Технічний та організаційний розвиток розглядаються як напрями єдиного процесу, де технічний розвиток є визначальним та безпосереднім чинником зростання ефективності виробництва – він визначає динамічну основу розвитку підприємства, а організаційний розвиток забезпечує реалізацію створених технічно-потенційних можливостей інтенсифікації виробничо-трудових процесів, тобто веде до зміни форми процесу розвитку.

Технічний розвиток виробництва відбиває процес формування та вдосконалення техніко-технологічної бази підприємств і має бути постійно зорієнтованою на кінцеві результати його виробничо-господарської, комерційної чи іншої діяльності.

Організаційний розвиток – це узагальнена характеристика процесу використання організаційних факторів розвитку та підвищення ефективності виробництва та управління, він визначається у вдосконаленні існуючих та застосуванні нових методів і форм організації виробництва, праці та елементів господарського механізму.

Наукова обгрунтованість планів організаційно-технічного розвитку в значній мірі залежить від реальної оцінки техніко-економічного рівня виробництва.

Техніко-економічний рівень виробництва – це комплексна характеристика міри розвитку виробничої системи, прогресивності всіх елементів виробничого процесу і здатність до виконання виробництвом певних народногосподарських завдань.

Основними показниками організаційно-технічного рівня виробництва є: випуск продукції на експорт, її відсоток у загальному обсязі виробництва, рівень спеціалізації виробництва, рівень кооперування виробництва, ритмічність виробництва, механізовані потокові лінії, автоматичні потокові лінії, кількість робітників, зайнятих механізованою працею в основному та допоміжному виробництві, загальна кількість робітників в основному та допоміжному виробництві, рівень механізації та автоматизації праці, вартість машин та устаткування, вартість основних виробничих засобів, технічна озброєність праці, фондоозброєність праці, енергоозброєність праці, середній термін експлуатації машин та устаткування.

Планування заходів організаційно-технічного характеру – важливий напрям управлінської діяльності керівників вищої ланки управління підприємством. Результати планування не підлягають оприлюдненню та обговоренню в трудовому колективі.

3.2 Порядок формування програми освоєння нових видів продукції (робіт, послуг)

Концепція життєвого циклу товару свідчить про те, що ринок і споживач постійно очікують нової продукції. Підприємство зацікав-лене в постійному освоєнні продукції, оскільки це дозволяє:

- розширити сферу збуту;

- збільшити прибуток;

- зменшити залежність від реалізації традиційної продукції;

- підвищити рівень використання виробничих ресурсів, зменшити від-ходи виробництва;

- ефективно використовувати існуючі системи товаропросування.

Однак проведені дослідження показують, що рівень невдач при освоєнні нової продукції (послуг) складає 35%. Невдачі мають місце тоді, коли підприємство не компенсує свої витрати на виробництво і маркетинг нової продукції (послуг) і несе фінансові збитки. Невда-ча має місце і тоді, коли рівень прибутковості продукції (послуг) є меншим за заплановану величину.

Процес планування освоєння нової продукції (послуг) включає декілька взаємопов'язаних етапів: генерація ідей; добір (фільтрація) ідей; розробка концепції; перевірка концепції; економічний аналіз; розробка товару; пробний маркетинг; комерційна реалізація.

Генерація ідей — це своєрідний пошук можливостей створення товару ринкової новизни. Ідея створення нових видів продукції вини-кає в конструкторських бюро, в результаті опитування і скарг спожи-вачів, спостереження за товарами на ярмарках та виставках, завдяки пропозиціям торговельних організацій, продукції конкурентів тощо. Серед методів генерації ідей найбільш поширеними є: метод «Дельфі» (мозкової атаки), аналіз і оцінка існуючої продукції, опитування.

Добір (фільтрація) ідей — процес вибору і обґрунтування тих ідей з випуску нових видів продукції, які реально можна реалізува-ти з вигодою для товаровиробника. Новий товар повинен відповіда-ти наступним вимогам: забезпечувати потенційний прибуток, бути конкурентоспроможним, мати значний життєвий цикл, відповідати виробничим можливостям товаровиробника, бути простим у вироб-ництві, забезпеченим трудовими і матеріальними ресурсами, досту-пним споживачеві.

Розробка концепції передбачає вихід нового товару на ринок. Прогнозуються величина виробництва і продажу товару, прибуток в розрахунку на декілька років, очікувана ціна, географія реалізації та витрати на виготовлення.

Перевірка концепції забезпечується прогнозуванням зміни пове-дінки покупця даного товару і можливого виділення переваг товару перед іншими.

Економічний аналіз прийнятих ідей базується на вивченні прогнозів попиту, витрат, конкуренції, інвестицій, прибутку. При цьому враховується, що для створення товару ринкової новизни необхідні такі передумови: інформація про ймовірність успіху ідей; обгрунтованість експериментальних витрат і необхідних капіталь-них вкладень в організацію нового виробництва; врахування можливих труднощів в освоєнні нового товару; прогноз ринку збуту та можливої конкуренції; передбачення ціни на товар і витрат на рекламу.

Економічний аналіз дозволяє своєчасно запобігти випуску мало-ефективної продукції (послуг), визначити оптимальний обсяг вироб-ництва і збуту.

Процес розробки товару пов'язаний з прийняттям рішень про функції та конструкцію товару, упаковку, відповідність ціни і корис-ності тощо. В процесі розробки нових видів продукції можна вико-ристовувати елементи функціонально-вартісного аналізу. У процесі конструювання продукції визначають види та якість матеріалів, тип виробництва, рівень використання виробничих потужностей, час від розроблення до потенційного використання.

Пробний маркетинг проводиться з метою вивчення поведінки ринку до початку масового випуску і реалізації товару. Визначається час і місце опробування продукції в реальних умовах. При цьому ви-користовується метод спостереження за поведінкою споживачів, ре-акцією конкурентів та збутових організацій. В процесі проведення пробного маркетингу важливо визначитися з характеристикою ін-формації, отриманої в результаті спостереження: обсяги реалізації, типи споживачів, темпи покупок, частка на ринку, вплив нової про-дукції на традиційну продукцію підприємства, сильні і слабкі сторо-ни товару, доцільність внесення змін в товар тощо.

Комерційна реалізація передбачає врахування таких факторів, як швидкість визнання товару споживачами, виробничі можливості, термін досягнення прибутковості. Цей етап відповідає стадії впрова-дження життєвого циклу продукції і включає реалізацію всього пла-ну маркетингу та серійного виробництва. Він вимагає значних вит-рат і швидкого прийняття управлінських рішень.

Отже, створення нової продукції — процес складний, який вимагає значних витрат, але без нього неможливе успішне функціонування підприємства.