ФУНКЦІЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Зміст організаційної функції в менеджменті

Делегування, відповідальність та повноваження

Поняття організаційної структури управління виробництвом, фактори, що її визначають

Основні класи організаційних структур управління виробництвом

Типи бюрократичних організаційних структур управління виробництвом, їх особливості, переваги та недоліки

Типи адаптивних організаційних структур управління виробництвом, їх особливості, переваги та недоліки

Принципи формування організаційних структур управління виробництвом

Розвиток організаційних структур управління виробництвом в сучасних умовах господарювання

1. ЗМІСТ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ ФУНКЦІЇ В МЕНЕДЖМЕНТІ

Термін "організації “ в теорії менеджменту є одним з найуживаніших. Він використовується у таких значеннях:

^ як система, і зокрема, як система управління, що розглядається як єдиний організм;*

^ як стадія процесу управління, призначена для створення нової, або реорганізації чи ліквідації діючої системи;

^ як господарюючий суб'єкт тощо.

У широкому розумінні, термін "організація" означає певний порядок, а підвищення рівня організованості — впорядкування. Досягнутий порядок можна визнати повним, якщо в ньому знайшли практичне втілення чотири аспекти впорядкованості, які виходять з того, що визначені:

а) межі системи, тобто встановлено, скільки та які системоутворюючі оди-ниці вона охоплює;

б) змінні, які характеризують одиниці, що утворюють систему;

в) встановленні допустимі співвідношення між можливими кількісними значеннями змінних шляхом накладання обмежень на кожну з них;

г) спосіб дії кожної одиниці і схема їх взаємодії.

Сучасні крупні фірми — це національні та багатонаціональні компанії, які вкладають капітали в різні галузі і мають підприємства в багатьох країнах світу. У складі крупних фірм є десятки наукових лабораторій, складна система матеріально-технічного постачання та збуту, яка охоплює багато агентів, підприємства технічного обслуговування тощо. Для ефективного функціонування таких фірм необхідні, перш за все, досконалі внутрішні зв'язки. Об'єднання різних частин фірми в єдине ціле забезпечується організаційною функцією менеджменту.

Системний підхід у менеджменті розглядає організацію як множину взаємозв'язаних і певним чином упорядкованих компонентів, що забезпе-чує цілісність організації та її стосунки із зовнішнім середовищем.

Поняття "організація" охоплює такі взаємопов'язані елементи:

^ мету, завдання;

^ групування завдань для визначення видів робіт;*

^ групування видів робіт у відповідних підрозділах згідно з метою організації;

^ делегування повноважень, розподіл відповідальності й визначення кількості рівнів в ієрархії управління;

^ створення організаційного клімату, який спонукає працівників активно працювати для досягнення мети організації,

^ проектування системи комунікацій, здатної забезпечити прийняття ефективних рішень, їх контролю та координації;

^ побудова єдиної організаційної системи, що забезпечує внутрішнє узгоджен-ня всіх. елементів організації, адаптацію до змін зовнішнього середовища.

Склад організаційних функцій передбачає три основні фази, кожна з яких, в свою чергу, теж складається з трьох етапів (табл. 7. 1)':

Таблиця7. 1

Фази організаційного процесу

п/п |

Основні фази організаційного процесу |

Функції, що здійснюються в межах кожної фази

/ |

Фаза почину (ініціювання) бере початок від першого задуму організації до стадії реального формування апарату організації |

а) визначення завдань організації: б) визначення способів їх вирішення; в) забезпечення здійснення.

2 |

Фаза облаштування (координації) три-ває від початку формування до поточної діяльності |

а) визначення системи необхідних видів

діяльності; б) визначення складу виконавців; в) забезпечення стимулювання виконавців.

3 |

Фаза розпорядча (адміністрування) здій-снюється у сформованому апараті за ви-значеними напрямами як поточне керів-ництво діяльністю організації |

а) делегування повноважень та обов'язків; б) визначення змісту розпоряджень; в) забезпечення виконання розпоряджень.

Закони організації недостатньо розглядаються при вивченні предмета і змісту теорії організації, хоча дослідження в галузі організації мають пріоритетне зна-чення для обґрунтування розробок у сфері управління. Коротко розглянемо основний закон організації — закон синергії.

Система є такою (а не випадковою сукупністю розрізнених елементів), коли вона організована, тобто є такою сукупністю, у якій визначені місце, значення та зв'язки кожного елемента. Організація ж як система є не просто такою, а відносно відокремленою системою, тобто має необхідний для само-стійного існування набір утворюючих елементів (підсистем, ланок). У добре організованих системах кожний елемент (як частина) необхідний для підтри-мування та функціонування цілого і поза ним (цілим) існувати не може. Іншими словами, частина необхідна для існування цілого, а ціле необхідне для існування частини.

Основний закон організації — закон синергії — полягає у тому, що сума властивостей (потенціалів, енергії, якостей) організованого цілого перевищує "арифметичну" суму властивостей елементів — складників даного цілого.

Ефект синергії виникає за рахунок взаємної співучасті, взаємодії елементів, які знаходяться в межах цілого. Цей закон має різне практичне викорис-тання (наприклад, при формуванні корпоративних стратегій).

У даний час теорія організації перебуває у стадії становлення, але найчастіше (крім закону синергії) згадуються такі закони:

^ закон єдності аналізу-синтезу (процеси спеціалізації, диференціації, з одного боку, доповнюється протилежними процесами інтеграції, універ-салізації, з іншого боку);*

закон пропорційності (необхідність певного співвідношення між час-тинами цілого)',

^ закон композиції (мета діяльності підсистеми одночасно є однією з підцілей діяльності системи);

^ закон самозбереження (кожна реальна фізична чи матеріальна система прагне зберегти себе як, цілісне утворення і економніше витрачати свій ресурс);

^ закон організованості-інформованості (у системі не може бути більше порядку, ніж інформації);

^ закон онтогенезу (кожна організація проходить у своєму розвитку такі фази життєвого циклу: становлення, розквіт, згасання).

Організація як функція менеджменту — це процес створення структу-ри підприємства, яка дає можливість людям ефективно працювати разом для досягнення спільної мети. Отже, попередньою умовою для створення струк-тури підприємства є формування стратегії, а основна мета організаційної функції в менеджменті — забезпечити перехід від стратегії до структури.

Організаційну функцію часто розглядають як процес розподілу обов'язків і координацію зусиль персоналу для забезпечення максимальної продуктив-ності у досягненні наперед визначеної мети діяльності.

Є кілька аспектів організаційної функції:

1) взаємостосунки повноважень, які об'єднують вище керівництво з нижчи-ми рівнями працюючих і забезпечують можливість розподілу та коорди-нації завдань;

2) створення системи управління,