обсягу валових доходів і прибутку, що досягається нарощуванням масштабів виробництва, поліпшенням якісних параметрів готової продукції, покращення збутової політики тощо. При цьому доцільно звернути увагу на якість зростання, яка відображає ступінь втілення ресурсів у результати діяльності, а також структуру ресурсів і способи їх комбінування, і залежить від якості управління на всіх рівнях управлінської ієрархії.
Розвиток як поліпшення розглядається здебільшого у соціальному контексті. На макрорівні це означає забезпечення кращих можливостей задоволення потреб суспільства у поліпшенні якості свого життя. На макрорівні – це утвердження політики рівних можливостей для усіх учасників підприємницької структури, що сприяє зміцненню їх лояльності, підвищення рівня згуртованості, мотивує до реалізації власних здібностей тощо.
Під стратегією розвитку підприємства розуміється довгострокова модель його діяльності, яка розробляється для досягнення стратегічних цілей на основі систематичних, обґрунтованих якісних змін у бізнес-системі, що сприяє удосконаленню здійснюваних бізнес-процесів, забезпечує нарощування підприємством конкурентних переваг і зміцнення ринкових позицій. Можна стверджувати, що управління їх розвитком здійснюється для збільшення потенціалу зростання, що, у свою чергу. Забезпечує поліпшення характеристик існування соціальної компоненти системи, завдяки чому накопичується потенціал для нових якісних змін.
Зазвичай, характеризуючи розвиток підприємницьких структур у часі й просторі, коментують цей процес у розрізі їх життєвого циклу, найчастіше виділяючи такі стадії(етапи), як народження, юність, зростання, зрілість, занепад. Тривалість життєвого циклу залежить від різних чинників, врахованих чи недостатньо врахованих у ході стратегічного прогнозування, організаційного проектування й управління реалізацією стратегії. На кожній стадії перед підприємством постають специфічні проблеми, які характеризуються деякими науковцями, зокрема Л.Грейнером, як «кризи управління, породжені зростанням», що значно ускладнює реалізацію стратегічних цілей. Як зазначає В.Винокуров, «криза управління виникає тоді, коли система управління не в змозі розпізнавати, правильно оцінювати ситуації й розробляти та здійснювати ефективні рішення».Так, прагнення до прискореного зростання на етапі юності може спричинити однобокий розвиток органів, втрату можливості розвивати інші напрями діяльності. Акцентування уваги здебільшого на підтриманні іміджу компанії як виробника унікальної продукції на етапі зрілості може спричинити втрату конкурентних переваг внаслідок активних дій конкурентів тощо.
Як зазначає Л. Мельник, для забезпечення ефекту синергії соціально економічний системі мають бути притаманні певні властивості: Чутливість, когерентність; коеволюція, взаємодоповнюваність, взаємозалежність і взаємовигідність. На мій погляд, вони досягаються і через стратегічні рішення у сфері інвестиційної діяльності, зокрема шляхом спрямування інвестицій у розвиток тієї складової бізнес-системи, без якої синергетичний ефект не може зростати. Переносячи зазначені вище властивості системи у контекст підприємства, акцентуємо на тих із них, які можуть детермінувати результати організаційних змін і повинні враховуватися при розробленні інвестиційної стратегії(таблиця 2.1)
Таблиця 2.1-Характеристики бізнес-системи, які забезпечують її синергію, і їх вплив на зміст інвестиційної діяльності при плануванні розвитку підприємства
Назва характеристики | Трактування сутності характеристики | Вплив на зміст інвестиційної діяльності при плануванні розвитку підприємства
Чутливість | Здатність реагувати на зміни у зовнішньому середовищі | Потребує як інвестування у створення інформаційної системи цільового чи загального призначення, так і в розвиток персоналу
Когерентність | Узгодженість системи, яка полягає в синхронності процесів змін стану різних її елементів у короткострокових періодів | Повинна враховувати в ході планування й оперативного управління реалізацією інвестиційних проектів
Коеволюція | Збіг у різних елементів системи трансформаційних циклів розвитку у довгостроковому періоді | Потребує врахування в ході розробки інвестиційної стратегії для підтримання структурно-функціонального балансу
Взаємодовню-ваність | Здатність елементів системи порізному змінювати властиво-
сті матеріально-енергетично-інформаційних потоків | Важливо враховувати для того, щоб об’єкт міг виконувати цільову функцію
Взаємозалеж-ність | Такі зв’язки між елементами системи, за яких зміна стану одних елементів викликає зміни в інших | Важливо брати до уваги за структурних трансформацій для обрахування повного обсягу інвестиційних потреб
Взаємовигід-ність | Спільне функціонування елементів поліпшує їх стан більшою мірою, ніж відокремлене функціонування | Потребує інвестування у розвиток усіх елементів бізнес-системи, в т.ч. її соціальної складової для підвищення зацікавленості у співпраці
Основним джерелом залучення виробничих чинників, необхідних для реалізації стратегії розвитку підприємства, є інвестиції. Однак інвестиційна діяльність не може лише задовольняти поточні інвестиційні потреби, які визначаються необхідністю заміни матеріальних чи нематеріальних активів у зв’язку зі змінами обсягу та структури господарської діяльності. Стратегічне управління інвестиційною діяльністю підприємства має бути спрямоване на вирішення завдання зміцнення його стратегічних ринкових позицій, що потребує узгодження організаційних змін і задоволення відповідних інвестиційних потреб на кожному етапі життєвого циклу.
Можна припустити, що існують певні відмінності в управлінні інвестиційною діяльністю на різних етапах життєвого циклу підприємницької структури. Відправною точкою в обґрунтуванні інвестиційних рішень має бути інновація, втілення якої зможе надати системі нової якості. Це безпосередньо пов’язує інвестиційну стратегію зі змістом інноваційної стратегії і зумовлює зміну пріоритетів у процесі їх формування на різних стадіях життєвого циклу підприємства, що відображено в таблиці2.2
Таблиця 2.2-Взаємозв’язок і прірітети інноваційної та інвестиційної стратегії на етапах життєвого циклу підприємства
Страте-гії | Етапи життєвого циклу
Народження | Зростання | Зрілість | Занепад | Відродже-ння
Іннова-ційна | Пошук перспективної підприємниць-кої ідеї, яка лежатиме в основі створюваного бізнесу | Інноваційна діяльність для розвитку продукту і ринку, формування ефективних бізнес-процесів | Інноваційна діяльність з метою вдосконале-ння бізнес-системи і бізнес-процесів, формування нових бізнес-проектів | Самозаспо-коєння, ослабле-ння уваги до інновацій | Пошук і реалізація інновацій, які сприяти-муть відроджу-нню бізнесу
Інвести-ційна | Визначення оптимального способу залучення капіталу для реалізації бізнес-проекту | Інвестування у розвиток матеріально-технічної бази і розширення присутності на ринку | Аналіз умов і обґрунтував-ння доцільності реалізації нових інвестицій-них проектів; портфельні інвестиції | Згортання власних