності захворювань є тропічні країни [43, 58].

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), щороку у світі реєструють більш як 1000 випадків захворювань на чуму, 100 000 — на холеру і набагато більше — на тропічну малярію [84].

Рік у рік зростає кількість туристів, які потребують спеціальної турботи. Населення країн з розвинутим туризмом старіє. За даними 2000 р., усередньому до 15% населення таких країн є старшим за 55 років, а отже, має хронічні захворювання.

Ще одна складова безпеки сфери туризму: бережливе ставлення до довкілля. Цю проблему слід розглядати з різних точок зору. З одного боку, треба зважати на можливість природних катаклізмів, які завдають значних збитків економіці країн та шкодять життю і здоров'ю громадян, а з другого — це завдані туристами збитки культурним, історичним та природним пам'яткам.

За підрахунками фахівців ВТО, через цунамі у Південно-Східній Азії, що сталося наприкінці 2004 р., загальна туристична активність у світі скоротилася майже на 1% [84]. Водночас у кожній окремій країні, що опинилася у районі катастрофи, було завдано значних збитків сфері туризму, яка посідає значне місце у національних економіках.

До того ж наслідки прояву природної стихії прямо пов'язані з втручанням людини у природу. Найменше від цунамі потерпіли ті райони, де не було порушено традиційну екосистему. За даними Всесвітнього фонду дикої природи (WWF), коралові рифи та мангрові зарості слугували природним буфером між океаном та сушею, що і врятувало багатьох жителів та туристів Мальдівських островів. Економічний ефект у всьому світі від захисту кораловими рифами узбережжя становить 9 млрд. дол. США [85].

За даними деяких страхових компаній, загальні збитки від цунамі у всіх потерпілих країнах становитимуть майже 10 млрд. дол. Та лише 50% майна у цьому регіоні було застраховано [82].

За деякими даними, не менш як три чверті усіх епідемій у сільському господарстві виникає через неконтрольовану міграцію вірусів, грибків, бактерій, тварин та рослин у транспортних засобах, у товарах, продуктах харчування, одязі й багажі туристів.