На активну творчу діяльність працівників впливає мотивація як стимулююча основа. Ефективне управління творчими особистостями потре-бує від менеджерів нових якостей. Спонукати людину до творчості нескладно. Достатньо ініціативи й відповідних умов (наприклад, використати метод "мозкового штур-му"). Проте часто люди мислять шаблонно і відповіда-ють на ситуацію стандартними діями. Шаблонність мислення призводить до втрати здатності творити. При цьому управлінські рішення, за всієї їх логічності, стають машинальними і втрачають зв'язок із дійсністю. Водночас справжня творчість ламає звичні правила, ось чому творчістю не можна управляти.

Люди, що мають справу з розробкою і впровадженням нової техніки та продукції, вирізняються серед інших категорій працівників високим рівнем освіти та інтелектуального розвитку. Для них характерне аналітичне мислення, підвищене почуття власної гідності, самостійність і незалежність. Виходячи з цього, стимулювання інноваційної праці має свої специфічні особливості, а саме: використання великої кількості матеріальних і нематеріальних, організаційних і психологічних стимулів, орієнтованих на задоволення потреб вищого рівня; надання процесу стимулювання в інноваційній сфері постійного характеру, а не одиничної тимчасової кампанії.
Виникає необхідність підвищувати активність персоналу в пошуку нових знань, нових ідей, стимулювати прийняття нестандартних рішень і підтримувати атмосферу творчості. З іншого боку, в ринковій економіці важливим є не сам інноваційний процес, а його комерційний результат, який відображається в оновленні продукції, розширенні ринку, зниженні витрат, підвищенні конкурентоспроможності й одержанні прибутку. Комерційний критерій відіграє вирішальну роль в оцінці значення праці новаторів.
Таким чином, в основі сучасного підходу до стимулювання праці в творчості працівників підприємств лежать такі завдання керівників організацій:
- максимально активізувати творчі здібності кожної особистості;
- спрямувати активність у русло досягнення інноваційних і економічних результатів[6,с.152-154].
Завдання менеджерів по суті зводиться до того, щоб створити умови, у яких би в найбільшій мірі міг розкритися творчий потенціал працівника та виникла б стійка потреба в напруженій і результативній праці. При цьому керівнику важливо брати до уваги ситуації, в яких здійснюється стимулювання, враховувати не тільки особисті здібності працівників, а і їх особисті мотиви: потреби, інтереси, пріоритети. З цією метою в стимулюванні використовуються прямі і побічні методи, в основі яких лежать такі принципи:
- розкріпачення творчої ініціативи

забезпечення персоналу необхідними ресурсами;

заохочення накопичення нових знань і досвіду;

розширення неформального спілкування (наукової комунікації);

всеосяжна підтримка новаторства керівництвом організації та держави;

швидкість і гласність розгляду заявок винахідництва;

заохочення подання як індивідуальних, так і колективних пропозицій;

використання моральних стимулів: нагородження та присудження почесних титулів і звань.

Інтелектуалізація економіки потребує новітніх форм і засобів стимулювання. Темпи інноваційних змін нечувано зростають, змінюються цінності, соціальні орієнтації, світогляд людей, збільшуються психологічні навантаження в процесі творчої діяльності, яка потребує неперервного накопичення нових знань, нових навичок, ідей, досвіду, організації взаємодії персоналу з їх реалізації. Усе це потребує від керівництва застосування різноманітних економічних і морально-етичних стимулів, які б підтримували зв'язок між якістю творчої роботи новатора і рівнем мотивації.
Великий стимулюючий вплив на творчу діяльність новаторів відіграє виробниче середовище, що забезпечує працівника всіма необхідними ресурсами і необхідними організаційними умовами. До них належать як безпосередні знаряддя праці — техніка, експериментальні установки, засоби зв'язку, комп'ютери, лабораторне обладнання, так і умови праці, що забезпечують задоволення непередбачених потреб учених та інженерів, наприклад, звільнення від монотонної, одноманітної допоміжної роботи, шляхом передавання її допоміжному персоналу, зручні офісні меблі. Ще одним важливим моментом у створенні сприятливих умов творчості є організація неформального спілкування (неформальні наукові комунікації під час роботи). Це види спілкування, під час яких відбувається обмін інформацією, що підвищує можливість прискорення результативності інноваційного процесу. Неформальні контакти сприяють вирішенню цілого ряду питань технічного, економічного, організаційного, виробничого і наукового порядку. Неформальне спілкування в робочий час розглядається керівництвом організації як важливе джерело ефективної взаємодії робітників у створенні, промисловому освоєнні і ринковій реалізації новацій; коли необхідна орієнтація на рішення «наскрізних» завдань, розуміння кінцевих цілей і надійність «стиків» між етапами створення інновацій.
Важливим напрямом застосування непрямих методів стимулювання результатів інноваційної діяльності є організація змагання між децентралізованими підрозділами фірми й автономними творчими групами, які працюють як цільова команда на принципах самоуправління..
У практиці господарювання набули поширення різноманітні форми морального стимулювання і заохочування. Використовуються різні методи визнання результатів творчості, ентузіазму, ініціативи. Це індивідуальні та колективні нагороди, присвоєння почесних звань і титулів, знаків пошани, публічне вручення грамот, сертифікатів, проведення конкурсів і публікацій їх результатів у внутрішньофірмових газетах, бюлетенях[12, с. 165].

Найефективнішими методом стимулювання працівників у творчій діяльності, є самомотивація, тобто стан, коли прагнення до творчої праці виходить від самого працівника за певних умов, які створює організація. Посилена система матеріального і морального стимулювання значно підвищує їх зацікавленість у результатах своєї праці.

Розділ 2. Аналіз виробничо-господарської діяльності та система мотивації на ВАТ“Алмазінструмент”

Загальна характеристика і аналіз фінансового стану підприємства

ВАТ "Алмазiнструмент було створено на базi машинобудiвного заводу. В 1963 роцi завод був спецiалiзований на виробництвi алмазного iнструменту, алмазних порошкiв на заводi- фiлiї в м. Бориславi i нестандартного обладнання (вул. Волинська). На головнiй площадi (вул.Б.Хмельницького,116) був збудований корпус для виготовлення алмазного iнструменту потужнiстю 75 млн.карат в рiк. В 1992 роцi Бориславський завод штучних алмазiв i алмазного iнструменту вийшов зi складу об’єднання отримавши статус самостiйного пiдприємства. Починаючи з