Кредиторська заборгованість підприємства у складі за-лучених коштів займає значне місце. Якщо вона виникає у про-цесі господарських зв'язків з іншими господарюючими суб'єкта-ми в межах нормального документообігу та встановлених форм розрахунків, то вона не суперечить чинному законодавству та не може здійснювати негативний вплив на фінансове становище інших господарюючих суб'єктів. Якщо кредиторська заборго-ваність виникла в разі порушення встановлених правил розра-хунків та кредитування, то призводить до фінансових ускладнень в інших господарюючих суб'єктів. Тому при аналізі кредиторсь-кої заборгованості необхідно одночасно перевіряти стан дебіторської заборгованості та виявляти причини затримки пла-тежів, дату її виникнення.

Прострочені платежі постачальникам найчастіше вини-кають у тих випадках, коли на підприємстві недостатньо чітко поставлено роботу: несвоєчасно та нерівномірно вносяться пла-тежі до бюджету та відрахування до позабюджетних фондів, обо-ротні кошти спрямовано у дебіторську заборгованість або у по-наднормативні, не прокредитовані банком товарно-матеріальні цінності; розмір оборотних коштів недостатній через бартерні операції і не покриває необхідної мінімальної потреби підпри-ємства у власних оборотних коштах.

Таким чином, платіжний календар конкретизує поточ-ний фінансовий план, уточнює його показники, дозволяє викори-стовувати власні резерви підвищення ефективності використання фінансових ресурсів підприємств, дає більш повне уявлення про стан платежів і розрахунків у періоді, що аналізується. За допо-могою платіжного календаря контролюється складання кошто-рисів витрат, витрат виробництва та обігу, випуск продукції та її реалізація окремими структурними підрозділами, а також рівень самоокупності та рентабельності.[14.300]

Отже, постійний оперативний контроль, який здійснюється з допомогою платіжного календаря, є надзвичайно важливим засобом виконання поточного фінансового плану - плану доходів і витрат підприємства.

3 Бізнес-план основний документ

фінансового планування.

3.1 Бізнес-план

Фінансове планування не можна розуміти лише як процес створення планових інструментів, які відобража-ють джерела і напрями використання фінансових ресурсів за конкретні календарні періоди, якими є баланс доходів і видатків, платіжний календар. Воно включає також розра-хунки щодо інвестиційних проектів, реалізація яких приносить прибуток підприємству-інвестору. Програма, яка описує економіко-організаційну сторону такого про-екту, називається бізнес-планом.

Точно кажучи, сукупність усіх планових розрахунків, які регулюють діяльність будь-якого підприємства (мають-ся на увазі виробничі плани, плани впровадження нової техніки і технології, маркетингові програми, плани мате-ріально-технічного постачання, фінансові плани), являє собою бізнес-план діяльності підприємства.

Бізнес-план складається, як правило, з таких розділів:

1) загальний опис проекту, в якому роз'яснюється мета проведення витрат, їх необхідність, характеристика інвестиційного об'єкта;

2) характеристика товарів, послуг, патентів, ноу-хау які можуть бути запропоновані ринку, або іншого результату, що досягається після завершення проекту і дає при-буток (наприклад зниження собівартості продукції, збіль-шення її надійності, покращення інших якісних харак-теристик, які можуть збільшити рентабельність продукції);

3) маркетингова програма, що розробляється з метою дослідження і прогнозування ринку (ринкова ситуація реклама, покупці, конкуренти тощо);

4) сировинна база, експериментальна база, кадрове за-безпечення та інші сторони ресурсного забезпечення про-екту;

5) економічна ефективність. Цей розділ розкриває ре-зультати проекту і терміни окупності витрат.

В останньому розділі бізнес-плану розробляється прог-ноз обсягу реалізації продукції в грошовому виразі, баланс грошових витрат і надходжень від втілення проекту і при-бутку в річному обчисленні за термін функціонування проекту.[2.250]

Цілком особливі умови для розрахунків окупності інвестиційних проектів створює інфляційне середовище, зокрема якщо мова йде про річну інфляцію на рівні більш ніж 20— 25 %.

У ринковій економіці вкладення грошей в інвестиційні проекти має сенс лише за умови досягнення середньо-ринкових ставок дохідності. В умовах інфляції ставка дохідності, природно, має враховувати надбавку до нор-мальної (реальної) ставки, яка компенсує інфляційне знецінення грошей.

Дуже велике значення має складання бізнес-планів підприємствами, якщо брак власних фінансових ресурсів на виконання того чи іншого проекту примушує їх звер-татися до спів інвесторів або в комерційний банк позич-кою. Якість, обґрунтованість, переконливість матеріалів, розрахунків, що містяться у бізнес-плані, мають неаби-який вплив на вирішення питання про джерела фінансу-вання.

3.2 Приклад бізнес-плану створення інтернет-провайдера „ЄвроНет”

Я пропоную розглянути приклад бізнес-плану інтернет - провайдера „ЄвроНет”. До бізнес-плану входять такі найголовніші розділи:

Резюме

Коротка характеристика підприємства

Опис інвестиційного проекту

Виробничий план

“Бізнес-план створення інтернет-провайдера „ЄвроНет”

Резюме

Мета бізнесу. Даний проект являє собою створення нового підприємства, шляхом реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю з трьома засновниками й участю позикового капіталу у формі лізингу чи кредиту на

покупку устаткування в сфері надання послуг доступу до Інтернет, веб-хостингу і веб-дизайну. У виробництві планується використовувати серверну техніку Sisco Systems, Intel, Transcend, Oracle, Motorola, Lucent Technologies, що забезпечать високу надійність послуг та в перспективі знизити вартість послуг до максимально можливого рівня за рахунок завоювання 75% Інтернет-користувачів в регіоні. Передбачається здійснити розгортання бізнесу-проекту протягом 6 років, (у тому числі 6 місяців – підготовча стадія) із середньорічною чисельністю персоналу в перший рік – 21 чоловік (до кінця 6-го року – 45 чоловік). Для успішної реалізації проекту необхідно забезпечити виторг не менш 800 тис. грн. у перший рік реалізації проекту. Прогноз рівня попиту показує, що до кінця 5-го року виторг можна буде збільшити до 6 млн. грн. Необхідна виробнича площа – 80 кв. метрів, приміщення під офіс і зал для роботи з клієнтами – 120 кв. метрів. Приміщення планується узяти під оренду.

Можливості бізнесу і стратегія реалізації. В даний час ринок інтернет-послуг розвивається високими темпами, даний вид послуг буде розвиватися швидкими темпами. Потенційними споживачами фірми є як постійно проживаюче населення міста Луцька. Потенційна місткість ринку складе 250 клієнтів для послуг інтернет-хостингу, 7500 клієнтів – для послуг Інтернет-доступу, 450 клієнтів – для