Індивідуальне науково-дослідне завдання

з дисципліни “Фінансовий менеджмент”

на тему:

Управління фінансовими інвестиціями

Зміст

Вступ…………………………………………………………………...3

Розділ I. Теоретичні основи управління фінансовими інвестиціями

1. Сутність фінансових інвестицій та особливості їх управління……..5

2. Інвестиційний портфель як основа інвестування…………………...10

3. Аналіз та оцінка ефективності фінансових інвестицій……………..14

Розділ ІІ. Аналіз діяльності ВАТ “Алмазінструмент”

4. Характеристика і аналіз фінансового стану підприємства “Алмазінструмент”..................................................................................21

5. Рекомендації і пропозиції щодо вдосконалення ВАТ“Алмазінструмент”……...................................................................32

Висновок……………………………………………………………..34

Список використаної літератури………………………………….. 36

Вступ

Виробничо-господарська діяльність підприємства є основним джерелом отримання прибутку. Вона обумовлена статутом підприємства, пов’язана з виробництвом та реалізацією продукції і супроводжується постійним інвестуванням коштів у товарні запаси, основні засоби та інші активи, які забезпечують безперервність виробничого процессу.

Однак у процесі своєї діяльності підприємство здійснює інвестиції не тільки у матеріальні, а й у фінансові активи, які не беруть безпосередньої участі у виробничому процесі. До фінансових активів відносять вкладення підприємства у статутні капітали інших підприємств, а також державні та корпоративні цінні папери, придбані підприємством на фінансовому ринку.

Придбавши ті чи інші фінансові активи, підприємство може вирішувати різні завдання. Так, вкладаючи вільні кошти у пайові або боргові цінні папери,підприємство отримує дохід від володіння останніми та забезпечує ефективне використання вільних фінансових ресурсів. Беручи участь у формуванні статутних капіталів інших господарююючих суб’єктів(дочірніх та асоційованих фірм), підприємство забезпечує контроль над ними і зміцнює свою конкурентну позицію на ринку відповідної продукції. Купуючи високоліквідні цінні папери, воно забезпечує належний рівень ліквідності, ефективно використовує тимчасово вільні грошові кошти. Оформляючи заборгованість дебітора вексельною угодою, підприємство знижує рівень ризику при проведенні господарської операції.

Основними завданнями, які підприємство вирішує, інвестуючи кошти у фінансові активи, є:

використання тимчасово вільних фінансових ресурсів з метою отримання доходу;

розширення впливу на ринок відповідної продукції;

забезпечення ліквідності;

компенсація витрат з фінансування оборотного капіталу;

зменшення ризиків, що супроводжують фінансово-господарську діяльність.

Метою даного дослідження є розкриття поняття фінансових інвестицій та особливості їх управління, оцінка фінансового стану підприємства. Об’єкт дослідження – ВАТ “Алмазінструмент”.

Для того щоб підприємство могло здійснювати фінансові вкладення, необхідні вільні фінансові ресурси, які немає потреби використовувати у виробничо-господарській діяльності, а також наявність розвиненого фінансового ринку, на якому можна придбати високоліквідні та надійні фінансові активи.

Більшість вітчизняних підприємств не тільки не мають вільних фінансових ресурсів для здійснення фінансових інвестицій, а й відчувають постійний брак джерел фінансування для підтримки обсягів виробничої діяльності на належному рівні. Тому якщо підприємством здійснюються фінансові вкладення, то вони переважно призначені для підтримки діяльності окремих суб’єктів господарювання, які відіграють або будуть відігравати значну роль у забезпеченні життєдіяльності та конкурентоспроможності цього підприємства.

Розділ I. Теоретичні основи управління фінансовими інвестиціями

1. Сутність фінансових інвестицій та особливості їх управління

У період розвитку ринку цінних паперів підвищується роль останніх у функціонуванні інвестиційного механізму. Проте, ефективність ринку цінних паперів залежить від того, наскільки ефективно працюють фінансовий, інвестиційний та інші ринки, від роботи емітентів, економічної стабільності та багатьох інших факторів.

У економіці ринкового типу є щонайменше три основні джерела фінансування соціально-економічного розвитку держави: державний бюджет, банківські кредити та інвестиції. Останні реалізуються через застосування інструментів ринку цінних паперів шляхом емісії цінних паперів з відповідними властивостями (фінансові інвестиції), або через безпосереднє фінансування проектів (прямі реальні інвестиції). Отже, фінансові інвестиції – це вкладення коштів у фінансові інструменти, серед яких превалюють цінні папери, із метою одержання прибутку у майбутньому. Під фінансовими інструментами розуміють контракти, які одночасно приводять до виникнення (збільшення) фінансового активу в одного підприємства і фінансового зобов’язання або інструмента власного капіталу в іншого[3, с. 98].

Фінансові інструменти поділяють на:

фінансові активи, які включають у себе: грошові кошти, не обмежені для використання, та їх, еквіваленти; дебіторську заборгованість, не призначену для перепродажу; фінансові інвестиції, що утримуються для погашення; фінансові активи, призначені для перепродажу;

фінансові зобов’язання – включають фінансові зобов’язання, призначені для перепродажу та інші фінансові зобов’язання;

інструменти власного капіталу – це прості акції, частки та інші види власного капіталу;

похідні фінансові інструменти – ф’ючерсні контракти, форвардні контракти та інші похідні цінні папери.

Основою фінансових інструментів є цінні папери – грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між собою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам. Усі цінні папери можуть бути використані для здійснення розрахунків, а також як застава для забезпечення платежів і кредитів[6, с. 50].

Використання інструментів ринку цінних паперів має перевагу над реальним насамперед, у зв’язку з їх більшою ліквідністю. З іншого боку, різні за номіналом цінні папери дозволяють залучати різні за величиною інвестиційні ресурси, розширюючи коло можливих учасників населенням з їх особистими заощадженнями, що у свою чергу сприяє зменшенню залежності від зовнішніх джерел фінансування.

Оскільки інвестиції слід розглядати як категорію, що містить предмет вкладень, об’єкт вкладень і мету здійснення інвестування, то фінансові інвестиції – це вкладення капіталу (коштів чи інших активів) у фондові і грошові фінансові інструменти, статутні капітали юридичних осіб з метою отримання прибутку і/або зростання вартості капіталу у майбутньому, серед яких превалюють цінні папери суб’єктів господарської діяльності, інакше кажучи, це, здебільшого, вкладення у цінні папери.

Економічне значення фінансових інвестицій полягає в наданні змоги інвестору реалізувати свою стратегію на фінансовому ринку. Вирішення цього завдання здійснюється через використання певних видів фінансових інструментів у складі інвестиційного портфеля, бо вони є інструментами саме фінансового інвестування, оскільки передбачають одержання доходів