Зміст
приємство яє запасні частини для землеобробної техніки, навозоприбиральних транспортерів, бурякоприбиральної техніки, устаткування кліткового розміщення птиці, устаткуання для тваринних ферм.
Виробництво ВАТ “Сумсільмаш” характеризується сезонністю. Це показує рисунок 1.1. (дані взяті з щоквартального звіту підприємства за січень-грудень 2000 року).
Рис. 1.1 Помісячне виробництво продукції в 2000 році, тис. грн.
Як бачимо, максимальний обсяг виробництва приходиться на червень і складає 610,2 тис. грн. Це пов’язане з сезонністю самого сільського господарства. Тобто інтенсивні роботи по підготовці до збирання врожаю йдуть саме в цей період.
Логічним є й те, що найтихішим, з точки зору споживання продукції підприємства, місяцем є січень (12,6 тис. грн.). В цей період у споживачів підприємства не має особливої потреби в його продукції у зв’язку із невикористанням сільськогосподарської техніки. Цей час ВАТ “Сумсільмаш” використовує для поліпшення технічного стану не завантажених основних фондів і технологічних ліній підприємства.
Такий режим роботи підприємства створює деякі труднощі для стратегічного планування.
1.2 Цілі та задачі функціонування
У поточний час основною метою діяльності будь-якого суб'єкта, що господарює, є одержання прибутку. Але більшість підприємств вирішують проблему простого виживання і подальшого існування на ринку. У той же час тактичне планування, не говорячи вже про стратегічне, або слабке, або узагалі відсутнє. Це тягне за собою слабку конкурентноздатність підприємства.
Місія підприємства ВАТ “Сумсішльмаш” – виробництво якісної сільськогосподарської техніки і продаж її споживачам. Для досягнення цієї місії підприємству необхідно досягати ряду цілей:
Підвищення рентабельності виробництва;
Вступ
Актуальність теми. В сучасних умовах одним із пріоритетних напрямків української економіки являється розробка основних теоретичних та методологічних позицій по застосуванню менеджменту в нашій практиці. Це не механічний процес перенесення досвіду промислових фірм Заходу, а творчий пошук нових рішень.
Яким би прогресивним і передовим не був закордонний досвід, цінність його полягає не стільки в тому, щоб служити зразком для наслідування, а й основним чином для того, щоб бути ключем для аналізу власного досвіду та практики, вміти в них розібратися, отримати матеріал для порівнянь та співставлень.
На даний момент в усій вітчизняній промисловості і, зокрема в машинобудівній галузі, склалась така ситуація що більшість підприємств знаходяться в дуже скрутному економічному становищі, що викликане багатьма як суб'єктивними так і об'єктивними факторами. Серед них - невідповідність структури управління підприємств, які були створені в умовах загальносоюзної командно-адміністративної економіки, сучасним вимогам ринкової економіки, яка активно розвивається в Україні після оголошення її незалежності.
Одна з найважливіших задач по виведенню підприємств з кризової ситуації - вибір такої оптимальної організаційної структури, яка б найкраще відповідала цілям і задачам підприємства, а також діючим на нього внутрішнім і зовнішнім факторам з існуючих і очікуваних умовах функціонування підприємства.
Задача з пошуку оптимальної організаційної структури є досить складною для вирішення у силу великих розмірів вітчизняних машинобудівних підприємств, наявності великої області можливих проблем, повязаних зі структурою, а також відсутності єдиної універсальної методології їх вирішення.
Параметри організаційної структури здійснюють суттєвий вплив на ефективність функціонування всієї системи управління, необгрунтоване завищення кількості управлінських робітників знижує економічність роботи апарату управління, відсутність чіткого розмежування функцій між структурними підрозділами може привести до паралелізму і дублювання роботи його окремих ланок. Надлишкова кількість рівнів збільшує тривалість циклів проходження управлінської інформації і знижує оперативність прийняття управлінських рішень.
Основна мета даної роботи полягає в проведенні аналізу наявної організаційної структури управління ТзОВ "ІНСТРОЙ", виявленні її недоліків та особливостей, а також у виробленні пропозицій по удосконаленню організаційної структури управління даного підприємства.
В рамках даної мети в дипломній роботі буде розглянуто часткові цілі дослідження:
ознайомлення з теоретичними аспектами формування організаційної структури управління підприємством;
аналіз компонентів організаційної структури управління ТЗОВ "ІНСТРОЙ";
оцінка персоналу управління на основі застосування системи балів;
економічна оцінка структури управління;
розробка заходів та пропозицій щодо удосконалення організаційної структури управління ТзОВ "Інстрой"
Предметом дослідження є теоретико-методологічні і прикладні проблеми формування організаційних структур підприємства.
Об'єктом дослідження є організаційна структура ТзОВ "Інстрой".
Теоретичною та методологічною основою дипломної роботи є основні положення і висновки, сформульовані в наукових фундаментальних працях українських і закордонних економістів та управлінців.
Інформативною основою дослідження є праці українських і закордонних фахівців в галузі менеджменту, матеріали наукових конференцій,
періодичної преси.
Практична цінність роботи полягає в тому, що отримані результати досліджень, висновки і пропозиції можуть лягти в основу прийняття рішень що сприятимуть підвищенню ефективності організаційної структури ТЗОВ "Інстрой".
1 Теоретичні основи формування організаційної структури
підприємства
1.1 Поняття організації взаємодії як функції менеджменту
Організація взаємодії - це вид управлінської діяльності, який відображає процес створення структури управління організацією (підприємством). Вона має два аспекти:
поділ організації на підрозділи у відповідності до цілей і стратегії;
установлення взаємовідносин повноважень, які зв'язують.вищі рівні з нижчими і забезпечують можливість розподілу і координації завдань.
Спочатку розглянемо взаємовідносини повноважень, що вимагає виявлення сутності делегування. Делегування повноважень є основним процесом, з допомогою якого керівництво встановлює формальні взаємовідносини людей (працівників) в організації. Делегування - є передачею завдань і повноважень особі, яка приймає на себе відповідальність за їх виконання. Класик менеджменту Мері Паркер Фоллт вказувала, що делегування - це спосіб добитися виконання роботи іншими людьми. З іншого боку делегування - це акт, який перетворює людину в керівника.
В свою чергу, відповідальність - це обов'язок виконувати поставлені завдання і забезпечувати їх задовільне розв'язання. Відповідальність не може делегуватись [6]. Врешті-решт відповідає менеджер, який делегує повноваження. Наприклад, начальник дільниці делегує бригадиру повноваження управління процесом складання газових лічильників. Але відповідати за результати буде сам менеджер, оскільки навіть у великих організаціях,