Рис. 2.1 - Схема оцінки фінансової ефективності проекту

Фінансовий аналіз передбачає вирішення таких завдань:

1) оцінити фінансовий стан і фінансові результати підприємства «без проекту» і «з проектом»;

2) оцінити потребу у фінансуванні проекту й забезпечити коор-динацію використання фінансових ресурсів у часі;

3) визначити достатність економічних стимулів для потенційних інвесторів;

4) оцінити, оптимізувати й зіставити витрати та вигоди проекту в кількісному вимірі.

Фінансовий аналіз використовує різні методи, які дають змогу структурувати й ідентифікувати взаємозв’язки між основними показниками. Можна виокремити три основні типи моделей, що застосовуються у фінансовому аналізі: дескриптивні, нормативні та предикативні.

Дескриптивні моделі застосовуються для оцінки фінансового стану фірми. До них належать: побудова системи звітних балансів, подання фінансової звітності в різних аналітичних аспектах, аналіз звітності, система аналітичних коефіцієнтів тощо. Усі ці моделі засновані на використанні інформації бухгалтерської звітності.

Нормативні моделі дають змогу порівняти фактичні результати діяльності фірм з очікуваними, розрахованими за бюджетом. Вони здебільшого використовуються у фінансовому менеджменті.

У проектному аналізі, що має справу не стільки з теперішнім, скільки з уявлюваним майбутнім, використовуються предикативні моделі, які мають прогностичний характер і дають змогу перед-бачати майбутні грошові потоки, фінансовий стан і результати.

На цих моделях засноване фінансове проектування — логічне завершення проектного аналізу.

Методи фінансового аналізу стосовно ринку цінних паперів і фінансових інвестицій істотно відрізняються від методів фінансового аналізу як частини проектного. Наприклад, фінансовий аналіз як складову фінансового менеджменту, що займається ана-лізом фінансових інвестицій, заведено ділити на фундаментальний і технічний. Оскільки проектний аналіз застосовується до реальних інвестицій, у цьому підручнику методи фундаментального й технічного фінансового аналізу інвестицій не розглядаються.

Потреба у фінансовому аналізі викликана такими основними причинами:

- тільки фінансова оцінка дає змогу через зведення воєдино у вартістній формі всіх проектних витрат і вигод створити реальну можливість для вибору найефективнішого варіанту з наявних інвестиційних альтернатив;

- у процесі такого аналізу розробляється найефективніша схема фінансування реалізації конкретного проекту (з урахуванням чинної системи оподаткування й можливих пільг, джерел і обставин фінансування та ін.);

- у процесі підготовки та здійснення попередніх розрахунків для фінансового аналізу відбуваються ідентифікація й вартісне вираження всіх видів змінних

(факторів) проекту, що готує базу для аналізу чутливості;

- створюються можливості для прогнозування майбутнього фінансового стану підприємства, що реалізує проект, на основі розроблення стандартних форм зовнішньої фінансової звітності, що, у свою чергу, дасть змогу відобразити роль проекту у створенні нових інвестиційних можливостей для розширення підприємства (ре інвестицій) або в зростанні доходів його власників (акціонерів);

- розроблення прогнозних стандартних форм бухгалтерської звітності за проектом (у тому разі, коли йдеться про підприємство, яке створене для реалізації проекту) дає змогу проводити зовнішній аудит процесу його здійснення, що є особливо важливим для сторонніх інвесторів;

- підготовка всього комплексу інформації для проведення фінансових розрахунків (зокрема, виробничих витрат постійного й змінного характеру) дає можливість проводити в майбутньому внутрішній аудит на основі зіставлення планових і звітних даних для прийняття оперативних управлінських рішень, щоб зменшити негативний вплив змін, що мали місце у внутрішньому або зовнішньому середовищі проекту.

Для прийняття довгострокового інвестиційного рішення оцінки тільки проектних вигод і витрат замало — потрібна прогнозна фінансова (бухгалтерська) звітність, що передбачає розширення інформаційної бази для комплексного фінансового аналізу ефективності проекту.

У процесі здійснення фінансового аналізу відбувається поєднання інформації суто проектного характеру й даних зі стандартних форм бухгалтерської звітності.

При цьому варто мати на увазі різний підхід розробників і бух-галтерів до оцінки інвестиційних проектів. Для бухгалтера не існує категорій проектної діяльності або діяльності з проекту: для нього прийняті поняття господарської, виробничо-господарської й фінансово-господарської діяльності. Проектувальник дивиться вперед, у майбутнє, а діяльність бухгалтера пов’язана з фактами господарської діяльності, що мали місце в минулому й відображені у відповідній документації.

Для створення повної картини необхідно доповнити прогнозні розрахунки ефективності проекту відповідними бухгалтерськими документами, але не звітними, а прогнозними. На основі цих документів можна розрахувати сукупність фінансових коефіцієнтів — показників, що широко використовуються у практиці аналітичних фінансових розрахунків для комплексної характерис-тики стану справ на підприємстві. Необхідність такого підходу до фінансової оцінки ефективності проекту пояснюється також тим, що потенційні інвестори потребують звичних для них показ-ників, що спираються на так звану публічну фінансову звітність. Головна риса всіх цих фінансових розрахунків — їхня перспективність, спрямованість у майбутнє, прогнозний характер.

У реальному житті ми стикаємося з проектами модернізації, розширення підприємств, тобто з такими, що здійснюються на базі вже діючих підприємств. У цих випадках в інвесторів поряд з бажанням дізнатися про майбутню ефективність власне проекту виникає природна потреба впевнитися в надійності (платоспроможності) такого підприємства. Тоді, на додаток до прогнозних розрахунків за проектом, необхідно використати повну фінансову звітність про результати діяльності підприємства за минулий період. Для багатьох фінансових структур саме ця «історія», описана в бухгалтерських документах, що підтверджені аудиторами, може слугувати додатковим стимулом укладання коштів у потен-ціально ефективний проект, що реалізується на підприємстві.

Аналізом фінансового стану займаються не тільки керівники і відповідні служби підприємства, але і його засновники, інвестори з метою вивчення ефективності використання ресурсів, банки для оцінки умов кредитування і визначення ступеня ризику, постачальники для своєчасного одержання платежів, податкові інспекції для виконання плану надходження коштів у бюджет .Відповідно до цього аналіз поділяється на внутрішній і зовнішній.

Внутрішній аналіз - проводиться службами підприємства і його результати використовуються для планування, контролю