Науково –організаційні засади управління

1. Предмет та структура науки управління.

Предмет науки управління визначається як знання, яке уможливлює приводити будь – який об’єкт у відповідність з потребами, законами функціонування і розвитку власного потенціалу, а також теоретична характеристика об’єктивних і суб’єктивних механізмів організації управління цими об’єктами і їх взаємодії і взаємозв’язку із зовнішнім середовищем.

До структури науки управління входять її методологічні засади, зокрема загальна концепція, теорія організації, кібернетика, концепція ідеальної організації, системологія, діалектика, і у відповідністю з оригінальністю об’єкту управління інші наукові знання, які можуть мати методологічний сенс щодо даного об’єкту, в даному часі і просторі.

2. Види управління

В управлінні існують три основні види, відповідно до яких існують особливості управлінської діяльності. Це управління діяльністю різних колективів; управління системами машин, технологічними процесами і взагалі процесами, що відбуваються під час впливу людини на природу; та управління процесами, що відбуваються в живих організмах.

Поділ управління за сферами суспільного життя: управління матеріальним виробництвом, управління духовним виробництвом, управління споживанням, які, в свою чергу, мають складну управлінську структуру.

3. Функції управління

У визначенні менеджменту використано 4 тер-міни - планування, організація, мотивація, конт-роль. Ці чотири поняття утворюють основні функції управління.

Спочатку ми їх стисло охарактеризуємо для того, щоб мати загальне уявлення, про що йти-меться далі.

Планування. Складання плану завжди розгля-дається як початковий етап процесу управління. Воно означає, що хтось повинен вирішити: що, як, коли та ким має бути виконано. Керівництво організації повинно знайти відповіді на такі запи-тання:

Де ми знаходимося в цей час? (Оцінити слаб-кі та сильні сторони організації у сфері фі-нансів, маркетингу, виробництва, трудових ресурсів).

Куди ми хочемо рухатися? (Оцінити можли-вості та загрози в навколишньому середовищі: конкуренція, екологічні умови, постачання, якими повинні бути цілі та як їх досягти).

Як ми збираємося це зробити?

Організація. Як тільки план складений, необхі-дно підготовити та забезпечити його виконання. Наприклад, якщо у вас є план побудови будинку, то організація його виконання передбачає, зокре-ма, підбір та розміщення відповідних робітників, придбання та доставку необхідних для будівницт-ва матеріалів.

Мотивація - це таке регулювання спонукаючих стимулів людини, при яких виникає бажання працювати так, щоб сприяти досягненню цілей організації. Серед німців існує таке прислів'я: «Хто виробляє, той не керує, хто керує, той не виробляє».

Контроль – це таке регулювання організаційної дільності, коли деякі заплановані елементи виконання ставлять у визначені межі. Система контролю перевіряє, де організація перебуває за фактичним рівнем викоання, і де вона повинна бути.

4. Ролі менеджера

Визначенню ролі менеджерів в організації при-діляється значна увага.

Згідно з дослідженням американського вченого Геста керівники нижньої ланки виконують за день у середньому 583 операції різного характеру.

Другий видатний вчений Мінцберг. виділив одну загальну рису керівної роботи - роль ке-рівника. Роль керівника, за його визначенням, є набором правил поведінки, які відповідають конкретній установі чи конкретній посаді. Мінцберг виділив десять ролей, які, на його думку, виконують керівники в різні періоди по-різному.

За його класифікацією ці ролі можна звести до трьох великих категорій: ролі міжособистісного спілкування, інформаційні ролі, ролі з прийнят-тя рішень.

5. Основні вимоги до якостей управлінця

Менеджер повинен володіти такими якостями:

вміння використовувати знання з приводу всього того, що пов’язане з функціонуванням та розвитком ринкової економіки;

політична зрілість – вміння передбачати політичні наслідки рішень;

схильність і можливість шукати і використовувати резерви людського фактору у підприємництві;

вміння ефективно використовувати найновіші досягнення НТП;

пріоритет суспільних інтересів та готовність на певному етапі відмовитись від власних інтересів заради досягнення суспільно значимих цілей;

психологічна освіта;

схильність і бажання керуватись принципами соціальної справедливості;

вміння брати на себе відповідальність;

вміння критикувати з користю для справи і сприймати критичні зауваження;

постійно проявляти ініціативу;

прагнення долати перешкоди, виявляти волю і гнучкість;

логічне мислення;

задля інтересів справи використовувати позицію, протилежну власній позиції;

стресостійкість як засіб захисту від перевантажень за допомогою ефективних методів роботи;

Фредерік Тейлор вважав, що найважливішими рисами керівника є розум, освіта, етнічні знання, чесність, розсудливість, здоровий глузд та міцне здоров’я.

Анрі Файоль визначає необхідні риси керівника наступним чином: а)здатність організовувати, погоджувати, контролювати і передбачати;

б) бути компетентним стосовно спеціальних технічних функцій, характерних для даної організації;

в) високий загальнокультурний рівень;

г) почуття відповідальності за загальні інтереси, наполегливість, сміливість, інтелігентність, розумова культура, енергійність та фізичне здоров’я;

За результатами опитування американських менеджерів, найбільш характерними рисами керівника є: вміння при маневруванні не випускати з уваги важливі елементи, інтуїтивно відчувати найсуттєвіше в кожній справі, здатність до комунікацій, встановлення контактів та зв’язків; вміння виходити з ситуації, зберігаючи рівновагу і спокій; економічне чуття, інтуїція; самоконтроль; здатність пристосовуватись; творчий склад розуму; віра в себе, гнучкість; вміння організовувати інших; бажання підвищувати знання; інформативність.

6. Стадії управлінського циклу

Процес управління, здійснюваний менеджерами, має безупинний, циклічний характер і протікає в просторі і часі. За часом він може тривати від кількох хвилин до кількох місяців, а інколи й років.просторові характеристики процесу управління можуть охоплювати від робочого місця підрозділу організації до галузі в цілому.

Тривалість циклу управління складається з часу на збір, передачу й опрацювання інформації; розробку і прийняття рішення; організації виконання рішення.

Діяльність менеджера за технологією проходження кожного циклу умовно можна поділити на