Розуміння взаємозв’язку інвестиційної стратегії з іншими важливими елементами стратегічного вибору підприємства дає змогу ефективніше вибудовувати процес її розробки, взаємоузгоджуючи інвестиційні рішення для різних елементів і напрямів бізнесу підприємства і сприяючи його кількісному і якісному зростанню як цілісної і ефективної бізнес-системи. При цьому важливо ретельно обґрунтувати способи формування інвестиційних ресурсів, остерігаючись надмірного захоплення позиковим капіталом і враховуючи можливість мінімізації інвестиційних потреб.

2.2Державні закупівлі,як чинник розвитку підприємництва в Україні

Сучасний стан державних закупівель можна охарактеризувати як перехідний. У зв’язку з цим виникають питання щодо формування ефективного фінансово-економічного та організаційно-правового механізму конкурентоспроможного ринку державних закупівель.

Загострення кризи при закупівлях товарів(робіт,послуг) у 90-х роках XX ст.,як по бартеру, так і за власні кошти, завдавало величезних збитків державі. По-перше, закупівлі здійснювалися, переважно, за завищеними цінами. По-друге, на підприємства постачалося старе устаткування під виглядом і за ціною нового. По-третє, різні фірми-постачальники, одержавши попередню оплату на постачання, з часом зникали, що збільшувало безнадійну дебіторську заборгованість.

У липні 2000р. набув чинності Закон України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», в якому закладено механізм реалізації державних закупівель через здійснення тендерів(конкурсних торгів). Метою цього Закону є створення конкурентного середовища й запобігання проявам корупції у сфері державних закупівель, забезпечення прозорості процедур закупівель товарів за державні кошти та досягнення оптимального й раціонального їхнього використання. Розвиток конкуренції має відповідати загальним цілям держави щодо реалізації розвитку соціально-економічних програм і спрямовуватись на їхнє виконання.

Організатору тендеру не потрібно вивчати окремі пропозиції ринку, оскільки тендерні пропозиції надає постачальник(учасник) торгів. Це дозволяє замовнику зібрати всі оферти разом і обрати найвигідніший варіант за основними параметрами: ціною, якістю, часом надання послуг або виконання робіт. Таким чином, замовник заощаджує час і гроші на пошук виконавців, скорочує витрати на оплату майбутніх робіт. Оскільки виконавців декілька, вони починають конкурувати, пропонують зниження цін і максимальну якість послуг. Це ідеальні умови для замовника, він може проаналізувати пропозиції ринку в системі, а не розрізнено. Відбувається ефективний моніторинг рівня пропозицій.

Однак, тендер вигідний не тільки ініціатору торгів, а й учасникам конкурсу. Виграти тендер за державними замовленням-значна подія для будь-якого підприємства, яка позитивно впливає на його репутацію. Учаснику торгів тендер дозволяє претендувати на замовлення, отже, й на значні грошові кошти. Крім тог, завдяки таким торгам можна краще вивчити ринок попиту, визначитися щодо оптимальної ціни.

Для задоволення потреб замовників у товарах(роботах, послугах) із максимальною економією та ефективністю використання державних коштів державні закупівлі мають спрямовуватись на вирішення таких завдань:

забезпечення дотримання вимог чинного законодавства у сфері закупівель;

втілення у практику системи поточного та перспективного планування для визначення реальних обсягів необхідних товарів(робіт, послуг) і недопущення нераціональних закупівель;

створення прозорої системи здійснення державних закупівель шляхом оприлюднення необхідної інформації для підвищення конкуренції;

здійснення контролю оформлення розрахункових документів, а також своєчасної та повної оплати прийнятих розпорядниками державних коштів бюджетних зобов’язань за державними договорами;

забезпечення автоматизації процесів і процедур державних закупівель для підвищення продуктивності та зниження продуктивності та зниження трудомісткості при управлінні ними. а також оцінки їхньої ефективності.

Державні закупівлі, якщо вони відповідають визначеним основним умовам, дозволяють забезпечити інтереси всіх учасників процесу торгів, що ілюструє рисунок.

Стратегічною функцією державних закупівель є визначення напрямів подальшого розвитку та ефективного функціонування, спрямованого на підвищення дієвості механізму закупівель, рівня конкуренції у цій сфері з урахуванням норм міжнародного права, зокрема законодавства ЄС та норм і правил СОТ, в основу яких закладено певні засади, які викладено нижче.

1.Максимальна економія та ефективність, що потребує проведення торгів, у результаті яких повинні бути здійснені закупівлі необхідних товарів (робіт, послуг) із максимальною економічною вигодою для замовника у відповідні строки з оптимальним співвідношенням ціни та якості. Досить гостро стоїть питання здешевлення процесу проведення конкурентних торгів. У світовій практиці одним із шляхів вирішення цієї проблеми є уніфікація. Вона стосується всіх конкурсних процедур: підготування тендерної документації, пропозицій, виявлення переможця і укладання контракту.

2.Добросовісна конкуренція серед учасників тендерів, що є необхідною умовою здійснення державних закупівель. Вона спонукатиме вітчизняних виробників до зниження ціни, впровадження новітніх методів і технологій, освоєння сучасних галузей виробництва. Конкуренція дозволяє задіяти великий потенціал ринкових стимулів ділової активності. Проводячи активну промислову політику, інструментом якої є добросовісна конкуренція. Можна досягти бажаного узгодження інтересів держави та суб’єктів господарювання. Необхідно запобігати проявам недобросовісної конкуренції, якою визначають будь0які дії, що суперечать правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності. Недобросовісною конкуренцією є неправомірне використання ділової репутації суб’єкта господарювання, створення перешкод суб’єктам господарювання у процесі конкуренції та досягнення неправомірних переваг у конкуренції, неправомірне збирання, розголошення та використання комерційної таємниці. Контрольні функції щодо створення конкурентного середовища у сфері державних закупівель виконує Антимонопольний комітет України.

3. Відкритість і прозорість на всіх стадіях державних закупівель, яка полягає в тому, що всі замовники торгів зобов’язані, починаючи з установлення умов їхнього проведення до оголошення переможців, здійснювати оприлюднення інформації, щоб кожний учасник мав можливість з ними ознайомитись. Це принцип пов’язаний із вільним доступом, відкритістю та доступністю інформації з питань закупівель, у тому числі для громадян України та громадських організацій.

4. Запобігання дискримінації учасників, яке полягає в їхній рівноправності незалежно від статусу та державної належності; реалізації цього принципу сприяють два попередніх.

5. Об’єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій, яка передбачає, що зрозуміла та