стратегічні (декілька років) плани;

тактичні (квартал-рік) плани;

оперативні (до 1-го місяця) плани.

Принцип обґрунтованості полягає в необхідності орієнтації на існуючий фінансово-економічний стан, на соціально-економічні задачі й потреби ринку.

Принцип реальності ґрунтується на урахуванні всіх лімітів фінансових ресурсів, на основі раціональних норм і нор-мативів, на використанні прогресивних методів їх розробки.

Принцип інтегрованості зумовлюється необхідністю тіс-ної о взаємозв'язку між різними видами планів (бюджетів) із тим, щоб виконання планів нижчого рівня найбільшою мірою сприяло виконанню планів вищого рівня. Даний принцип пе-редбачає взаємозв'язок зведеного і функціональних планів.

Принцип гнучкості вимагає, щоб розроблена система планів мала можливість корегування при зміні фінансово-економічних умов у суспільстві В Україні одним із найяскравіших проявів цього є нестабільність нормативно-законодавчої бази, наявність інфляції, розбудова податкової, бюджетної, фінансової системи. Для забезпечення реалізації принципу гнучкості необхідно використовувати систе-му змінного планування, створення резервів, перегляд планів з урахуванням змін зовнішнього середовища.

Принцип економічності полягає в тому, що витрати на планування (бюджетування) повинні раціонально співвідноси-тись з отриманими результатами. Виконання цього принципу важливе, якщо врахувати, що планування - це досить складний процес, який потребує додаткових витрат

часу, ресурсів тощо. Реалізація цього принципу забезпечується розробкою раціональ-них форм планів, виключенням дублюючої та не релевантної інформації, ефективної організації всього процесу.[7.228]

1.3 Місце фінансового планування в ринковій економіці

Місце фінансового планування в ринковій економіці визначається тим, що планування с однією з функцій управління, от-же фінансове планування - це функція управління фінансами.

Планування в управлінні - це:

1) конкретизація цілей управління в системі показників фінансово-господарської діяльності підприємства;

2) розробка стратегії Ії і тактики діяльності, орієнтованої на досягнення цілей менеджменту.

З погляду менеджменту функція "планування" полягає в розробці змісту і в послідовності Ії дій для досягнення сформульо-ваних цілей.

Практично вся система господарського управління і регулювання виробництва побудована на методах планування. Ос-кільки завершення одного етапу роботи служить початком наступ-ного, пов`язати всі етапи без допомоги планування неможливо.

Необхідність складання планів визначається багатьма причинами, наприклад, В.Ковальов виділяє три найважливіших :

Координуюча роль плану

Невизначеність майбутнього

Оптимізація економічних наслідків

Сьогодні планування діяльності підприємства стало до-сить серйозною проблемою, що викликано рядом причин. По-перше, це відсутність зрозумілих цілей, задач діяльності підприємства керівництвом. По-друге, це складності, які виника-ють при визначенні потреб в поточних видатках (кількість працівників, потужності тощо). По-третє, в сучасних умовах пла-ни і кошти більше не спускаються зверху і підприємство повинно

самостійно орієнтуватись на ринку. По-четверте, у багатьох підприємств немає системи надання достовірної інформації в не-обхідний час, в потрібному місці.[17.326]

Слід відзначити, що фінансове планування не ставить за мету обов'язково звести до мінімуму ризики. Навпаки, його зміст полягає в аналізі і виборі тих ризиків, які необхідно прийняти, і тих, яких можливо було б уникнути.

В основу фінансового планування покладено стра-тегічний і виробничий плани.

Стратегічний план передбачає формулювання цілей, за-дач і сфери діяльності підприємства

Виробничі плани складаються на підставі стратегічного і передбачають визначення виробничої, маркетингової, науково-дослідної та інвестиційної політики.

В рамках стратегічного планування виділяється чотири типи цілей

Ринкові цілі визначають, який сегмент ринку планується осягнути.

Виробничі - які структура виробництва і технологія за-безпечать випуск продукції необхідного обсягу і якості.

Фінансово-економічні які джерела фінансування і які приблизні фінансові результати обраної стратегії.

Соціальні як діяльність її. підприємства задовольнить потреби членів суспільства.

Фінансове планування це процес, який складається з на-ступних процедур:

1. Аналіз фінансових та інвестиційних можливостей, які має підприємство.

2. Прогнозування наслідків поточних рішень з метою уникнення несподіванок і усвідомлення зв'язку зробленого сьо-годні з тим, які рішення доведеться приймати в майбутньому.

3. Обґрунтування обраного варіанту рішень з ряду мож-ливих (ідей варіант і буде представлений в кінцевій редакції плану).

4. Оцінка результатів підприємства в порівнянні з ціля-ми, встановленими у фінансовому плані.

В короткостроковому плануванні плановий період (гори-зонт планування) рідко перевищує 12 місяців. Застосовуючи цей вид, керівництво підприємства прагне до максимальної точності у відповіді на питання, чи достатньо грошових коштів для оплати поточних рахунків, тому використовує короткотермінове планування для визначення потреби в позиках і пошуку вдалих кредиторів.

Фінансове планування взаємопов'язане з плануванням ви-робничо-господарської діяльності підприємств. Всі статті фінан-сового плану підприємства будуються на підставі показників ви-робничого плану (обсягу виробництва продукції, кошторисах витрат на виробництво, капітальних вкладень тощо). Таким чи-ном, виробничий план відіграє головну роль у фінансовому пла-нуванні. Проте процес упорядкування фінансового плану не є арифметичним перерахунком планових виробничих показників у фінансові. Ці два види планування взаємозалежні і впливають один на одного.

В сучасних умовах зв'язок фінансового і виробничого планування ще більш посилився, оскільки такі найважливіші по-казники, як реалізація продукції в грошовому виразі і прибуток, визначають можливості успішного розвитку підприємства, що, в свою чергу, підвищує роль фінансових планів.

Однак поряд з факторами, які потребують широкого впро-вадження фінансового планування в сучасних економічних умовах, діють й інші фактори, які обмежують його застосування в Україні.

Такими факторами виступають:

відсутність зрозумілих стратегічних цілей у підпри-ємств;

нестабільність фіскальної політики держави;

складності при визначенні потреб підприємства в ре-сурсах;

недостатність досвіду самостійної постановки цілей,

планування дій і залучення ресурсів в умовах ринку;

недоліки існуючої системи управлінського обліку.

2. Зміст фінансового планування та порядок його складання.

2.1 Порядок розробки фінансового плану

За ринкової економіки для вирішення виробничих та комерційних завдань, які потребують вкладання коштів, необхідною є розробка внутрішньо фірмового документа - бізнес-плану.

Бізнес-план має:

* давати конкретні уявлення про те, як функціонуватиме підприємство, яке місце воно займатиме на ринку;

* містити всі виробничі характеристики майбутнього підприємства, детально описувати схему