Коефіцієнт фінансової стабільності | Ф. 1 (ряд. 380) / Ф. 1 (ряд. 420 + ряд. 480 + ряд. 620 + ряд. 630) |

> 1 | 0,82 | 0,30 | 0,25

Частка власних обігових коштів у всій сумі обігових коштів (коефіцієнт забезпеченості власними коштами) |

(р 380 ф 1 – р080 ф 1) р 260 ф 1 +  ф 1 |

0,1 | -4,84 | -3,80 | -2,83

З наведених розрахунків слідують висновки: чим більше значення коефіцієнта автономії, тим менша залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування. За досліджуваний період він так і не досяг навіть мінімального нормативного значення. Тобто підприємство в більшій мірі з кожним роком все більше і більше залежать від кредиторів і партнерів по бізнесу, в ринкових умовах це є дуже негативним чинником.

Коефіцієнт фінансової залежності - це показник обернений до коефіцієнта автономії; показує, яка сума загальної вартості майна підприємства припадає на 1 грн. власних коштів. Для нього характерна схожа з попереднім показником тенденція. На 2,22 грн загальної вартості майна приходилась 1 грн. власних коштів. У 2007 році цей показник досяг досить загрозливого значення – 4,95 грн.

По підприємству спостерігається негативне значення маневреності власних коштів. У 2005 році він мав значення -1,01 та в послідуючі роки його значення ще більше впало і в 2007 році він досягає рівня –2,92. Тобто рівень необоротних активів перевищив розмір власного капіталу, а отже знижується частка абсолют-но ліквідних активів у власних обігових коштах і знижується свобода фінансо-вого маневру.

Спираючись на рівень коефіцієнта маневреності робочого капіталу видно, що на протязі останніх трьох років ступінь мобільності використання власних коштів підприємством є негативне і з кожним роком ще більше зменшується з -1,01 у 2005 році до -2,92 в 2007 році. Тобто в 2007 році він досяг піку свого від’ємного значення, а це значить, що підприємство дуже погано використовує власні кошти.

Рівень коефіцієнту фінансової стабільності з 0,82 у 2005 році впав до 0,25 в 2007 році. Це свідчить про низький теперішній рівень фінансової стійкості підприємства.

Коефіцієнт співвідношення залученого і власного капіталу поступово зростає на протязі досліджуваного періоду виріс з 1,22 у 2005 році. до 3,95 в 2007р. Це значить що рівень залученого капіталу в загальній структурі капіталу підприємства виріс. А звертаючи увагу на те що ліквідність підприємства, розглянута в попередньому пункті дуже мала, кредитори несуть великий ризик, маючи стосунки з таким партнером.

Коефіцієнт концентрації власного капіталу характеризує можливість підприємства виконати свої зовнішні зобов'язання за рахунок використання власних коштів, незалежність його функціонування від позикових коштів. В його динаміці спостерігається негативна тенденція за три роки він впав на 0,25 пункти. Коефіцієнт концентрації позикового капіталу навпаки зростає, бо він є доповненням до попереднього коефіцієнта - їх сума дорівнює 1 (або 100%). Коефіцієнт характеризує частку позикових коштів у загальній сумі коштів, вкладених у майно підприємства. Тобто частка позикових коштів вкладених у майно підприємства поступово зростає. Це значною мірою знижує його самостійність і незалежність від кредиторів. Підтвердженням цього факту є і поступове зростання співвідношення власного і позикового капіталу.

Значення коефіцієнта заборгованості повинно бути менше 0,5. Також цей коефіцієнт показує частку позичених коштів у всіх коштах підприємства. Отже, за досліджуваний період підприємство в значній мірі забезпечене позиченими коштами із тенденцією до зростання, що є досить негативним показником.

Коефіцієнт інвестування показує, яка частка власних коштів витрачена на необоротні активи, його значення в ідеальному варіанті повинно бути менше 1. Як бачимо, за досліджуваний період розраховане значення даного коефіцієнта є меншим за одиницю

Коефіцієнт забезпеченості власними коштами показує, в якій мірі обігові кошти сформовані за рахунок власних коштів, значення коефіцієнта - > 0,1. За досліджуваний період розраховане значення коефіцієнта не досягає навіть мінімального граничного значення і це означає, що у підприємства обігові кошти сформовані в значній мірі не за рахунок власних коштів.

3.4 Оцінка показників ділової активності підприємства

Як відомо, капітал знаходиться у постійному русі, переходячи з однієї стадії в іншу. Чим швидше кошти підприємства зроблять кругообіг, тим більше продукції отримає та реалізує підприємство при одній і тій же сумі капіталу. Затримка руху коштів на будь-якій стадії призводить до уповільнення оборотності капіталу, потребує додаткового вкладення коштів та може спричинити погіршення фінансового стану підприємства. Досягнутий в результаті прискорення оборотності ефект виражається, передусім, у збільшенні обсягу випуску продукції без додаткового залучення фінансових ресурсів. Крім того, за рахунок прискорення оборотності капіталу відбувається збільшення суми прибутку. Таким чином, здійснюючи господарську діяльність, підприємство повинно намагатися не лише прискорити рух капіталу, але отримувати максимальну його віддачу.

Аналіз показників ділової активності дає змогу оцінити в динаміці оборотність усього власного капіталу, готової продукції, дебіторської та кредиторської заборгованості. Показники ділової активності — це, перш за все, показники ефективності використання фінансових ресурсів підприємства, що автоматично відносить їх до системи показників економічної ефективності. Визначені показники ділової активності наведемо в таблиці 3.12

Таблиця 3.12 - Розрахунок показників ділової активності.

№ | Назва показника | 2005рік | 2006 рік | Відносне відхилення 2006р. від 2005р, % | 2007рік | Відносне відхилення 2007р. від 2006р.,%

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7

1 | Сума продажу продукції (робіт, послуг), т. грн. | 78,20