державах. Обґрунтуванням такої точки зору є, з одного боку, безперервне загострення конкуренції на туристичних ринках капіталістичних держав і, як наслідок, швидке підвищення рівня туристичного обслуговування,
а з іншого, успішне виконання державної політики щодо пріоритетності туристичної галузі - оскільки це важливе джерело надходження валюти в Україну.
Багато років туристичні підприємства не усвідомлювали того, що вони повинні управляти своїм туристичним бізнесом, а не навпаки. Дуже часто менеджмент туристичної галузі бачить своє завдання у вирішенні проблем у ході їх виникнення, а не в стратегічному передбаченні та усуненні очікуваних проблем. Він повинен іти їм назустріч і вирішувати їх заздалегідь.
Під впливом все більш зростаючої конкуренції в світі багато великих туристичних корпорацій (фірм) усвідомлюють необхідність докорінних змін у філософії управління. Вони почали планомірно здійснювати зміни у методах управління своїми компаніями. З цією метою вони встановили більш напружені завдання щодо квот внутрішнього туризму, делегували основну відповідальність за якість туристичного продукту середньому керівному складу, вимагають покращання практики в прийнятті обґрунтованих рішень, підтримали філософію конструктивної незадоволеності. Конструктивна незадоволеність - це єдина умова, необхідна для встановлення конкретної праці або реалізації проекту. Наприклад, якщо туристичне підприємство (фірма) кожного року готує проект покращення ефективної та якісної роботи, то економія, що випливає в ході реалізації цього проекту, дає можливість підприємству подолати тиск рівня заробітної плати і зрівняти матеріальне зростання цін протягом декількох років, а також обійти своїх конкурентів у збільшенні доходів і фінансового результату в цілому.
Крім того, філософія управління тісно пов'язана з корпоративною філософією. Якщо раніше метою корпоративної філософії було здійснення планування, організації та контролю, то тепер вона постійно змінюється і має на меті поради, допомоги і налагодження самоконтролю. Як наслідок, утворюється новий управлінський стиль, що характеризується більшою участю робочого колективу, підвищенням відповідальності працівників за доручену ділянку роботи.
Новий стиль приносить більше задоволення і працівникам туристичного бізнесу, і його споживачам. Нова корпоративна філософія утворює якісніше управління підприємствами індустрії гостинності і зберігає свою життєздатність тоді, коли пронизує туристичне підприємство (фірму) знизу доверху і сприймається службовцями туристичного підприємства на всіх ієрархічних рівнях. А з цього випливає, що кожна гривня туристичного підприємства (фірми), збережена ефективно працюючим персоналом і керівництвом, яке здійснює контроль за якістю туристичного продукту (послуги), прямо впливає на прибуток.
Якщо туристичне підприємство (фірма) надає якісніше обслуговування, воно буде мати вищий прибуток, ніж ті підприємства (фірми), в яких якість обслуговування нижча.
Завершуючи розгляд актуальної проблеми в туристичній діяльності -управління якістю туристичного продукту (послуги) в сучасних умовах господарювання, слід зазначити, що якість у туристичній діяльності є одним із найважливіших методів конкурентної боротьби, завоювання та утримання позицій на туристичному ринку. Якісно надана туристична послуга допомагає швидко вирішувати економічні проблеми.
Проблеми розвитку туризму та їх аналіз є необхідними у зв'язку з розвитком прогресу і впливу туристичної індустрії на національну економіку. Тому в основу подальшого розвитку туризму в Україні покладені такі пріоритети:
підвищення якості туристичних послуг та розширення їх асортименту;
реконструкція і модернізація діючих туристичних об'єктів;
залучення інвестицій;
проектування і проведення нового будівництва;
активне залучення приватного сектору до туристичного бізнесу. Якісний розвиток галузі потребує змін не тільки в структурі виробництва
туристичного продукту (послуги), а й суттєвих змін в організації та функціонуванні туристичного продукту (послуги).
Висновки до розділу 1
Специфіка туристичної послуги передбачає технологічну єдність процесу обслуговування і відповідну їй єдність вимог до підготовки кадрів, які саме й , забезпечують великою мірою (через значний обсяг ручної праці) якість обслуговування, постійне оновлення виробничих потужностей і технологій, спрямованих на забезпечення конкурентоспроможності підприємств на туристичному ринку (сучасне технологічне устаткування для виробничих галузей обслуговування, доступ до розподільчих мереж тощо) шляхом задоволення зростаючих потреб споживачів.
Туристична галузь складається з підприємств, що надають послуги гостинності, транспортні послуги та підприємств, що створюють комплексний туристичний продукт і організують його споживання (туристичні оператори і туристичні агенції).
Досі немає чіткої загальноприйнятої класифікації туризму. Це пояснюється насамперед тим, що практично неможливо виокремити чисті форми і види сучасного туризму.
Сертифікація готельних послуг та послуг харчування, що надаються суб'єктами туристичної діяльності (готелі, мотелі, туристичні бази, кемпінги, оздоровчі заклади тощо), є обов'язковою та проводиться виключно в державній системі сертифікації, яка створена Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики.
Проблема якості обслуговування в міжнародному туризмі є однією з найактуальніших у розвитку туристичної галузі. Якість обслуговування впливає на структуру споживчого попиту і є важливим чинником в конкурентній боротьбі на туристичному ринку в сучасних умовах господарювання. Туристи, які задоволені обслуговуванням в готелях, ресторанах, екскурсійних бюро, туристичних фірмах, стають їх активними пропагандистами. Якість обслуговування в кінцевому випадку - важливий чинник підвищення економічної ефективності туризму. На якість обслуговування впливають такі
фактори, як комплексність послуг і товарів, їх направленість на конкретного споживача, своєчасність їх надання.
Стержневі складові успіху кожного туристичного підприємства (фірми) базуються на науково - технічному рівні виробництва та продукту (послуги); рівнях маркетингу, менеджменту та організаційно - технічному рівні виробничих процесів тощо.
Враховуючи вищенаведене, можна сформулювати основні напрями в організації та наданні якісного туристичного обслуговування: функціональна відповідність туристичних послуг вимогам визначеного сегменту обслуговування; інформаційне забезпечення споживача (буклети, проспекти тощо); гарантії в наданні раніше оплачених туристичних послуг; правовий захист споживачів; менеджмент, спрямований на якісне туристичне обслуговування; маркетинг якісних туристичних послуг.
РОЗДІЛ 2
ОЦІНКА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ТУРИСТИЧНИХ
КОМПАНІЇ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТУ НАБЛИЖЕННЯ ЇХ
ДІЯЛЬНОСТІ ДО МІЖНАРОДНИХ СТАНДАРТІВ
2.1. Аналіз розвитку туристичної галузі в Україні та оцінка державної системи сертифікації діяльності туристичних підприємств
Минулий 2008