1. Економія сировини, матеріалів і енергетичних ресурсів, закладена в процесі розробки виробів

Економія сировини і матеріалів при випуску вже розроблених виробів при конструюванні нових виробів і при диференціації виробів по асортименту.

Економія сировини, матеріалів і енергетичних ресурсів в результаті оптимізації технологічного процесу при виробництві виробів.

Переорієнтація раніше оформлених виробів на економічно вигіднішу сировину, матеріали, вузли і деталі, а також енергетично економніші технологічні процеси виробництва готової продукції.

Відносне зменшення претензій у клієнтів в результаті підвищення якості виробів, створення нових споживчих виробів і поліпшення зовнішнього оформлення систем виробів (з огляду конкурентоспроможності виробів).

Економія сировини і матеріалів, енергетичних ресурсів і технічних засобів в процесі здійснення упаковки, транспортування, вантаження-розвантаження і складування готової продукції.

2. Економія сировини і матеріалів за допомогою поліпшення аплікації виробу

Економія сировини і матеріалів за допомогою використання загальноприйнятих або специфічних ( спеціально пристосованих для клієнта ) рецептур, розпоряджень по обробці і техніці застосування виробів.

Оптимізація асортименту виробів із здійсненням економії сировини і матеріалів і енергетичних ресурсів за допомогою зміни ( розширення або звуження ) областей застосування виробів, що випускаються в даний час.

Проведення консультацій із замовниками виробів по подальшій обробці і, відповідно, по застосуванню виробів, що поставляються, а також з вирішення проблем, які виникають в процесі обробки і застосування виробів.

Дослідження відмов роботи виробів у замовників, обумовлених застосуванням тієї або іншої сировини ( або матеріалів ), і усунення причин, що викликають відмови в роботі виробів.

3. Економія сировини і матеріалів за допомогою удосконалення технологічного процесу

Розробка і використання технологічних процесів, які гарантують високу і стабільну якість виробів.

Скорочення, обумовлене використанням того або іншого технологічного процесу, витрат сировини і матеріалів, енергетичних ресурсів на одиницю продукції, що випускається, а також втрат сировини і матеріалів і енергетичних ресурсів.

Підвищення здатності пристосовуваності розроблених технологічних процесів до змінених видів сировини і матеріалів і матеріально - істотних специфічних вимог споживачів готової продукції.

Розробка технологічних рішень для тривалого або оперативного заміщення ( взаємозамінюваності ) сировинних і допоміжних матеріалів, а також енергетичних ресурсів.

Скорочення потреби в сировині і матеріалах для настройки і впровадження технологічних процесів.

4. Економія сировини і матеріалів і енергетичних ресурсів за допомогою здійснення досліджень і розробок в областях використання сировини і матеріалів і енергетичних ресурсів

Дослідження і використання конструктивних і технологічних властивостей сировини і матеріалів.

Пошук нових і розширення області використання відомих конструктивних і технологічних рішень, придатних для використання первинної і вторинної сировини і матеріалів.

Конструктивних і технологічних можливостей взаємозамінюваності матеріальних ресурсів.

Дослідження і розробка конструктивних і технологічних економічних рішень, а також рішень, які можуть бути використані для взаємозамінюваності енергоносіїв і вживаних джерел енергії, серед яких важливе значення займають джерела енергії, здійснювані за допомогою відведення тепла.

- облік всіх відходів виробництва;

- підготовку і обробку відходів виробництва ( у взаємодії з виробничим випуском готової продукції );

- складування відходів виробництва;

- використання відходів виробництва як вторинної сировини.

Оскільки вторинне використання відходів виробництва вказане законом, то витрати, необхідні для здійснення цього заходу, теж слід зменшувати. Те ж саме слід робити і з огляду підприємницької етики [2, c. 38].

З чисто економічної точки зору потрібно, щоб витрати на облік відходів виробництва, на їх підготовку і обробку, на складування, зберігання і повернення відходів як вторинної сировини, включаючи сюди і витрати на можливі технологічні процеси по обробці відходів, повинні бути однакової величини або нижче, ніж витрати на придбання і обробку первинної сировини і матеріалів.

Економічне використання матеріальних ресурсів справляє вирішальний вплив на зниження витрат виробництва, собівартості продукції, а отже підвищення прибутковості і рентабельності роботи підприємства. Доведення матеріальних запасів до реально необхідного і достатнього рівня сприяє вивільненню оборотних коштів, залученню додаткових матеріальних ресурсів у виробництво, а тим самим і створює умови для випуску додаткової кількості продукції.

2.УПРАВЛІННЯ МАТЕРІАЛЬНИМИ РЕСУРСАМИ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ФАБРИКИ ФАРФОРОВИХ ВИРОБІВ

Важливим чинником розвитку та інтенсифікації виробництва є стабільна забезпеченість підприємства матеріальними ресурсами та їх раціональне використання. З переходом до ринку докорінно змінюється система постачання підприємства сировиною і матеріалами, комплектуючими виробами та енергоносіями.

Для того, щоб визначити, якою мірою підприємство забезпечене матеріальними ресурсами, необхідно:

- вивчити порядок розрахунку й обґрунтованість договорів про поставку матеріальних ресурсів, умови поставок;

- визначити характер виробничих матеріальних запасів і зміну їх структури;

- перевірити обґрунтованість норм виробничих запасів і потребу в матеріальних ресурсах;

- виявити можливості зменшення виробничих запасів і потреби в матеріальних ресурсах;

- розробити заходи щодо зниження наднормативних і зайвих запасів матеріалів [21, c. 339].

Перевіряючи розрахунки потреби, необхідно з'ясувати, чи враховані зміни в номенклатурі й асортименті призначеної до випуску продукції, чи враховані зміни питомих витрат на одиницю продукції, чи враховані заходи щодо підвищення технічного рівня виробництва і праці.

Загальна потреба підприємства в тому чи іншому виді матеріалів становить:

По = Пп + Пе + Пр + Пзв - Зн,

де По — загальна потреба; Пп — потреба у виробництві; Пе — потреба в експериментально-дослідних роботах; Пр - потреба у ремонті; Пзв - потреба в утворенні нормативних залишків на кінець аналізованого періоду; Зн - запас на початок аналізованого періоду.

Після перевірки потреби в матеріальних ресурсах визначають джерела їх покриття і забезпечення.

До внутрішніх джерел забезпечення належить власне виробництво, використання відходів.

До зовнішніх зараховують надходження від постачальників за договорами (додаткова заготівля).

Виробничі запаси розглядають як частину матеріальних ресурсів, що не вступили у виробничий процес, але їх наявність на підприємстві в заданих розмірах є об'єктивною умовою ритмічної роботи.

Аналіз термінів та обсягів поставок матеріалів