Система менеджменту та її підсистеми
Структура системи менеджменту
Цільова підсистема
Забезпечуючи підсистема
Функціональна підсистема
Керуюча підсистема
1. Структура системи менеджменту
Зовнішнє середовище
Вхід Вихід
Зворотній зв’язок
Рис.2.1.Структура системи стратегічного менеджменту.
Умовні позначення до рис.2.1.–
наукові підходи до стратегічного маркетингу;–
функції управління;–
методи управління і стратегічного маркетингу;–
стратегія об’єкту стратегічного маркетингу;
3.1 – правове забезпечення;
3.2 – методичне забезпечення;
3.3 – ресурсне забезпечення;
3.4. – інформаційне забезпечення;
4.1 – підвищення якості товарів;
4.2. – ресурсозбереження;
4.3. – підвищення якості сервісу товарів;
4.4. – розвиток виробництва;
4.5. – розширення ринку збуту товарів;
5.1. – управління персоналом в службі стратегічного маркетингу;
5.2. – розробка і контроль реалізації стратегічних управлінських рішень (стратегії об’єкту).
Розглянемо зміст компонентів системи.
«Вихід» системи
Аналіз системи починається з її «виходу» – товарів, що випускає фірма (продукції, послуг, нововведень). Головна вимога до «виходу» - забезпечення конкурентноздатності товарів на зовнішньому (внутрішньому) ринку і досягнення за рахунок цього прибутковості функціонування фірми.
«Вхід» системи
До «входу» системи відноситься усе, що одержує фірма для виробництва товарів : сировина, матеріали, що комплектують вироби, енергія, інформація, нове обладнання, кадри, документи. Задача органів керування зводиться до забезпечення конкурентноздатного «входу» шляхом проведення маркетингових досліджень і добору найбільш конкурентноздатних постачальників. Якщо «вхід» буде неконкурентоспроможним, то система не може забезпечити конкурентноздатність «виходу».
Зворотній зв’язок
До компонентів «зворотнього зв'язку» системи менеджменту відносяться вимоги , рекламації клієнтів, нова інформація споживачів товарів фірми, що виникли в зв'язку з незадовільною якістю товарів , новими досягненнями науково - технічного прогресу, інноваціями й іншими факторами. Споживачі можуть мати зворотний зв'язок як з фірмою- постачальником основного товару, так і з постачальниками («входом») фірми.
Зовнішній зв’язок системи
До компонентів зовнішнього середовища фірми відносяться макросередовище, інфраструктура і мікросередовище, що здійснюють прямий чи непрямий вплив на конкурентноздатність, ефективність і стійкість роботи фірми.
2. Цільова підсистема системи менеджменту
Цільова підсистема системи менеджменту представляє собою найважливішу підсистему системи менеджменту, де визначаються загальні орієнтири стратегічного розвитку, обгрунтовується тактика досягнення цієї стратегії.
До основних компонентів цієї підсистеми можна віднести:
підвищення якості;
ресурсозбереження;
розширення ринків збуту;
загальний організаційно – технічний рівень;
соціальний розвиток;
охорона навколишнього середовища.
Форми цілей підприємства (за П.Друкером):
частка ринку;
інновації і нововведення;
продуктивність;
прибутковість;
ресурси;
люди (соціальна відповідальність).
Загальні цілі виробничих систем:
економічне зростання;
оптимальне розприділення ресурсів;
стабільність виробничої системи;
оптимальні зайнятість;
економічна свобода;
активний торговий баланс.
Дроблення головної мети:
зміст цілі;
розмір цілі;
просторові характеристики;
Рисунок 2.2. Цибулина цілей (просторові характеристики цільової підсистеми).
персональна і суб’єктивна ідентифікація;
часові параметри;
ранг цілей (пріоритетність).
3. Забезпечуюча підсистема системи менеджменту
Методичне забезпечення – включає основні положення і структуру нормативно – методичних документів, які декларують правила і закони побудови системи менеджменту.
Ресурсне забезпечення – основні положення щодо класифікації ресурсів, їх видів, норм і нормативів щодо організації ресурсного забезпечення управління.
Інформаційне забезпечення - основні положення щодо поняття інформації, її класифікації і організації, інформаційне забезпечення управління.
Правове забезпечення - основні положення щодо системи правового забезпечення і сукупності нормативних актів щодо побудови системи менеджменту.
Організаційно – технічне забезпечення - основні положення і вимоги щодо організації зв’язків системи.
4. Функціональна підсистема системи менеджменту
Основні системні параметри:
Цілі управління (орієнтація на вихід);
Управлінський процес;
Усвідомлення загальних та специфічний функцій управління;
Функціональні комплекси задач управління;
Структура управління.
Управлінський процес сучасний менеджмент розглядає як:
людей, які займаються специфічною управлінською роботою;
певна галузь знань про те, як робити успішними організації;
логічна послідовність управлінських дій по досягненню конкретного усвідомленого результату, яким виступає ціль.
5. Керуюча підсистема системи менеджменту
Менеджер – це керівник чи керуючий, що займає постійну посаду і наділений повноваженнями у прийняття рішень за конкретними видами діяльності фірми, що функціонує в ринкових умовах.
Ціль управлінської праці (УП) – створення умов для досягнення цілей організації, координація і погодження спільної діяльності керівників. Предмет УП – люди, їх трудова діяльність, інформація. Засоби УП - засоби організаційної та обчислювальної техніки, ЕОМ, інформація. Характеристика УП – розумова праця, непрямо продуктивна праця, робота з людьми, інформаційна природа, різноманітність вирішуваних завдань, творчий характер. Продукт УП – керівний вплив, управлінське рішення.
Види розподілу праці менежерів:
Функціональний – виділення функцій, виконання яких закріплюється за певними працівниками апарату управління.
Ієрархічний – розподіл комплексів робіт з реалізації функцій, закріплення їх за певними управлінськими працівниками і формування їх повноважень.
Технологічний – розподіл процесу управління на операції зі збору, передачі, зберігання і перетворення.
Професійний - диференціація управлінських працівників згідно з їх професійною підготовкою.
Кваліфікаційний – розподіл праці за функціями управління і закріплення їх за управлінськими працівниками згідно з кваліфікацією.
Посадовий – розподіл управлінських працівників згідно з їх компетенцією (компетенція – сукупність прав, обов’язків і відповідальності працівників).
За їх функціональною роллю в процесі управління управлінських працівників класифікують:
- керівники – працівники, які очолюють певний колектив, мають повноваження приймати рішення і несуть повну відповідальність за результати роботи;
спеціалісти – аналізують зібрану інформацію і готують варіанти рішень для керівників, керуються наказами, нормативами, кваліфікаційними вимогами, застосовують логічні операції;
службовці – обслуговують діяльність спеціалістів і керівників. Виконують інформаційно – технічні операції.
Для досягнення головної мети організації менеджери повинні забезпечити виконання таких завдань:
постійне скорочення витрат робочого часу на одиницю продукції при збереженні її якості;
встановлення раціональних форм поділу та кооперації праці;
розробка системи оплати праці, яка повинна стимулювати удосконалення методів роботи, підвищення її якості та економію часу;
забезпечення відповідності між роботою та кваліфікацією, схильностями, психологічними та іншими особливостями працівника;
покращення санітарно – гігієнічних умов праці, скорочення питомої ваги важкої та шкідливої праці;
забезпечення фізіологічно достатнього відпочинку;
постійне поширення передових методів праці;
підвищення кваліфікації та культурного рівня працівників тощо.
