законів і інших регуляторів
5. Зміни системи цінностей і норм поведінки працівників
6. Зниження продуктивності організації | 1. Бюрократична жорсткість організації
2. Невдачі у проведенні попередніх перетворень
3. Опір і побоювання змін
4. Суперечливість цілей
Проведення організаційних змін. Процес проведення організаційних змін охоплює комплекс робіт, який включає:
Аналіз підготовленості (сприйняття) персоналу до майбутніх змін. Цей аналіз переслідує такі цілі:
виявлення наявності достатніх фінансових, матеріальних і трудових ресурсів фірми для здійснення змін;
виявлення основних організаційних і психологічних перешкод організаційним змінам;
виявлення ступеня зацікавленості вищого керівництва фірми в проведенні організаційних змін.
Вибір тактики проведення організаційних змін, яка може бути:
директивною (примусовою, яка дає лише тимчасову рівновагу);
тактикою переконань;
тактикою залучення.
Створення умов для здійснення змін. Процес створення умов для проведення змін включає в себе:
повний опис змін і ознайомлення з ними кожного працівника, якого цей процес стосується;
залучення до участі в прийнятті рішень щодо змін тих працівників, яких вони стосуються;
спростування чуток і побоювань шляхом більш широкого розповсюдження інформації про зміни;
надання змінам максимально прийнятного характеру;
демонстрацію зацікавленості вищого керівництва у змінах.
Якщо опір змінам значний, пропонується їх впроваджувати в обмежених масштабах, тобто використати експериментальний (пілотний) проект, в якому чітко вказати, що організаційні зміни впроваджуються як експеримент.
Вибір підрозділу, що буде здійснювати зміни. Таким підрозділом може бути:
внутрішньофірмовий підрозділ;
зовнішня організація (консультант).
Вибір методу здійснення організаційних змін. Такий вибір має два аспекти:
визначення швидкості, з якою мають бути проведені зміни;
визначення місця, з якого повинні починатися зміни.
За швидкістю розрізняють:
а) метод “землетрусу”, пов’язаний із здійсненням докорінних змін у порівняно короткий період,
б) метод поступових змін, пов’язаний з еволюційними змінами та тривалими фазами.
За критерієм місця, з якого починаються зміни, розрізняють:
а) метод згори вниз;
б) метод знизу догори;
в) бінарний метод;
г) метод клину;
д) метод багатьох точок.
