та деякі інші.
1. Коефіцієнт технічної готовності рухомого складу автотранспорту характеризує частку технічно справних автомобілів в загальному парку автомобілів, що знаходиться на підприємстві
, (2.19)
де Таг - кількість автомобіледнів у господарстві;
Тар - кількість автомобіледнів у ремонті;
Тато- кількість автомобіледнів у технічному обслуговуванні.
2. Коефіцієнт випуску рухомого складу на лінію характеризує ступінь ефективного використання рухомого складу і визначається:
, (2.20)
де Таоп - кількість втрачених автомобіледнів через організаційно технічні простої.
3. Коефіцієнт використання вантажопідйомності характеризує кількість вантажу, що припадає в середньому на одиницю вантажопідйомності автомобіля. Розрізняють статичний та динамічний коефіцієнти вантажопідйомності;
Статичний коефіцієнт вантажопідйомності визначають за кількістю перевезених вантажів:
, (2.21)
де Qф - фактично перевезена кількість вантажу, т;
Qн - номінальна вантажопідйомність транспортного засобу, т;
Динамічний - за кількістю виконаної роботи.
, (2.22)
Вф - фактично виконана робота по вантажоперевезеннях, т/км;
Вд -номінальна кількість роботи, т/км.
При аналізі доцільно визначати 2 коефіцієнти.
4. Коефіцієнт використання пробігу характеризує ефективність використання рухомого складу при перевезені вантажів і визначається за формулою:
, (2.23)
Lв – пробіг транспорту з вантажем;
Lбв – пробіг транспорту без вантажу.
5. Коефіцієнт централізації транспортного обслуговування характеризує рівень використання централізованих транспортних засобів для транспортного обслуговування виробництва.
, (2.24)
Де Qцт - обсяг транспортного обслуговування виконаного в централізованій формі, т, т/км;
Qт - загальна кількість транспортного обслуговування (перевезень).
Даний показник можна визначати в цілому або по окремих видах транспортного обслуговування.
Отже, аналіз названих показників дає можливість виявити резерви та намітити напрямки можливого підвищення рівня організації та ефективності транспортного обслуговування виробництва. Такими резервами можуть бути:
скорочення втрат часу при перевезеннях;
прискореннях технічного і ремонтного обслуговування рухомого складу;
ліквідація пробігу транспорту без вантажу за рахунок запровадження прогресивних систем перевезень;
зниження витрат на транспортне обслуговування;
використання прогресивних транспортних засобів, та інше.
2.4 Класифікація, відбір та методика кількісної оцінки чинників, що впливають на транспортне обслуговування
Наявність залежності між досліджуваною функцією та виробничими факторами, які описуються певними економічними показниками, встановлюються в результаті логічного аналізу, який дозволяє виявити внутрішню сутність явища та причин, що його породжують.
На ефективність транспортного обслуговування підприємства впливає ряд факторів рис. 2.1
Рис. 2.1 Схема факторів, які впливають на транспортне обслуговування підприємства.
До природних факторів відносять: кліматично-географічні умови (середньорічна температура, вологість повітря); метеорологічні умови (кількість опадів, швидкість вітру).
Матеріально-технічні фактори класифікуються наступним чином: стан основних засобів (питома вага активної частини основних фондів, коефіцієнт оновлення, коефіцієнт вибуття, коефіцієнт зношення, коефіцієнт придатності); технічна характеристика транспортних засобів (конструктивні особливості машин і обладнання, рівень пристосованості обладнання до виконання робіт); рівень використання транспортних засобів (коефіцієнти екстенсивного та інтенсивного використання обладнання).
Технологічні фактори: режим плановості роботи транспортних засобів (змінність роботи обладнання, коефіцієнт завантаження, коефіцієнт вантажопідйомності, коефіцієнт випуску рухомого складу на лінію, коефіцієнт використання пробігу ); рівень прогресивності транспортних засобів (вікова характеристика обладнання); параметри, що характеризують технологічну дисципліну (кількість аварій через порушення правил технічної експлуатації обладнання).
Організаційно-економічні фактори:
- режим роботи транспортного господарства (коефіцієнти змінності, безперервності, ритмічності роботи);
- форма організації транспортного обслуговування;
- рівень автоматизації та механізації (кількість автоматизованих робочих місць);
- рівень кваліфікації транспортного персоналу (коефіцієнт використання робітників за кваліфікацією).
Соціально-економічні фактори :
- рівень соціальної захищеності транспортних працівників (доля соціальних виплат та матеріальної допомоги працівникам у структурі фонду оплати праці транспортного персоналу.
рівень економічного стимулювання транспортних працівників (доля преміальних виплат у структурі фонду оплати праці).
2.5 Методика аналізу показників рівня використання транспортного обслуговування
Існує чимало різних методів аналізу показників. В даному дипломному проекті для аналізу показників ефективності ремонтного обслуговування обладнання ми будемо використовувати наступні:
Аналітичний метод є основним методом, за допомогою якого таке складне явище, як господарська діяльність підприємства, умовно розкладається на окремі, більш прості складові елементи, а потім вивчаються їхні кількісні та якісні сторони, зв'язки й взаємодії.
Порівняння - це метод, за допомогою якого предмет (явище), що вивчається, характеризується через співвідношення, вимірювання, зіставлення з іншими одноякісними предметами або явищами.
Звичайно порівняння проводять з відомим предметами, які виконують роль еталонів певних властивостей або ознак. Такими еталонами можуть бути норми, нормативи, планові показники, ціни, середні дані тощо. У практиці економічного аналізу використовуються різні види порівнянь. Найчастіше застосовують порівняння з поточними і перспективними планами, з фактичними показниками за минулий період, з показниками споріднених підприємств, з найвищими показниками в галузі, з середніми показниками, з показниками інших країн тощо. Порівняння може проводитись по абсолютних, відносних і середніх величинах.
Елімінування. Суть цього методу полягає в тому, що, абстрагуючись від взаємовпливу факторів, послідовно розглядається вплив кожного фактора на результативний показник за незмінності інших факторів.
Табличний метод. Таблиці служать накопиченню, опрацюванню і зберіганню цифрової інформації. Форму таблиць і їхній майбутній зміст слід передбачати заздалегідь, тобто до початку аналізу явищ. Від усіх інших таблиць аналітична, як правило, відрізняється відносно нескладною будовою, компактністю і наочністю. Вона повинна мати не лише основну, а й додаткову для порівняння інформацію (планові і середні показники, дані за минулі періоди), а також проміжні підсумки, відхилення, відсотки.
Одним з найважливіших методів аналізу є використання рядів динаміки. За допомогою цього методу можна уникнути випадкових висновків. Для характеристики та аналізу динаміки процесу чи явища використовують показники абсолютного приросту Y, темпів росту t, темпів приросту t та середньорічні темпи росту показника Тсер. Приведемо формули, які будуть використовуватись в даному методі.
Абсолютний рівень — абсолютний розмір членів ряду динаміки:
y, y1 ,y2 ,..., yі-1, yі, yі+1, yn (2.25)
Абсолютний приріст (ланцюговий) порівняно з попереднім роком — різниця абсолютних рівнів двох сумісних періодів:
yіл = уі -