У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





тис.грн.

3. Період окупності | Позначення дивитися за текстом

4. Чиста теперішня вартість (чистий дисконтований дохід)

Продовження таблиці 3.1

1 | 2 | 3 | 4

5. Індекс прибут-ковості (рентабельності)

6. Внутрішня ставка доходу (внутрішня норма доходу)

Порівняння інвестиційних проектів та вибір оптимального здійс-нюються з допомогою наступних методів:

метод періоду окупності (пейбек період), PP; метод чистої теперішньої вартості (чистого дисконтованого доходу), NPV; метод індексу прибутковості (рентабельності), IP; метод внутрішньої ставки доходу (внутрішньої норми доходу), IRR.

- інші показники і критерії, які відображають інтереси учасників і особливості заходу.

Суть методу оцінки інвестицій за періодом окупності полягає у визначенні такого терміну, який необхідний для відшкодування суми початкових інвестицій, тобто він передбачає розрахунок такого період, за який кумулятивна сума (сума з наростаючим підсумком) грошових надходжень зрівнюється з сумою початкових інвестицій.

У випадку, коли величини грошових надходжень однакові кожного року, термін окупності визначається за формулою:

(3.1)

де ІС – початок інвестицій;

Рк – грошові надходження.

Коли грошові надходження щорічно змінюються, щоб знайти період окупності необхідно:

1) знайти кумулятивну суму грошових надходжень за ціле число періодів, при якій така сума близька до величини інвестицій, але не перевищує її ();

2) визначити, яка частина суми інвестицій ще не окупилася;

3) поділити цей залишок на величину надходжень в наступному цілому періоді та сумувати з цілим числом років.

Суть методу оцінки інвестицій за чистою теперішньою вартістю (NRV) зводиться до розрахунку чистої теперішньої вартості як різниці між теперішньою вартістю майбутніх надходжень і теперішньою вартістю вкладень у проект.

При разовій інвестиції NRV розраховується за формулою:

(3.2)

де Рк – грошові надходження від проекту, тис. грн.;

ІС – початкові інвестиції, тис. грн.;

r – дисконтна ставка, яка враховує ризик інвестиційного проекту. Дисконтна ставка – це відсоткова ставка, яка застосовується до майбутніх платежів, щоб врахувати ризик і непевність, пов’язані з фактором часу. Чим вищий ризик, тим вища ставка дисконту. Це пояснюється тим, що готовність інвестора іти на ризик виправдана тільки тоді, коли він очікує підвищену віддачу від його інвестицій3.

Існують два методи встановлення дисконтної ставки:

МОКА – модель оцінки капітальних активів (CAPM); кумулятивної побудови.

За методом МОКА ставка дисконту – це сума безризикової ставки та премії за ризик, тобто | 5 | :

r = rбр + (rср - rбр ), (3.3)

де rбр - безризикова ставка.

У зарубіжній практиці як безризикову ставку використовують відсоткову ставку довгострокових державних облігацій (у США – 30-річної давності, які приносять щорічний прибуток – 4 – 5% річних).

rср - середньоринкова ставка доходів;

(rср - rбр ) – ринкова премія;

–коефіцієнт, який показує співвідношення міх зміною доходу на акцію підприємства і зміною середнього доходу акцій на ринку цінних паперів. Даний коефіцієнт характеризує міру ризику вкладень в акції підприємства.

В Україні поки що такої інформації недостатньо і в цьому обмеженість застосування формули 3.3.

Для розрахунку ставки дисконту в Україні застосовують метод кумулятивної побудови, тобто ставка дисконту розбивається на 9 частин:

1. Безризикова базова ставка – в умовах України визначається середньою ставкою депозитів у ВКВ найнадійніших вітчизняних банків.

2. Компенсація ризику зміни базової ставки – ризик зниження українськими банками відсотків на депозитні вклади існує і повинен враховуватися.

3. Компенсація відмінностей в ліквідності вкладень.

4. Компенсація різниці в умовах вкладень – термін вкладень коштів в нерухомість більший ніж банківських вкладень, що підвищує ризик.

5. Компенсація специфічних ризиків, пов’язаних з галуззю.

6. Компенсація специфічних ризиків, які відносяться до даного об’єкта.

7. Компенсація за розміщення.

8. Компенсація необхідності в компетентному управлінні.

9. Компенсація очікуваної інфляції.

Дисконтна ставка за методом кумулятивної побудови розраховується на підставі знань та досвіду оцінювача.

Якщо проектом передбачена не разова інвестиція, а послідовне інвестування фінансових ресурсів протягом декількох років, то чиста теперішня вартість розраховується за формулою:

(3.4)

де m – кількість років, на які передбачено інвестування проекту.

ІСj – інвестиція у j-ому періоді.

NRV схваленого проекту повинна дорівнювати 0, або мати позитивне значення (NRV>0), а значення чистої теперішньої вартості відхиленого проекту – негативне (NRV<0).

Індекс прибутковості або індекс рентабельності (РІ) – це метод, який порівнює теперішню вартість майбутніх грошових потоків з початковими інвестиціями, тобто це відношення теперішньої вартості до інвестицій.

Якщо інвестиції разові, цей показник розраховується за формулою:

(3.5)

Якщо інвестиції не разові, а являють собою певний потік протягом декількох років, то

(3.6)

Згідно цієї методики, проект з більшим РІ, ніж одиниця приймається, а проект є РІ меншим одиниці, відхиляється.

Під внутрішньою ставкою доходу розуміють ставку дисконтування, використання якої забезпечить рівність теперішньої вартості очікуваних грошових надходжень і теперішньої вартості очікуваних видатків. Тобто, при нарахуванні на суму інвестицій відсотків за ставкою рівною внутрішній ставці доходу, буде забезпечено отримання розподіленого в часі прибутку.

Внутрішня ставка доходу розраховується за формулою:

(3.7)

де r1 – значення ставки дисконту, при якому f(r1) < 0;

r2 – значення ставки дисконту, при якому f(r2) < 0.

Оцінка проекту за внутрішньою ставкою доходу зводиться до визначення максимальної ціни залучення інвестицій, при якій проект буде не збитковий.

Усі методи мають свої недоліки і переваги, тому для оцінки проекту бажано використовувати одночасно декілька показників.

При складанні даного розділу плану необхідно враховувати, що технічний та організаційний розвиток — напрямки єдиного проце-су, в якому технічний розвиток виступає визначальним чинником зростання ефективності виробництва. Він визначає динамічну осно-ву розвитку підприємства. Організаційний розвиток забезпечує реа-лізацію створених потенційних можливостей виробничо-трудових процесів і веде до зміни форми процесу розвитку. Впровадження нової техніки і технології призводить до зниження трудомісткості виготовлення одиниці продукції, а удосконалення організації вироб-ництва, праці,


Сторінки: 1 2 3 4 5