праці сприяє таким змінам в організаційній структурі:
^скорочення кількості управлінських, ланок, особливо у сфері управління виробництвом,
^ скорочення трудомісткості конторських робіт за рахунок їх автома-тизації;
^ заміни деяких форм організаційних структур формами гнучкої орга-нізації, розширення неформальних контактів, особливо по горизонталі;
^ раціоналізації організаційного проектування з використанням обчислю-вальної техніки.
Відомий вчений-психолог Г.В.Щокін пропонує наступну модель вдосконалення організаційних структур і системи управління на підприємстві :
1. Чітке формулювання напрямів розвитку підприємства як вихідного пункту для зміни організаційної структури. На цьому етапі слід викорис-товувати об'єктивні методи оцінки продукції, економічного та фінансо-вого стану підприємства.
2. Визначення цілей і завдань. На цьому етапі здійснюються аналіз та оцінка руху матеріалів під час виробничого процесу, проектується його опти-мальна організація, виділяються конкретні ланки (підрозділи) для реаліза-ції управлінських функцій.
3. Розроблення кола повноважень і відповідальності для кожної виділеної мети та завдань, розподіл цілей та завдань між ланками структури.
4. Оцінка повноважень за рівнем відповідальності, складності вирішуваних проб-лем, рівнем вимог тощо, розроблення механізму мотивації керівних кадрів.
5. Вироблення альтернативних варіантів поєднання централізації та децентралізації. Оцінка та вибір оптимального варіанта.
6. Розробка альтернативних варіантів організаційної структури, оцінка та вибір оптимального варіанта.
7. Вироблення системи економічного управління підприємством, включаючи систему матеріального стимулювання працівників конкретних підрозділів у складі організаційної структури.