формування довгострокових зв'язків між постачальником і споживачем.
2. Письмові переговори між постачальником і споживачем можуть бути організовані двома способами:
- ініціатива вступу до переговорів виходить від постачальника товару;
- ініціатива виходить від покупця.
Незалежно від вибираного способу оцінка пропозицій, що поступили до потенційного споживача, може вестися різними способами. Це може бути строго регламентований процес, як у разі конкурентних торгів, або вільніша процедура [14, c. 278]. Найчастіше основними критеріями вибору постачальника є:
- вартість придбання товару або послуг;
- якість обслуговування.
Вартість придбання включає ціну товару або послуг та іншу вартість, що не має точного і прямого грошового виразу (зміну іміджу організації, соціальну значущість сфери діяльності підприємства, перспективи зростання і розвитку виробництва і т. д.).
Якість обслуговування включає якість товару і надійність обслуговування. Надійність можна оцінити через вірогідність в задоволенні заявки споживача.
Окрім основних критеріїв вибору постачальника існують і інші критерії, кількість яких перевищує 60.
- віддаленість постачальника від споживача;
- терміни виконання поточних і екстрених замовлень;
- система управління якістю продукції у постачальника;
- психологічний клімат в трудовому колективі постачальника;
- здатність постачальника забезпечити постачання запасних частин в перебігу всього терміну служби поставленого устаткування;
- кредитоспроможність і фінансове положення постачальника і ін.
1.4. Зберігання сировини і матеріалів, підготовка їх до руху
Для безперебійної роботи підприємству необхідні запаси основної сировини і матеріалів, допоміжної сировини і матеріалів, а також швидкозношуваних виробничих засобів. Такі запаси сировини і матеріалів необхідні для того, щоб:
- забезпечити можливість виробництва власної продукції до терміну надходження наступної партії і при цьому
- забезпечити можливість змін у потребі сировини і матеріалів при постачанні.
Таким чином, запаси сировини і матеріалів на підприємстві коливаються між їх мінімальним значенням і найбільшим значенням необхідних запасів.
Мінімальна кількість запасів складається з:
- календарного запасу (цей запас служить для подолання відрізку часу від доставки сировини і матеріалів до їх складування, тобто відрізку часу, необхідного для розвантаження, перевірки і реєстрації тих, сировини і матеріалів, що поступили)
- запасу, необхідного для складування (так званий запас сировини і матеріалів, який вимагає виконання певних правил зберігання і лише через певний заданий час набуває своєї виробничої цінності, наприклад, виробу з дерева або лиття з чавуну)
- обумовленого технологічним процесом запасу сировини і матеріалів (запас, який передбачений для підтримки необхідного режиму або робочого стану технологічного процесу виробництва)
- аварійного запасу (запас, який повинен завжди бути в наявності для вирівнювання непередбачених змін від постачань сировини і матеріалів до їх споживання, а також від втрат сировини і матеріалів) [18, c. 156-157].
Різниця між переважаючим значенням обґрунтованого мінімального запасу і переважаючим значенням економічно і організаційно обґрунтованого найбільшого запасу і є поточним запасом сировини і матеріалів.
Тоді як мінімальний запас сировини і матеріалів є стабільною величиною, поточний запас схильний до постійних коливань від постачання до постачання (за інтервал часу між двома постачаннями).
Загальний запас сировини і матеріалів визначається розрахунковим шляхом як сума мінімального запасу (Vm ) і середнього поточного запасу сировини і матеріалів (Vl і, відповідно, при прийнятому рівномірному споживанні сировини і матеріалів, Vl /2 ):
і, відповідно
Мінімальний запас сировини і матеріалів (Vm) повинен слідкувати за відхиленнями від планомірних постачань і від планомірного використання сировини і матеріалів, а також повинен гарантувати у будь-який час критичну кількість сировини і матеріалів, необхідних для підтримки заданого режиму випуску підприємством власної продукції. Мінімальний запас сировини і матеріалів розраховується з виразу:
де
Vs - аварійний запас сировини і матеріалів (на 1 день)
Vd - календарний запас сировини і матеріалів
Vt - технічно обґрунтований запас сировини і матеріалів
Vp - первинний запас сировини і матеріалів
Md - коефіцієнт щоденного використання сировини і матеріалів.
Поточний запас сировини і матеріалів визначається як:
де
Lz - циклічність постачань сировини і матеріалів
Lm - кількість постачань.
З сумісного вирішення обох вищенаведених виразів може бути визначена основна математична залежність для визначення загального запасу сировини і матеріалів, яка має вигляд:
або:
Оскільки здійснення запасів сировини і матеріалів вимагають додаткового капіталовкладення, то, виходячи з економічної раціональності виробництва, слід прагнути до того, щоб випускалася продукція, що не має запасів сировини і матеріалів, тобто, відповідно, необхідно прагнути до безперебійного постачання всієї необхідної для випуску власної продукції, кількості сировини і матеріалів для безпосередньої її обробки в процесі виробництва. Це положення вже частково реалізується у високо розвинутих промислових галузях (наприклад, в автомобілебудуванні).
Для цього підприємства - постачальники сировини і матеріалів повинні бути тісно пов'язані в єдиному виробничому ритмі випуску продукції. Якщо ж у виробничій практиці підприємства-постачальники сировини і матеріалів в єдиному виробничому ритмі не задіяні, то, таким чином, повинен бути забезпечений оптимальний запас сировини і матеріалів там, де необхідно запобігти ризику, внаслідок зведених до мінімуму поточних постачань сировини і матеріалів, за допомогою підвищення мінімального запасу сировини і матеріалів. Таким чином
мінімум
де
PV - виробничі втрати внаслідок невиконання постачання сировини і матеріалів
Z - процентні витрати для фінансування витрат для утримання запасів сировини і матеріалів [6, c. 255].
Планування виробничих запасів на підприємстві повинне ґрунтуватися на розрахунку об'єктивної потреби в конкретних видах матеріальних ресурсів з гарантованим забезпеченням процесу виконання виробничої програми і інших видів господарської діяльності підприємства. При цьому необхідно враховувати витрати, пов'язані із створенням і зберіганням виробничих запасів. Основним завданням планування запасів на підприємстві у зв'язку з цим є визначення оптимального співвідношення між величиною виробничих запасів і витратами на їх створення і зберігання.
На витрати виробництва, пов'язані з виробничими запасами, роблять вплив не тільки витрати на створення і зберігання запасів,