Методологічні основи менеджменту

Загальна характеристика і визначення менеджменту.

Управління як відношення: об’єкт і суб’єкт.

Управління всередині організації.

Управління і зовнішнє оточення.

Рівні управління.

Механізм менеджменту: принципи, підходи, методи та закони менеджменту.

Загальна характеристика і визначення менеджменту.

Менеджмент на сучасному етапі розвитку розглядається як цілісна комплексна система управління будь – якою організацією, яка орієнтується на досягнення оптимальних конкурентоспроможних результатів, в умовах закону економії часу, максимальне задоволення потреб ринків при постійному підвищенні якості усієї ємності.

Менеджмент – це сукупність функцій, спрямованих на ефективне та результативне використання ресурсів для досягнення певних організаційних цілей.

Будь – який процес менеджменту має 3 складових: суб’єкт управління, об’єкт управління та наявність мети (чого ми хочемо досягти).

Сучасний менеджмент представляє собою: 1) вид людської діяльності; 2) процес; 3) наука і мистецтво; 4)сфера діяльності; 5)соціальний прошарок людей.

Процес менеджменту – це логічна послідовність виконання певних етапів, операцій і елементів, які забезпечать досягнення поставленої мети при умові раціонального використання ресурсів.

Рисунок 1.1. Елементи процесу менеджменту.

2. Управління як відношення: об’єкт і суб’єкт.

Об’єкт управління – організація як форма суспільної координації людей. Практична безмежність об’єктів, що мають власні механізми управління, зумовили необхідність їх певної управлінської градації, яка сьогодні представлена в двох площинах. Перша – це самі управлінські потенціали об’єктів, їхня здатність до самоорганізації і друга – це управління як вид діяльності. До другої площини входять знання про управління і його вище досягнення – наука управління, хоча й воно як інформативне явище входить і до першої площини. І все ж творча активність, науковий пошук, теоретичне осмислення самоуправлінсьеих потенціалів певних об’єктів входить до другої площини як виключна здатність людини. В цьому відношенні вона не обслуговує першу, а є її органічним елементним утворенням.

В науці управління виражене у формулі “об’єкт – суб’єкт управління” і в предметному вигляді може бути представлене як знання, яке уможливлює приводити другу площину відповідно до потреб об’єкту, законів його функціонування і розвитку.

Суспільство спроможне ставити перед собою певну мету і реалізувати її за допомогою управління. На цій основі виникають такі два властивих лише суспільству явища, як суб’єкт і об’єкт управління.

Інформація Вплив

Рисунок 1.2. Замкнуте коло управління.

Об’єкт менеджменту – організація або процес, який досліджується, розвивається і вдосконалюється завдяки системі менеджменту або діяльності менеджерів.

Суб’єкт менеджменту - це та частина організації або процесу, яка виступає джерелом ділової активності і направляє усі свої зусилля на узгодженість, гармонію вдосконалення і розвиток об’єкту в напрямку долсягнення мети.

1. Людей

2.засоби праці

3.предмети праці

4.Технології

5.Гроші

6.Запаси матеріальних ресурсів

7.Інформація

8.Продукт праці

Рисунок 1. 3. Співвідношенння об’єктів і суб’єктів управління.

Суб’єкт і об’єкт управління взаємодіють за допомогою каналів зв’язку, якими проходять потоки інформації. Ці потоки є керуючими впливами і повідомленнями щодо стану керованого об’єкту.

Складна система відносин, яка виникає між об’єктами і суб’єктами управління в процесі досягнення мети, формує предмет менеджменту.

Тому предмет науки управління визначається як знання, яке уможливлює приводити будь – який об’єкт у відповідність з законами функціонування і розвитку власного потенціалу, а також теоретична характеристика об’єктивних і суб’єктивних механізмів організації управління цими об’єктами в їх взаємозв’язках із зовнішнім середовищем.

3. Управління всередині організації.

Позиція управління всередині організаціїв основному визначається тим призначенням і тією роллю, які призначена реалізовувати дана організація. У внутріорганізаційному житті управління важлива роль належить координації, яка формує і приводить в рух ресурси організації для досягнення нею своїх цілей. Менеджмент формує і змінює, коли це необхідно, внутрішнє середовище організації, яке представляє собою органічне співіснування таких складових, як структура, внутріорганізаційні процеси, технологія, кадри, організаційна культура, і здійснює управління функціональними процесами, що відбуваються в організації.

1.Структура організації відображає створені в організації розмежування окремих підрозділів, зв’язки між цими підрозділами та їх об’єднання в єдине ціле. Вихідним в побудові структури є проектування робіт. Наступним кроком – виділення структурних підрозділів, що ієрархічно зв’язані і знаходяться в постійній виробничій взаємодії.

2.Внутріфірмові процеси включають 3 основні підпроцеси: а)координація; б)прийняття рішення; в)комунікації.

а) Для координації менеджер може сформувати в організації 2 типи процедур:

б) Прийняття рішень: “знизу вверх”, “зверху вниз”, метод “мозгового штурму”, метод Дельфі;

в) Комунікації: в письмовій, усній чи комбінованій формі.

3.Технологія – включає технічні засоби і методи їх комбінування та використання для отримання кінцевого продукту, що створюється організацією.

4. Кадри – основа будь – якої організації. Люди створюють продукт організації, формують її культуру, від них залежить, що собою представляє організація.

5. Організаційна культура – всепроникаюча складова організації – складається із стійких норм, уявлень, принципів відносно того, як дана організація повинна і може реагувати на зовнішній вплив, як слід вести себе в організації, який зміст функціонування організації тощо.

Функціональні групи процесів всередині організації:

*виробництво, *маркетинг, * фінанси, * робота з кадрами, * облік і аналіз господарської діяльності.

Управління виробництвом – здійснення відповідними службами менеджменту управління процесом переробки сировини, матеріалів, напівфаьрикатів, що поступають на вході в організацію, в продукт, який організація віддає в зовнішнє середовище.

Для цього здійснюють такі операції:

Управління маркетингом – посередництвом маркетингової діяльності по реалізації створюваного організацією продукту направлене зв’язати в єдиний узгоджений процес задоволення потреб клієнтіворганізації і ідосягнення цілей організації. Для цього здійснюється управління