Зміст ст.

Вступ…………………………………………………………………………………3

1. Підприємництво в Україні……………………………………………………....5

1.1Стан і проблеми підприємництва в Україні…….……………………………7

2.Напрямки розвитку підприємництва…………………………………………..11

2.1Теоретико методологічні основи інвестування розвитку підприємства…..11

2.2 Державні закупівлі ……………………………………………………….….18

2.3 Мале кредитування ……………………………………………………….....23

2.4

2.5

3.Пропозиції

Висновок

Вступ

Забезпечення стійкого зростання вітчизняної економіки є одним із пріоритетних завдань сьогодення .Його вирішення можливе за умови формування конкурентоспроможних підприємницьких структур, здатних зайняти своє місце у глобалізованому, складному динамічному і взаємопов’язаному економічному просторі. Для цього вони повинні бути здатними формувати вагомі та стійкі конкурентні переваги,завойовувати прихильність споживачів чутливістю до їхніх потребі пропонуючи кращі способи їх задоволення,ніж конкуренти.

Одним із першочергових завдань на шляху реалізації сучасної моделі економічного зростання держави проголошено розвиток національного розвитку зі збалансуванням його внутрішньої і зовнішньої складових за умови випереджального зростання внутрішнього споживання .Провідна роль у забезпеченні розвитку національного ринку належить суб’єктам пропозиції,тобто підприємцям.

Значимість підприємництва як провідного стратегічного ресурсу, внутрішнього джерела економічного розвитку і забезпечення добробуту населення підтверджена досвідом провідних промислово розвинених країн.

Метою курсової роботи є визначення пріоритетних напрямків розвитку підприємництва,проаналізувавши його стан і проблеми.

Об’єктом дослідження є підприємницьке середовище і підприємництво в цілому.

Предметом дослідження курсової роботи є мале і середнє підприємництво.

Теоретичне значення та прикладна цінність результатів курсової роботи полягають у вивченні проблем сучасного підприємництво та визначення найбільш оптимальних і ефективних напрямків розвитку підприємництва в Україні.

1 Підприємництво в Україні

1.1Стан і проблеми підприємництва в Україні

Сучасне підприємництво не може ототожнювати ні з наукою, ні з творчістю-це особлива діяльність, певний стиль поведінки і думок, складовими якого є ініціатива, нетрадиційність, ризик тощо. Головними соціально-економічними елементами підприємництва є ініціатива,самостійна діяльність громадян та їх об’єднань, спрямована на одержання прибутку і здійснювала на свій ризик і під майнову відповідальність у межах, обумовлених організаційно-правовими формами підприємств. Істотним методологічним підходом є визначення підприємства як важливої багатогранної функції в економіці. В основі підприємницької діяльності лежать обов’язкові умови і вимоги, серед яких необхідно відзначити вільний вибір напрямків і методів роботи, самостійність й прийнятті рішень, а також відповідальність за прийняті рішення, а також відповідальність за прийняті рішення, їхні наслідки та відповідні ризики.

Особливості формування підприємництва в Україні обумовлюються характером перехідного періоду. Перехідний період в економіці будь-якої країни характеризується нестабільністю, альтернативністю, суттєвим впливом неекономічних чинників. В Україні на цьому етапі виявляється значний потенціал розвитку підприємництва: наявність висококваліфікованих фахівців,значна кількість вільної робочої сили, надзвичайно гостра потреба в нових ідеях і підходах до виходу з економічної кризи, необхідність у розробці і впровадженні новацій.

Оскільки модель підприємництва є підсистемою загальної моделі національної економіки, то параметри національної моделі українського підприємництва будуть, насамперед, визначитися параметрами обраної моделі економіки. Іншими словами, обрана Україною модель змішаної економіки і соціально орієнтованого ринку буде визначати особливості моделі українського підприємництва. Але це будуть саме особливості, а не принципова відмінність. Крім того, при розгляді сьогодення і майбутнього вітчизняного підприємництва, етапів його розвитку і хвороб росту ,необхідно враховувати недавнє минуле України і специфіку її сучасної соціально-економічної ситуації.

Характерною рисою національного підприємництва є не тільки економічний, але й неекономічний ризик, який межує з постійною загрозою втратити все. Це пов’язано з тим, що, незважаючи на законодавчо проголошений захист приватної власності, дотепер так і не створено реального захисту від не правових зазіхань як з боку державних органів, так і з боку кримінальних структур. Тому в існуючих умовах підприємцями прагнуть стати не тільки ті, хто схильний до підприємницької діяльності, скільки ті, чиїм полем діяльності є кримінально-економічне середовище. Не працює в Україні і принцип поділу економічної і політичної влади, на якому базується класичне ринкове підприємство. Широко розповсюджений в Україні тип номенклатурного підприємця ґрунтується на прямому схрещенні економічної і політичної влади. У цьому випадку багатство стає функцією влади. А коли багатство стає функцією влади, то умовою його зростання є безконтрольна влада. Відсутні в Україні і відповідні правові традиції, повага до законів, що безпосередньо пов’язано зі станом права. Право повинне обмежувати силу, стримувати її вторгнення в громадські відносини, бути гарантом чесних економічних відносин, стимулювати ініціативу і високопродуктивну працю підприємця.

Таким чином, перехід від економіки перерозподілу до економіки зростання може відбутися тільки в правовій державі. При цьому особливе значення повинне приділятися формуванню малого підприємництва через його специфічну і фундаментальну роль як у сталій ринковій, так і в перехідній економіці.

Мале та середнє підприємництво як самостійний і невід’ємний елемент ринкової економіки істотно впливає на структурну перебудову економіки країни, підвищує загальні обсяги виробництва і роздрібного товарообігу, сприяє раціональному використанню всіх ресурсів, створює сприятливе середовище для розвитку конкуренції й усунення монополізму забезпечує дійові стимули до інноваційних процесів і високоефективної праці. За рахунок мобільності, гнучкості інноваційного підходу малі підприємництва здатні швидко пристосуватися до змін споживчого попиту,знайти свою ринкову ціну, оперативно здійснити виробництво нової продукції малими партіями. Вони мають невисокі експлуатаційні витрати, створюють раціональну структуру організації й управління, здійснюють постійний пошук нетрадиційних рішень і нових способів дій.

У той же час основними цілями економічної політики України, як і раніше, залишається досягнення економічного зростання і повної зайнятості, підвищення життєвого рівня більшості населення, підтримка курсу національної валюти, зовнішньоекономічна рівновага тощо. Досягнення цих цілей значною мірою пов’язане зі станом справ і перспективами розвитку малого підприємництва.

Суть і значення малого підприємництва полягає у тому, що він є провідним сектором ринкової економіки, основою дрібнотоварного виробництва; визначає темпи