пізнавальної цінності, важливості, змісту, функ-ціонального призначення, безпечності та ін.Екскурсія не повинна бути перева-нтажена великою кількістю відвідуваних об'єктів, тому що це збільшує її три-валість і зменшує інтерес туристів. Оптимальна тривалість екскурсії по місту складає 2-3 години, при цьому з інтересом сприймається не більше 15-20 екскурсійних об'єктів . При підготовці екскурсії доцільно скласти паспорт на кожний об'єкт, в який має бути внесено назву об'єкта, події, пов'язані з цим об'єктом та дати, коли відбувались ці події, місцезнаходження, джерела інформації про об'єкт та дані про авторів об'єкта, безпека при його відвідуванні, фотографії та відео-зйомки та інші дані. Процес створення екскурсії також включає в себе розробку екску-рсійного маршруту, тексту екскурсії, методики проведення, розробку і виго-товлення демонстраційного матеріалу (фото, відео, плакати), калькуляцію витрат і розрахунок ціни на екскурсійну послугу, затвердження екскурсії у встановленому порядку, рекламу екскурсійного маршруту. При пробному обході або об'їзді маршруту екскурсовод зобов'язаний ознайомитися з планом розташування вулиць і площ, визначити місця стоянок транспортних засобів, місцезнаходження об'єкта та площадки для найкращого показу, провести хронометраж маршруту та ін. Після пробного обходу або об'їзду затверджується контрольний текст екскурсії, на основі якого екскурсовод готує індивідуальний текст, а також різні варіанти даної екскурсії .На основі контрольного тексту, індивідуального тексту екскурсовода, контрольного обходу або об'їзду, хронометражу маршруту, складається паспорт екскурсійного маршруту і всі ці документи разом подаються на засідання методичної комісії. Методична комісія приймає матеріали та шляхом відкритого захисту на методичній раді екскурсоводом, який брав участь в розробці екскурсії, затверджує екскурсійний маршрут.
1.3. Суть та складові стандарту діяльності туристичної компанії
Основні риси сучасного туризму - масовість, інтернаціональність і соціальний характер - призвели до того, що туризм стає все більш важливим соціально-економічним явищем, що заслуговує на увагу не тільки з точки зору науки, а й на державному рівні.
Починаючи з жовтня 1999 року, з метою підвищення рівня туристичного обслуговування, сприяння споживачам у свідомому виборі туристичних послуг, забезпечення рівних можливостей суб'єктам туристичної діяльності на ринку туристичних послуг, забезпечення захисту прав і законних інтересів, життя, здоров'я та майна громадян, підвищення рівня екологічної безпеки, в Україні була впроваджена сертифікація та категоризація об'єктів туристичної індустрії, зокрема, засобів розміщення та закладів харчування [58].
Сертифікація готельних послуг та послуг харчування, що надаються суб'єктами туристичної діяльності (готелі, мотелі, туристичні бази, кемпінги, оздоровчі заклади тощо), є обов'язковою та проводиться виключно в державній системі сертифікації, яка створена Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики.
Сертифікація проводиться згідно "Правил обов'язкової сертифікації готельних послуг" та "Правил обов'язкової сертифікації послуг харчування", затверджених наказом Державного комітету по стандартизації метрології та сертифікації України, на відповідність обов'язковим вимогам нормативних документів, чинних в Україні, щодо безпеки для життя та здоров'я людей, захисту їхнього майна та охорони навколишнього середовища.
Обов'язкову сертифікацію послуг в Україні мають право проводити підприємства державної форми власності, офіційно акредитовані як органи з сертифікації в державній системі сертифікації УкРСЕПРО на проведення робіт з сертифікації конкретного виду послуг. Такі органи є практично в усіх областях України й підприємство для проведення сертифікації своїх послуг може звернутися до будь - якого органу з сертифікації за власним вибором.
Якість послуги визначається вимогами статті 12 Закону України "Про захист прав споживачів", згідно з яким "Продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві товар (роботу, послугу), який за якістю відповідає вимогам нормативних документів, умовам договору, а також інформації про товар (роботу, послугу), що надається продавцем (виробником, виконавцем)".
Важливими нормативними документами, які встановлюють норми, правила та вимоги до туристичного продукту, є стандарти. В межах СНД підписана угода про проведення узгодженої політики в галузі стандартизації і прийнятр "Положення про Міждержавну Раду по стандартизації, метрології і сертифікації".
Головними міждержавними стандартами в галузі туризму є [31]:
- ГОСТ 2868 1.1 -95 - "Туристично-екскурсійне обслуговування" (проектування туристичних послуг);
ГОСТ 28681.2-95 - "Туристичні послуги" (загальні вимоги);
ГОСТ 28681.3-95 - "Туристично-екскурсійне обслуговування" (вимоги щодо забезпечення безпеки туристів та екскурсантів);
ГОСТ 28681.4-95 - "Туристично-екскурсійне обслуговування" (класифікація готелів);
- ГОСТ 30389 - 95 - "Громадське харчування" (класифікація підприємств);
- ГОСТ 30523 - 97 - "Послуги громадського харчування" (загальні вимоги);
ГОСТ 30524 - 97 - "Громадське харчування" (вимоги до обслуговуючого персоналу);
ДСТУ 180 9004-2-96 - "Управління якістю та елементи системи якості. (Частина 2. Настанови щодо послуг).
Показники якості туристичного продукту є загальні, які оцінюють якість усього продукту, та диференційовані, що, у свою чергу, поділяються на одиничні і комплексні.
Одиничні показники якості характеризують будь-яку одну властивість туристичного продукту. Комплексні відображають декілька властивостей одночасно.
Індустрія туризму характеризується тим, що основна увага в ній при створенні системи якості продукту звертається на якість сервісу. Якість сервісу - ключ до комерційного успіху. Готелі і ресторани, екскурсійні бюро і туристичні агентства часто при абсолютно однаковій матеріальній базі та ідентичному напрямку діяльності відрізняються один від одного тільки рівнем сервісу, що є інколи головним в конкурентній боротьбі.
Підраховано, що для одержання доходів, еквівалентних одержаним від перебування в Україні одного Іноземного туриста, довелося б вивезти за кордон приблизно 9 тонн кам'яного вугілля, або 5 тонн марганцевої руди, або 2 тонни високосортної пшениці [59].
Або ще один цікавий приклад: "Венеція приймає в рік 4 мільйони туристів, які залишають 2 мільярди доларів, а Крим минулого року прийняв понад 5 мільйонів гостей і отримав всього 120 мільйонів доларів виручки. Висновок: туризм і курорт є галузями з високою прибутковістю, але ми намагаємося здирати